Ні живі, ні мертві: пошуки зниклих безвісти на Донбасі | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Ні живі, ні мертві: пошуки зниклих безвісти на Донбасі

Від початку війни на Донбасі МКЧХ нарахував понад півтори тисячі зниклих безвісти. Експерти скаржаться на неефективну роботу під час пошуку та створення юридичних перепон для родичів.

За даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста, від початку війни на сході України з обох сторін конфлікту зникли безвісти понад півтори тисячі осіб. Близько тисячі тіл людей, які вже поховані або досі перебувають у моргах, так і не були ідентифіковані. Але справжня цифра може бути більшою - порахувати всіх зниклих на даний момент важко, оскільки конфлікт досі триває, а інформація не зводиться.

Переважна більшість людей зникла у 2014-2015 роках під час найгостріших фаз протистояння на Донбасі. Як зазначають у МКЧХ, 95 відсотків зниклих становлять чоловіки, середній вік яких близько 40 років. Причому кількість військовослужбовців та цивільних осіб серед них приблизно однакова.

У 2017 році українській стороні, за словами народної депутатки Ірини Геращенко, вдалося ідентифікувати тіла 71 людини. У лютому поточного року Україна передала Росії тіла двох загиблих, які були ідентифіковані та впізнанні родичами.

Чи допоможе новий закон?

Офіційно в України у розшуку зниклих безвісти унаслідок конфлікту на Донбасі перебуває 294 особи. На думку Геращенко, яка є авторкою нещодавно ухваленого закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", передбачені у законі зміни сприятимуть ефективнішому розшуку людей. Зокрема, створення єдиного реєстру зниклих осіб, на чому наполягав і МКЧХ, до якого вноситимуть тих, хто зник "за особливих обставин", тобто внаслідок конфлікту на Донбасу.

Розшуки зниклих осіб є недостатньо ефективними через відсутність узгодженої державної статистики, вважає Олександра Дворецька, виконавча директорка благодійного фонду "Восток SOS". Вона схвально оцінює нові законодавчі зміни, але вважає, що для ефективної роботи лише самого закону недостатньо. "Важливим елементом є міжвідомча координація, парламентський контроль та залучення національних та міжнародних організацій", - підкреслює Дворецька.

Задля розшуку зниклих безвісти, згідно з законом, має бути створена спеціальна комісія, завданням якої буде об'єднати зусилля державних органів та недержавних організацій. Як заплановано, до неї мають входити представники СБУ, міністерства оборони, прокуратури, МКЧХ, офіс омбудсмена України та інші організації, що залучені до пошуку зниклих осіб.

Бездіяльність слідчих

Утім, голова громадської організації "Мирний берег", яка займається розшуком зниклих, Геннадій Щербак сумнівається в ефективності роботи комісії. "На нашу думку, цей закон не вплине на роботу з розшуку зниклих. Нова комісія не матиме інструментів впливу на ефективність розшуку правоохоронними органами, усе й надалі залежатиме від слідчого та прокурора. Наш досвід показує, що на сьогодні слідчі органи не відповідають критеріям ефективності", - каже Щербак.

Дивитись відео 03:58
Now live
03:58 хв

Рани війни: як допомагають пораненим на Донбасі (07.06.2018)

За його словами, є чимало випадків, коли родичі самостійно збирали інформацію про зниклого члена родини, передавали її слідчому і на цьому процес розшуку особи зупинявся через бездіяльність правоохоронців. Щербак наголошує, що закон почне працювати ефективно за кількох умов: якщо буде встановлено відповідальність за бездіяльність слідчих органів, розроблено механізм обміну інформацією на правах анонімності, а також відкрито екстрену телефонну лінію, зокрема й для громадян з непідконтрольних українській владі територій.

Перепони для родичів

Сподівання на новий закон покладають і родичі зниклих безвісти, які часто мають справу зі значними правовими перешкодами, які додаються до їхніх емоційних переживань. Їм почасти доводиться чекати роками, перш ніж відсутність зниклої людини буде офіційно визнано. Зокрема, така ситуація перешкоджає реалізації прав на власність, опікунства над дітьми або спадок.

На сьогодні психологічну та інформаційну підтримку родичі зниклих отримують здебільшого від громадських організацій, волонтерів та Міжнародного Комітету Червоного Хреста, але не від влади. При цьому міжнародне гуманітарне право визнає відповідальність влади за те, щоб з такими сім'ями гідно поводилися, задовольняли їхні потреби і надавали їм всю можливу інформацію.

На думку Альони Луньової з Центру інформації про права людини, обнадійливим є те, що в ухваленому законі прописаний принцип державної підтримки сімей осіб, зниклих безвісти. "Цю норму закону можна вважати прогресивною. Допоки людина перебуватиме у розшуку, непрацездатні члени сім'ї зниклої особи отримуватимуть пенсії по втраті годувальника", - каже вона. За її словами, сума допомоги залежатиме від віку людини, соціального статусу та рівня прожиткового мінімуму. Процес імплементації закону має бути завершено восени поточного року.

Дивитись відео 01:30
Now live
01:30 хв

Так погано живеться на звільненій території Донбасу (30.04.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама