Повернення російської делегації в ПАРЄ: розумний компроміс чи торгівля принципами? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.11.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Повернення російської делегації в ПАРЄ: розумний компроміс чи торгівля принципами?

Генсек Ради Європи заявив, що виступає за зняття санкцій з російської делегації в ПАРЄ. Однак багато делегатів асамблеї поки не готові до такого кроку. Чи можливі компроміси, з’ясовувала DW.

Засідання Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбургу

Засідання Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбургу

У Раді Європи (РЄ) переконані, що ризики виходу Росії зі складу організації - дуже високі, і це може вдарити по захисту прав людини у цій країні. Генеральний секретар РЄ, норвежець Турбйорн Ягланд в інтерв'ю британському виданню Financial Times заявив, що вихід Росії з РЄ стане "негативним розвитком" та "кроком назад для Європи".

Санкційна історія

Вперше санкції на делегацію РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) наклали у квітні 2014 року через незаконну анексію Росією Криму та розпалювання збройного конфлікту на Донбасі. Делегацію Держдуми було позбавлено права голосу, а її членів - права обіймати керівні посади в ПАРЄ, призначатися доповідачами та входити до складу моніторингових місій. Відтоді дію цих санкцій подовжували кілька разів, оскільки РФ не виконала жодної з вимог резолюцій, які стосувалися подій в Україні.

DW.COM

На знак протесту проти рішень асамблеї з липня 2014 року делегація РФ участі у засіданнях ПАРЄ не бере. За останні місяці риторика Москви щодо РЄ стала помітно жорсткішою, а перспектива виходу Росії зі складу організації - доволі реальною. Зокрема, голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що РФ не визнаватиме рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і повноважень Комісара РЄ з прав людини, оскільки російська делегація не бере участі у голосуванні за їхні кандидатури. У зв’язку з цим Турбйорн Ягланд висловив побоювання, що у разі виходу Росії з РЄ мільйони російських громадян втратять можливість відстоювати свої права в ЄСПЛ. І саме цим він аргументував свою місію із налагодження діалогу з РФ.

Генсека у ПАРЄ почули. Але ще не підтримали

Ідея безумовного повернення росіян в ПАРЄ знайшла підтримку серед кількох впливових політичних лідерів асамблеї. І під час жовтневої сесії ПАРЄ була проголосована резолюція, автором якої став лідер групи соціалістів Мікеле Ніколетті, який запропонував "синхронізувати" діяльність ПАРЄ і комітету міністрів РЄ. Якщо перекласти зрозумілою мовою, то це означає, що оскільки Росія повноправно працює в комітеті міністрів, то вона має право так само працювати і в ПАРЄ.

Проте серед більшості делегатів ПАРЄ позиція генсека Ягланда - не надто популярна. Як сказав у коментарі DW литовський делегат, член групи Європейської народної партії (ЄНП) Егідіус Варейкіс, Ягланд  викладав свої думки з приводу повернення росіян до ПАРЄ, "але великої підтримки серед членів нашої політичної групи він не знайшов".  Політик визнав, що наразі в асамблеї немає розуміння, як діяти далі. "Проте це питання - для дебатів, а остаточне рішення з цього приводу швидким не буде", - визнав Варейкіс. Він також наголосив, що асамблея - демократична інституція, і всі рішення ухвалюватимуться лише шляхом голосування делегатів асамблеї.

Генсек РЄ Турбйорн Ягланд шукає компроміс задля утримання Росії в ПАРЄ

Генсек РЄ Турбйорн Ягланд шукає компроміс задля утримання Росії в ПАРЄ

Серед компромісних рішень, які кулуарно обговорюють в ПАРЄ щодо Росії, може стати часткове повернення російській делегації права голосу лише для голосування за кандидатури суддів ЄСПЛ. Але навіть прихильники цієї ідеї визнають, що ця пропозиція навряд чи задовольнить Москву.

Принципи чи гроші?

Не виключено, що одним з ключових факторів, який підштовхує генсека Ягланда до зняття санкцій з російської делегації, стало фінансове питання. Адже наприкінці червня цього року Москва публічно оголосила про свій намір призупинити сплату членських внесків до бюджету РЄ. Як повідомили DW у прес-службі РЄ, цього року Росія мала сплатити майже 33 мільйона євро до бюджету організації, який становить близько 454 мільйонів євро. Проте з цієї суми на рахунок організації надійшло лише близько 10 мільйонів євро. Чи надійде решта річного внеску, з огляду на вищезазначену заяву Москви, - незрозуміло. "Втрата російського внеску матиме істотний вплив на організацію", - визнали у прес-службі ПАРЄ і наголосили, що "керівництво РЄ продовжує роботу з пошуку рішення, яке гарантуватиме, що всі країни-члени виконуватимуть свої зобов'язання та користуватимуться свої правами як члени організації".

Петро Порошенко під час виступу в ПАРЄ у жовтні 2017 року

Петро Порошенко під час виступу в ПАРЄ у жовтні 2017 року

У Києві дотримуються думки, що діями Турбйорна Ягланда керують не в останню чергу саме фінансові міркування. Як повідомило DW джерело у секретаріаті ПАРЄ, під час останнього візиту до Страсбурга у жовтні цього року президент Петро Порошенко зустрічався з генсеком РЄ. Джерело стверджує, що український лідер повідомив Ягланду, що Україна готова сплатити до бюджету організації додатково близько 500 тисяч євро, і висловив переконання, що серед країн-членів знайдуть охочі "скинутися", аби компенсувати втрату російської частки. "Проте ця пропозиція налякала генсека, він не хоче, щоб почали говорити, ніби принципи РЄ купуються і продаються", - сказало джерело.

У Києві Ягланда не зрозуміли

Позицію генсека РЄ, висловлену в інтерв'ю FT, не сприймають у Києві. "Турбйорн Ягланд говорить про зняття санкцій, але не вимагає, щоб Росія діяла відповідно до верховенства права і принципів прав людини", - написав на своїй сторінці в мережі Facebook голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв. Розкритикували ідею зняття санкцій з російської делегації і в українському МЗС.

За інформацією джерела DW у секретаріаті ПАРЄ, обурення Києва настільки сильне, що українська влада поки відмовилася давати старт новому "Плану дій РЄ для України на 2018-2021 роки", бюджет якого становить близько 30 мільйонів євро. Раніше планувалося, що генсек РЄ прибуде в Київ у листопаді, щоб офіційно представити цей план. Але українська влада вирішила почекати до початку наступного року. Адже наприкінці січня має пройти чергова сесія ПАРЄ, на якій вирішуватиметься, чи вдасться проштовхнути ідею повернення делегації Держдуми в ПАРЄ.

Дивитись відео 02:13
Now live
02:13 хв

Закон про освіту: за що ПАРЄ критикує Україну (13.10.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама