″Можуть і ембріон переплутати″: хаос на ринку сурогатного материнства в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.05.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Можуть і ембріон переплутати": хаос на ринку сурогатного материнства в Україні

Через карантин біологічні батьки не можуть забрати десятки немовлят, народжених для них сурогатними матерями-українками. Скандал поновив дискусію про необхідність врегулювання ринку репродуктивних послуг в Україні.

"Ми дуже щасливі, що у нас нарешті є власна дитина. Ми просто закохані в неї", - Юлія і Петер, подружжя з Німеччини, не можуть натішитися дівчинкою, яку для них народила українська сурогатна мама. Юлія розповідає, що роками мріяла про власну дитину, проте всі спроби народити закінчувалися викиднями. Тож сурогатне материнство стало для неї останньою надією. Українські лікарі запліднили яйцеклітину Юлії спермою Петера та імплантували ембріон в матку українці, яка за гонорар виносила дитину.

Юлія і Петер - не справжні імена цих німців. На розмову з DW вони погодились лише за умови анонімності - не хочуть, аби їх впізнали удома, де сурогатне материнство заборонене. Ця німецька пара - одні з небагатьох дорослих постояльців готелю "Венеція" на околиці Києва, що належить клініці BioTexCom. Він став відомим на весь світ після оприлюднення відео з немовлятами, яких через карантин не можуть забрати батьки-іноземці.

Юлія і Петер і самі ледь встигли прилетіти до України. Про заборону в'їзду для іноземних громадян вони дізнались за день до закриття кордонів. "Ми відразу ж купили квитки і прилетіли, - згадує Юлія. - І потім два місяці чекали на народження доньки тут, у готелі".

Готель Венеція у Києві, який належить клініці BioTexCom

Готель "Венеція" у Києві, який належить клініці BioTexCom

Українки народжують дітей іноземцям заради майбутнього власних

29-річна українка Людмила - майбутня сурогатна мати. В її матку найближчим часом мають імплантувати ембріон, створений з генетичного матеріалу батьків-іноземців. Через перекриті кордони такі процедури нині проводяться значно рідше, ніж до пандемії. Утім, деякі пари навмисно відклали перенесення ембріону, аби дитина народилась у зручний для них час - приміром, під певним знаком Зодіаку, або щоб пологи припали на заплановану відпустку.

Читайте також: Як Україна ледь не стала світовим центром сурогатного материнства

До Києва Людмила приїхала з Кіровоградської області. Каже, що після розлучення опинилась сама з двома маленькими дітьми в орендованій квартирі. За те, що вона виносить і народить дитину для подружжя іноземців, жінка отримає понад 15 000 євро - шалені гроші для продавчині з зарплатнею близько 8 000 гривень. "Заради своїх дітей я, не вагаючись, пішла на цей крок, - розповідає вона. - Дуже хочеться забезпечити їм гідне життя, власне житло". Стати сурогатною мамою Людмилі порадили подруги - вона каже, що особисто знає шістьох таких жінок.

Історія Людмили - типова, вважає лікарка-репродуктологиня Олена Мозгова. За її словами, середньостатистична сурогатна матір в Україні - це жінка віком близько 30 років. "Як правило, із середньою спеціальною чи вищою освітою, але такою, яка не дає матеріального успіху: вчительки, медсестри, лікарки, інженерки, бухгалтерки, - розповідає лікарка. - Стандартна ситуація - це коли їхні власні діти хворіють або коли їм нема, де жити. Я теж мати, тож розумію, який це жах. Для того, щоб прогодувати власних діток, вони погоджуються допомогти комусь, але за компенсацію. Хіба це експлуатація?"

За словами лікарки, сурогатними матерями українки стають переважно для того, аби забезпечити житлом чи оплатити лікування власних дітей

За словами лікарки, сурогатними матерями українки стають переважно для того, аби забезпечити житлом чи оплатити лікування власних дітей

У Німеччині заборонено, в Україні - дозволено

Біологічні батьки, згідно з німецьким законодавством, юридично не мають стосунку до дітей, народжених для них українками. Спершу біологічний батько має визнати своє батьківство, а сурогатна мати - надати на це свою згоду - адже, за німецьким законодавством, саме вона є законною матір'ю. І хоча під час карантину це можна зробити навіть дистанційно, процес, як розповіли DW німецькі батьки, затягується на декілька тижнів.

Читайте також: Німецький суд виніс знакове рішення у справі сурогатного материнства в Україні

Для Юлії і Петера, які встигли прилетіти в Україну до закриття кордонів, процедура легалізації біологічної доньки мало відрізнятиметься від докарантинних часів. В українському свідоцтві про народження дівчинки вони будуть записані як її мама і тато, а у посольстві Німеччини, після згоди сурогатної матері, Петера визнають батьком вже за німецькими законами, а його доньку - громадянкою ФРН. А от Юлії після повернення на батьківщину доведеться удочерити свою генетичну доньку.

У міністерстві закордонних справ Німеччини DW повідомили, що не ведуть статистики щодо кількості громадян ФРН, які скористалися послугами сурогатного материнства в Україні. Утім, опитані DW експерти зазначають, що мова іде щонайменше про десятки дітей щороку. У ФРН сурогатне материнство з етичних міркувань заборонене "Законом про захист ембріонів" та "Законом про посередництво при всиновленні", якими передбачена кримінальна відповідальність для лікарів і адміністративна - для посередників, які надають послуги з пошуку сурогатних матерів. Проте оскільки клініки й агенції працюють в Україні, а не на території ФРН, їм нічого не загрожує.

Щоправда, Альберт Точиловський, власник клініки BioTexCom, яка є найбільшою в Україні, сам є громадянином Німеччини. Бізнесмен, який також має громадянство Молдови, а в Україні - лише посвідку на постійне проживання, розповів DW, що часто буває в ФРН, але проблем із законом поки не мав.

Власник клініки BioTexCom Альберт Точиловський

Власник клініки BioTexCom Альберт Точиловський

Скільки немовлят чекає на батьків в Україні - невідомо

Крім доньки Юлії і Петера, в готелі "Венеція" перебувають близько пів сотні немовлят. Більшість із них генетичні батьки можуть побачити лише на фотографіях і відео, які їм надсилає персонал. "У мене розривається серце, - каже Юлія. - Адже саме перші тижні такі важливі для зв'язку мами з дитиною".

В Україні на ринку репродуктивних технологій працюють десятки агентств-посередників і клінік. Щоб з'ясувати, скільки всього дітей, народжених українками для іноземних пар, нині перебуває в Україні без батьків, DW звернулась до кількох міністерств. Утім, МЗС України у відповіді на запит це питання залишило поза увагою. У міністерстві юстиції навели лише загальні цифри: у 2019 році українські сурогатні мами народили для іноземців 1496 дітей, а у 2018 році - 1095 дітей. Утім, реальні цифри можуть бути вищими, адже деякі сурогатні мами з України виїжджають народжувати за кордон.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, яка нині опікується проблемою "сурогатних" дітей, сказала DW, що через карантин на батьків в Україні чекають понад сто немовлят - цю цифру їй озвучили представники приватних клінік, а не офіційні органи. Не контролює держава і те, де і в яких умовах перебуває значна частина дітей. "Їхні батьки знають, де вони знаходяться, - і цього достатньо", - вважає Денісова.

Деякі немовлята живуть в орендованих агенціями квартирах, а доглядає за ними не медичний персонал, а бебісітери. "Все залежить від агенції, - розповів DW директор Центру медичного та репродуктивного права Сергій Антонов. - У цей час було важко знайти кваліфікований персонал, тож і умови, і догляд були різними".

Заборонити чи врегулювати?

Скандал довкола немовлят поновив дискусію щодо заборони сурогатного материнства для іноземців в Україні. Після оприлюднення відео з немовлятами за це висловилась і Людмила Денісова. Згодом вона змінила думку і виступила лише за врегулювання ринку. "Попит на сурогатне материнство для іноземців дуже великий. Якщо говорити так - все, забороняємо, то це не вирішить питання, - сказала омбудсменка DW. - Це буде тіньова фабрика з народження дітей".

У 2019 році сурогатні матері з України народили для іноземців, за офіційними даними, 1496 дітей

У 2019 році сурогатні матері з України народили для іноземців, за офіційними даними, 1496 дітей

Нині сурогатне материнство в Україні регулюється лише 123 статтею Сімейного кодексу та одним із наказів МОЗ. При цьому ринок сурогатного материнства значною мірою перебуває у тіні. Чимало агенцій-посередників працюють нелегально. "Це просто хоум-офіси, - говорить Сергій Антонов. - Їх ніхто не контролює,  вони не сплачують податки". За його словами, при виборі агенції і сурогатним мамам, і клієнтам-іноземцям треба бути вкрай обережними: "Потрібно переконатись, чи зареєстрована агенція в Україні, як давно працює, чи досвідчений персонал, з якими клініками вони мають договори - адже є клініки різного рівня, можуть і ембріон переплутати".

Декілька років тому ДНК-тест в Італії не підтвердив генетичної спорідненості пари, що скористалась послугами клініки BioTexCom, з дитиною, яку згодом віддали іншій родині. Власник компанії Альберт Точиловський припускає, що його клініці прислали сперму іншого чоловіка, утім, не виключає й того, що ембріони могли переплутати. Після цього скандалу у Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроєктів щодо врегулювання та обмеження надання послуг сурогатного материнства іноземцям. Однак жодного з них так і не ухвалили.

Дивитись відео 07:32

Скандал з немовлятами: чи заборонять сурогатне материнство в Україні (25.05.2020)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама