Надія Савченко: Можу і мушу стати президенткою | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Надія Савченко: Можу і мушу стати президенткою

Надія Савченко в ексклюзивному інтерв'ю DW - про розв'язання конфлікту на Донбасі і можливе скасування санкцій проти Росії.

Надія Савченко та керівник київського бюро DW Крістіан Тріппе

Надія Савченко та керівник київського бюро DW Крістіан Тріппе під час інтерв'ю

Deutsche Welle: Надіє, ви все ще часто думаєте про своє ув’язнення в Росії?

Надія Савченко: Ні, у мене немає часу думати про минуле. Я думаю тільки про майбутнє.

Після всього пережитого, ви бачите у росіянах ворогів?

Ну що ви? Як можна бачити ворогів у цілому народі? Там є хороші люди. Я бачу ворогів у самодурстві російської влади.

Розкажіть, будь ласка, що саме ви робили на фронті, коли потрапили в полон?

Я проводила вишкіл молодих бійців, підготовлювала їх, займалася розстановкою людей на блокпостах. А саме на фронті (коли потрапила в полон. - Ред.), то це був зустрічний бій. Я йшла забирати поранених, яких було п’ятеро. Я хотіла їх вивезти, але, на жаль, машину, яка виїхала на допомогу, так само захопили. А я змушена була піти вперед, тому що там були люди, яких я послала вперед, і я не мала права залишатися позаду.

Протягом багатьох місяців, які ви провели в ув’язненні в Росії, ви розуміли, наскільки популярною стали в Україні?

Ukraine Parlament Nadeschda Sawtschenko

Надія Савченко у Верховній Раді

Ні, не розуміла. Для мене популярність - це таке миттєве явище, в принципі. Поки я сиділа, з мене створювали якусь картинку. Людям потрібні герої. У нас героїв багато. Весь народ український героїчний, за всю нашу історію. Просто історія помічає імена одиниць. Але людям потрібні герої для того, щоб було на кого рівнятися, саме на якийсь один вчинок. Тобто герой - це не людина, а якийсь один вчинок, який вона зробила. І, в принципі, так, вчинок я зробила. Це людям сподобалось, тому мене назвали героєм. Я чудово розуміла, що за цим прийде велика відповідальність, якщо я виживу. Що і трапилось.

Зараз ви займаєтеся політикою. Що для вас, як політика, є найважливішою ціллю?

Вільна, незалежна, сильна, квітуча Україна (посміхається). Звісно ж, як нормальна людина, навіть не просто політик, я хочу, щоб Україна нарешті почала жити. Жити гідно - так, як вона того заслуговує. Як того заслуговує її багата земля, як того заслуговує її працьовитий народ.

Чи є у вас якийсь зразок для наслідування в політиці чи в історії?

Я не можу сказати, що беру приклад з когось одного. Можливо, я ще не можу цього усвідомити. Я вчуся жити у життя.

Як, на вашу думку, можна вирішити конфлікт на Донбасі?

Для мене перемога, для України перемога - це коли Росія піде за кордон України. Коли вона піде з Донбасу, коли вона поверне Крим, то це буде перемога. (…) Це повинно відбутися. Політичним і економічним шляхом нам це повинна допомогти зробити світова спільнота. Після цього, напевно, доведеться вводити місію "блакитних шоломів", поліцейську місію стабілізації в регіоні. Тому що є дуже багато незаконної зброї, є дуже багато злочинців, які вели війну надто жорстокими методами і яких треба посадити - як з того, так і з того боку. Треба це визнавати. Є звичайні люди, які були обдурені, тому треба, щоб почала працювати інформаційна політика, щоб українці почали їздити до українців, щоб почали говорити. І тільки після цього, після півроку-року стабілізації, можна буде провести вибори.

Після звільнення і повернення в Україну ви сказали, що люди в вас ще будуть кидатися камінням. Що саме ви тоді мали на увазі?

Повірте, в прямому сенсі я це і мала на увазі. Квіти ж дарували в прямому сенсі, от і каміння будуть кидати теж у прямому сенсі (посміхається). Люди ж не завжди можуть розібратися самі, їм показують якусь картинку ЗМІ. Раніше показували одну, вони думали, що я мало не свята. Зараз показують іншу, де всілякі політики і піар-менеджери починають мене очорняти, і люди починають цьому вірити, критикувати. Я до цього ставлюсь абсолютно спокійно.

Ви висловилася за поступове зняття санкцій з Росії. Для людини із Західної Європи це звучить трошки дивно.

DW.COM

Для західного європейця? Я думала, західні європейці цього хочуть (посміхається). Санкції - це метод покарання або метод навчання. Вони були введені за Крим, за порушення міжнародного права. Поки Росія не засвоїть цей урок і не поверне назад територію, яку вона забрала незаконно, санкції повинні зберігатися. Закон повинен діяти. Санкції, які, наприклад, були накладені за Донбас, по мірі того, як буде звільнятися Донбас, можна буде скасовувати. Але я пропонувала також ввести персональні санкції. Людина краще розуміє, коли б’є по її кишені. Чомусь у тій самій Росії діють санкції, люди голодують, а при цьому Лавров, Путін, їхні перші особи можуть їздити по світу, непогано відпочивати, їхні діти можуть навчатися за кордоном. Вони нічим не обмежені і нічим не обтяжені. А політику зробили саме ці люди, а не простий колгоспник, який не може зараз дозволити собі купити хліба. Тому я б хотіла, щоб санкції були з розумом. Щоб вчити швидко. (…) Додайте персональні санкції на кожну людину, починаючи від суддів, "список Савченко". Нехай такий список буде по кожному в’язню, якого Росія викрала, до якого застосовувала тортури, якого незаконно утримує. І починаючи від слідчого, який починав це робити, і до судді, і закінчуючи високими особами при владі в Росії. Списки повинні бити саме по тих, хто скоював злочин.

Всюди, де ви з’являєтесь, люди просять поради, допомоги. Вас ніколи не обтяжує те, що люди очікують від вас так багато?

Це важко. Важко пояснити людям, що не обов’язково було з цим питанням йти до мене, що це питання вирішується на місцевому рівні. Людям, на жаль, не вистачає правової підготовки, розуміння, на що вони мають право за законом. Люди звикли сподіватися на диво. Звісно, мені важко, тому що дива не завжди трапляються. Бувають дуже складні питання, які вирішити навіть мені як народній депутатці не завжди вдається і може не вдасться, тому що або неправильно виписаний закон, або корупція, з якою боротися дуже складно. Це - нелегко, але це робота народного депутата.

Моє останнє запитання - я маю його вам поставити, хоча знаю, що ви не дуже любите на нього відповідати. Ви хотіли б стати президенткою України?

Я відповідала, що не хочу, але я відповідала, що можу. А тепер я, напевно, відповім, що швидше за все, вже мушу. За ці два місяці, вивчаючи саме таку побудову влади, я побачила, що, на жаль, не можна змінити нічого знизу. Щоб змінити повноваження президента, структуру країни, закони перезапустити, щоб вони діяли для людей, побороти корупцію - треба стати таким диктатором, який має все в своїх руках. Для того, щоб повернути цю владу народу і зробити так, щоб більше ніколи владу в народу не забрали. Захистити так Конституцію, захистити так механізми, захистити так закони, щоб вони діяли. (…) Треба зробити один раз все правильно. Для цього потрібне дуже велике бажання, для цього потрібно не втратити совість, коли прийдеш до влади, щоб цю владу повернути народу. Поки ти не при владі, в тебе немає можливості повернути її народу. Тому не хочу, можу і мушу (стати президенткою - Ред.).

Дякую за інтерв’ю!

Дивитись відео 02:24
Now live
02:24 хв

Інтерв'ю DW з Надією Савченко (21.06.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама