Оксана Линів: Музика зробить Україну сильною | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 11.09.2017

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Оксана Линів: Музика зробить Україну сильною

Українська диригентка в інтерв'ю DW розповідає про унікальний Молодіжний оркестр України, який гратиме на Бетховенському фестивалі у Бонні разом з молодими німецькими музикантами.

Дивитись відео 03:48

Диригентка Оксана Линів: Німці вчать, як грати Моцарта, а українці - Лятошинського (08.09.2017)

Оксана Линів працювала диригенткою в Національній опері в Одесі, асистувала Кирилу Петренку в Баварській державній опері, а з вересня 2017 рокустала головним диригентом Опери і філармонійного оркестру австрійського міста Грац. На своїй батьківщині, в Україні, Линів стала співзасновницею Молодіжного симфонічного оркестру України. Зі ста претендентів до оркестру спершу відібрали 37 музикантів з усієї країни. Як свого роду "оркестр миру" він об'єднує молодих людей з українського сходу і заходу, у тому числі дітей, чиї батьки втекли від бойових дій на Донбасі.

Молодіжний симфонічний оркестр України спільно з Федеральним молодіжним оркестром Німеччини беруть участь у цьогорічному музичному проекті Campus в рамках Бетховенського фестивалю у Бонні. З 2001 року цей проект, організований спільно з DW та Бетховенським фестивалем, збирає у Бонні молодих музикантів з усього світу, як-от з Ірану і Туреччини, В'єтнаму і Південної Африки, Росії та Китаю. Перші концерти німецько-українського оркестру у Львові та Києві спричинили шалений успіх, тепер черга за виступами в Бонні (14 вересня) та Берліні (15 вересня).

DW: Пані Оксано, ви репетирували протягом тижня з молодими українськими та німецькими музикантами і зіграли два концерти. Як проходить співпраця?

Оксана Линів: Я б назвала це маленьким дивом - ми справді впоралися з тим, щоб за обмежений час стати ансамблем. Це було непросто: музиканти Федерального молодіжного оркестру, попри свій молодий вік, мають надзвичайно великий досвід, це зрілий оркестр. Для багатьох же молодих українців, навпаки, це взагалі був перший досвід гри в оркестрі. Але це були непорівнювана взаємодія і потік енергетики.

Нове покоління дуже відрізняється від старших людей: завдяки соціальним мережам люди набагато швидше знайомляться і вступають у контакт. Тому ми можемо набагато швидше створити між нами мости. Я вважаю, що молодь надзвичайно відкрита і вже зараз відчувається, що це не дві різні групи людей, а одна група, у якій усі переживають один за одного. І навіть, якщо роблять один одному зауваження, то заради спільної справи, а не для того, щоб показати, що хтось кращий, а хтось - гірший. Думаю, що у загальному це сприятиме великому успіху проекту.

Lwiw Teilnehmer Jugendorchester

Українські на німецькі музиканти після спільного виступу у Львові

Чим позначилась перша зустріч молодих музикантів з українського та німецького оркестрів?

Мені здається, що наші учасники тільки починають усе усвідомлювати, що тільки зараз вони "прокидаються". Тому що в Україні останні політичні події та соціальні кризи настільки вбили в людях надію, що дуже багато проектів, які анонсувалися, незадовго до початку їх часової реалізації просто скасовувались. Через різні причини: не було грошей, була відсутня підтримка, або просто опускалися руки, бо, здавалося, що нічого не вийде. А те, що анонсували ми, те, що це зараз реалізовується, що проходять репетиції, що от-от відбудуться концерти - для музикантів, здається, шок.

Чому, на Вашу думку, музиканти вже навчилися один в одного?

Передусім - багатьом практичним речам: я, наприклад, чула, як німецькі музиканти пояснювали і показували українським, як правильно грати Моцарта. Натомість українські музиканти краще розуміють, як грати українську музику, наприклад, Лятошинського, який теж є у програмі. Я вважаю, що для німецьких музикантів було важливо побачити, що для українців музика - це не лише задоволення, а й екзистенційна річ. Звичайно, менталітет німецький і менталітет слов'янський, можливо, навіть протилежні, але саме зараз українські музиканти можуть навчитися точності й зосередженості підходу до гри від німецьких колег, а німецькі гості зацікавляться українською емоційністю.

Перший Campus за підтримки DW та Бетховенського фестивалю 2001 року був присвячений також Україні. Якщо озирнутися на 16 років, що минули з того часу, що сталося, як змінилася Україна?

За цей проміжок часу відбулися два Майдани, анексія Криму, страшна війна на Донбасі з уже понад 10 тисячами загиблих, одеська трагедія, де згоріли заживо люди. Але відбулася також неймовірна консолідація українського суспільства і палке визнання себе прибічниками Європи і демократії. Нещодавно був також запроваджений безвізовий режим - чудовий жест назустріч! Тим важливішими є на сьогодні такі проекти, як у Бонні.

Німецька музика, французька, російська - з ними одразу ж виникає якась асоціація. Аяк би ви охарактеризували українську музику?

Слід пам'ятати, що наша країна лише з 1991 року є незалежною. До цього Україна була постійно під владою сусідніх імперій. Українська культура, публікації українською мовою та й сама по собі українська мова були заборонені. Щоб зробити кар'єру, треба було їхати або до Відня, або ж до Москви.

Відома львівська оперна діва Соломія Крушельницька була якось запрошена в 1900 році до Одеси для читання поезії Тараса Шевченка. Для цього в приміщенні були завішені вікна та замкнені двері. "Що ж це за країна така?" - писала в жаху Соломія, яка багато виступала в Європі і була улюбленою співачкою Джакомо Пуччіні, його "мадам Баттерфляй".

Що я хочу цим сказати: в останні два десятиліття ми переживаємо власне народження вільної української культури - також з духу музики. Культура і музика роблять нашу націю сильною! На жаль, у самій країні це не завжди достатньою мірою визнається з боку політики.

Ukraine Lwiw Jugendorchester

Молодіжний симфонічний оркестр під час репетиції у Львові

У цьому світлі яке значення молодіжного оркестру для ситуації в Україні?

Це унікальна ініціатива для України, де до цих пір молодіжних симфонічних оркестрів не було. В Україні грати в оркестрі, на жаль, не вважалось чимось престижним. Престижно - бути солістом, а оркестр - це ніби щось другорядне. І зараз молоді музиканти можуть відчути справжню енергію колективного музикування, енергію, коли всі з'їжджаються, кожен готується, а потім усі спільно видають результат. Мені здається, що це дуже важливий момент - позиціонувати в Україні перший оркестровий проект, який буде метою для всіх маленьких музикантів.

Які перспективи Молодіжного симфонічного оркестру?

Міжнародний інтерес до оркестру вже зараз дуже великий, у нас уже є запрошення з кількох країн. Але спершу має бути проведена робота. Звичайно, нам буде непросто досягти таких професійних результатів, як у Німецького молодіжного оркестру, якому уже 40 років. Ми збиратимемо все по крупинках, але є дуже велике бажання, ініціатива дуже серйозна, і ми докладемо усіх зусиль, щоб цей паросток не помер, а зумів розвиватися далі.

Вже зараз є певні плани - ми говоримо про наступне літо, про дні української культури в Монако, шукаємо тих, хто підтримає цю ідею і розвиватиме її. Можливо, через два роки матимемо турне в Австрію, у Грац. Тобто, це може стати містком, який з'єднує Україну з Європою, який уже став містком і поєднав різні регіони України в одному колективі. В ідеалі Молодіжний симфонічний оркестр має так само функціонувати, як Федеральний молодіжний оркестр: з систематичними, протягом року розподіленими циклами роботи, гастролями, майстер-класами для окремих інструментів. Для цього цілий проект має бути поставлений на стабільний фінансовий та логістичний фундамент. Лише на чистому ентузіазмі й гарній підтримці українських та німецьких однодумців, як до цього часу, це довго не протримається.

Аудіо й відео до теми