Польща: зруйнована правова держава? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.07.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Польща: зруйнована правова держава?

Запущена у Польщі судова реформа не на жарт занепокоїла ЄС. В Єврокомісї та Європарламенті побоюються, що в підсумку під загрозою в країні можуть опинитися навіть вільні вибори. Тепер Варшаві загрожують санкції.

Судова реформа спричинила масові протести в Польщі

Судова реформа спричинила масові протести в Польщі

Відтоді як Польща почала реформувати систему юстиції, демократія в країні опинилася під загрозою, ввжають у Європарламенті. Слідом за реформою Конституційного суду 2016 року, депутати взялися за решту судової системи. Ухвалені польськими депутатами минулого тижня закони, які збільшують вплив політичної влади на польську судову систему, несумісні із зобов'язаннями країни в рамках Євросоюзу, написали в офіційному листі президенту Європарламенту Антоніо Таяні голови одразу п'ятьох фракцій. Тож якщо реформу буде втілено в життя, це має потягнути для Польщі відповідні наслідки, закликають парламентарі.

У листі Манфред Вебер (християнські демократи), Джанні Пітелла (соціалісти), Гі Верхофстадт (ліберали), Ґабі Ціммер (ліві), Філіппе Ламбертс та Ска Келлер (зелені) зазначають, що ця судова реформа порушує не лише конституцію Польщі, але й "фундаментальні принципи європейських договорів". Оскільки Верховний суд є інстанцією, що встановлює легітимність виборів, ідеться не лише про порушення принципу верховенства права, а й про те, що Польща більше не може гарантувати проведення вільних виборів - наголосили євродепутати.

Верховний суд Польщі фактично підпорядковуватиметься міністру юстиції

Верховний суд Польщі фактично підпорядковуватиметься міністру юстиції

Камені (не)демократичного спотикання

Закони, що так обурили європарламентарів, передбачають реформування передусім двох найважливіших установ - Верховного суду і Національної судової ради. Автори нововведень - правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) -  оголосили про ці плани ще 2015 року, після перемоги на парламентських виборах. За новими правилами, головний судовий орган, Верховний суд, має бути перепідпорядковано Мін'юсту, а глава міністерства отримає право призначати голів апеляційних та окружних судів самостійно, не радячись із представниками органів правосуддя.

Останньою великою перепоною на шляху до підпорядкування системи судочинства правлячій партії опозиція вважає чинну голову Верховного суду Малгожату Герсдорф. Під приводом реорганізації суду, який начебто потребує нових підрозділів, після набуття чинності новим законом керівництву і усіх суддів звільнять - хіба що їх перепризначить міністр юстиції. "Я не очікую, що мої повноваження (голови Верховного суду - Ред.) завершаться у передбачений термін", - сказала журналістам Герсдорф. 

Анне Зандерс є консультанткою Європейської Ради

Анне Зандерс є консультанткою Європейської Ради

Другий розкритикований Брюсселем закон передбачає новий порядок призначення Національної судової ради. Цей орган призначає суддів судів усіх рівнів. Якщо досі, за польською Конституцією, ця рада була незалежним органом і судді самі вирішували, кого зараховувати до складу ради, то із проведенням реформи призначати членів ради фактично буде парламент. "Це означає, що в Національній судовій раді буде повно суддів, лояльних до "Права і справедливості", - пояснює Анне Зандерс (Anne Sanders), професорка юридичного факультету університету міста Бонн у Німеччині. Таким чином, додає вона, "партія зможе вирішувати, хто ставатиме суддею в Польщі. І не лише це: закон дає право "Праву і справедливості" звільняти чинних членів Національної судової ради". Відтак, підкреслює Зандерс, новими законами польські депутати фактично руйнують незалежну судову систему країни, гарантовану конституцією.

Покарання на мільйони євро

Тим часом із Брюсселя лунає не лише критика, а й погрози. Вера Юрова, єврокомісарка з питань юстиції, ще наприкінці минулого року пригрозила націонал-консервативному урядові у Варшаві скороченням фінансування від Брюсселя, якщо Польща ухвалить закони про судову реформу. Тепер, коли Сейм і Сенат це зробили, єврокомісарка знову повернулась до питання покарання. В інтерв'ю німецькому виданню Neue Osnabrücker Zeitung Юрова наголосила, що "дотримання фундаментальних прав і принципів верховенства права" мають бути обов'язковими передумовами отримання грошей від європейських платників податків.

"Я не можу собі уявити, щоби німецькі або шведські платники податків хотіли оплачувати встановлення диктатури в одній з держав ЄС", - додала єврокомісарка. Однак з її слів, якщо Польщі й обмежать фінансування, це стосуватиметься не вже виділених коштів, а проектів, які лише розпочнуться з 2021 року.

Єврокомісарка Вера Юрова погрожує Варшаві відрізати фінансування

Єврокомісарка Вера Юрова погрожує Варшаві відрізати фінансування

Юрова зізнається, що польська судова реформа її шокувала. "Ми бачимо систематичне порушення принципу верховенства права у Польщі, адже порушено баланс між законодавчою і виконавчою владою", - пояснила єврокомісарка. Вона нагадала, що Брюссель на початку 2016 року запустив перевірку дотримання принципів верховенства права Варшавою. Але, на її думку, це навряд чи призведе до санкцій, тож варто взяти до уваги інші інструменти тиску. "Позбавлення фінансування - жорсткий крок, але ми мусимо думати і про жорсткі кроки", - пояснила Юрова.

Нині Польща є одним із найбільших отримувачів фінансування в Євросоюзі. Якщо Брюссель його скоротить, це може істотно послабити польську економіку, а це відіб'ється і на її сусідах. Юрова підсумовує: "В інтересах усіх країн ЄС слідувати правилам, це принцип об'єднаної Європи".

Варшава дає задній хід?

Скандальна реформа системи юстиції, втім, може і не відбутися або відбутися не так, як планували польські депутати. У вівторок, 18 липня, президент країни Анджей Дуда пригрозив ветувати ухвалені парламентом закони і заявив це під час виступу на національному телебаченні. Попри те, що сам Дуда - представник правлячої партії "Право і справедливість", тобто політсили, яка й ініціювала реформу, він вимагає від депутатів внести низку змін.

Передусім - підвищити необхідну кількість голосів у парламенті для затвердження членів Національної судової ради. Адже, за словами Дуди, право на призначення суддів мусить бути не в руках "однієї єдиної партії, однієї єдиної групи". Якщо депутати не врахують його зауваження, польський президент погрожує блокувати обидва приняті закони щодо судової реформи.

Брюссельське керівництво ці слова, схоже, не задовольнили. Уже наступного дня, в середу 19 липня, Єврокомісія оприлюднила заяву, в якій закликала Варшаву призупинити судову реформу. "Ці закони суттєво посилюють систематичні загрози існуванню верховенства права (в Польщі, - Ред.). Вони повністю позбавлять юридичну систему незалежності й переведуть її під повний контроль уряду", - наголосив віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

Чи перейде Єврокомісія від закликів і погроз скоротити Польщі фінансування до суворіших кроків, питання часу. Анне Зандерс говорить, що вибір інструментів у Брюсселя - небагатий. "Є так звана Стаття 7, що дозволяє ЄС запровадити санкції проти держав, які порушують фундаментальні права", - говорить юристка. Однак зробити це можна лише одноголосним рішенням усіх держав Євросоюзу. У цьому Зандерс сумнівається: "Якщо до цього дійде, найімовірніше, що Польщу підтримає Угорщина". Тоді, підсумовує вона, стає зрозуміло, що хоча ЄС ґрунтується на великих ідеях, засобів для втілення фундаментальних цінностей у нього небагато.

Дивитись відео 02:08
Now live
02:08 хв

Масові протести у Польщі: судова реформа чи згортання демократії (17.07.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама