″Марш за імпічмент″ у Києві: ескалації насильства ледве вдалось уникнути | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.12.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

"Марш за імпічмент" у Києві: ескалації насильства ледве вдалось уникнути

Нова акція протесту "Марш за імпічмент" у Києві на чолі з Міхеілом Саакашвілі призвела до найбільших досі зіткнень демонстратнів із поліцією. Організатори заявляють про провокації та не збираються припиняти протести.

Під час акції на чолі з Саакашвілі 17 грудня сталися найбільші досі сутички між протестувальниками та правоохоронцями

Під час акції на чолі з Саакашвілі 17 грудня сталися найбільші досі сутички між протестувальниками та правоохоронцями

"Марш за імпічмент", організований "Рухом нових сил" (РНС) на чолі з Міхеілом Саакашвілі, зібрав у неділю, 17 грудня, менше людей, ніж тижнем раніше. Тоді організатори заявили про участь 50 тисяч людей. Цього разу вони називали цифру 10-15 тисяч, а правоохоронці - дві тисячі. Багатотисячними акції протесту РНС стали після того, як Саакашвілі додав до вимог щодо ухвалення законів про відкриті партійні списки, скасування депутатського імунітету та створення антикорупційного суду ще й вимогу про ухвалення закону про імпічмент президента України.

Насильство з обох сторін

Та попри меншу кількість демонстрантів нинішню акцію затьмарили найжорсткіші зіткнення мітингарів з поліцією від початку протестів під проводом Саакашвілі 17 жовтня. Під час спроби учасників акції прорватися через поліцейський кордон до київського Міжнародного центру культури та мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневого палацу), за даними волонтерів "Червоного Хреста", постраждало близько 20 людей з обох боків. Пізніше у поліції заявили, що лише серед правоохоронців - 32 постраждалих.

На Марші за імпічмент домінували національні прапори України та червоно-чорні стяги

На "Марші за імпічмент" домінували національні прапори України та червоно-чорні стяги

До Жовтневого, що на алеї Героїв Небесної Сотні, протестувальники рушили після мітингу на Хрещатику. Там вони, за словами організаторів, орендували приміщення для дислокації "Штабу громадянського спротиву". Проте перед зачиненими дверима їх зустріли кордони правоохоронців, що спричинило обурення мітингарів і спробу найбільш агресивно налаштованої частини штурмувати споруду.

Сам Саакашвілі закликав під час штурму припинити насильство і не піддаватися на провокації. На другому мітингу, що відбувся ввечері під Верховною Радою, лідер РНС заявив, що "мирний протест триватиме до задоволення всіх вимог протестувальників".

Волонтери групи громадського моніторингу "Озон" сказали, що бачили випадки насильства із застосуванням вогнегасників, сльозогінного газу та перцевих балончиків з обох сторін. Під час зіткнень Саакашвілі вимагав діалогу з дирекцією Жовтнвого палацу. Але мітингарі стверджують, що правоохоронці кричали їм, що "виконують особистий наказ (президента України Петра. - Ред.) Порошенка". Згідно з афішами, в палаці в цей день тривала дитяча вистава. Про це заявили і в поліції, але згодом в ЗМІ з'явилася низка повідомлень про те, що під час штурму в палаці насправді проходив джазовий концерт.

Випадки насильства були з обох боків

Випадки насильства були з обох боків

Саакашвілі - за мирний протест

Зрештою Саакашвілі вдалося втихомирити натовп і переконати людей рушати до Верховної Ради, де відбувся ще один короткий мітинг. На ньому лідер РНС закликав не припиняти протести, але проводити їх виключно в мирний спосіб. "Я відмежовуюся від насильства! Ми зайдемо всередину тоді, коли нас тут буде мільйон і вони самі нам будуть змушені відчинити двері", - заявив Саакашвілі. Інцидент поблизу Жовтневого палацу засудили посли Канади і Великої Британії в Україні Роман Ващук і Джудіт Гоф. На своїх сторінках у соцмережах вони назвали це "зловживанням права на мирний протест".

Учасник Маршу за імпічмент у Києві

Учасник "Маршу за імпічмент у Києві"

Натомість серед розмов між мітингарями часто було чути слова на кшталт: "Нема чого тут штовхатися, треба брати зброю і штурмувати адмінспоруди". Крім того, серед мітингарів лунали не лише гасла на кшталт "Банду геть!" та "Імпічмент!", а й націоналістичні "Слава нації - смерть ворогам!" та "Україна - понад усе!" В натовпі домінували синьо-жовті національні прапори України та бойові червоно-чорні штандарти ОУН-УПА. Проте переважна більшість прапороносців заперечували свою належність до "Правого сектору" чи інших націоналістичних організацій. В акції взяли участь організації ветеранів АТО з числа добровольчих батальйонів, вкладників банків, що почуваються ошуканими, та активісти РНС. Партійних прапорів майже не було.

Примирення наразі неможливе

Напередодні акції РНС в соцмережах з'явилися повідомлення про лист Саакашвілі до президента Петра Порошенка з пропозицією досягти примирення та "припинення ескалації". Проте сам лідер РНС заявив на мітингу, що готовий говорити з Порошенком лише про демонтаж чинної влади та відсторонення олігархів від впливу на політику. "Сигнали до мирного узгодження ситуації чи визначення "червоних ліній", за які не слід переходити, були з обох боків. Але емоції і темперамент Саакашвілі, а також агресивна частина його прихильників, штовхають його до рішучих дій", - сказав DW голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Своєю чергою, київський політолог Віктор Небоженко вважає, що зараз ще не визріли передумови для переговорів між Саакашвілі та Порошенком. "Порошенко не може на це піти, аби не демонструвати свою слабкість, а Саакашвілі - через ризик втратити підтримку своїх прихильників", - сказав експерт. На його думку, лідер РНС зараз виглядає радикальнішим за всю парламентську опозицію і дуже скоро може стати для неї незручною фігурою, адже ці політики налаштовані чекати нових парламентських та президентських виборів, а Саакашвілі не хоче гаяти час.

Згідно з масштабним опитуванням соціологічних компаній SOCIS, "Рейтинг", Київського міжнародного інституту соціології і Центру Разумкова, проведеним у листопаді, близько 60 відсотків українців не готові підтримати нові масштабні акції протесту проти влади. І лише 9,2 відсотка опитаних готові особисто взяти участь в новій революції. Проте решта матеріалів опитування свідчить про напружену ситуацію в державі. Експерти нагадують, що перед Євромайданом 2013-2014 років опитування також не давали підстав для очікування радикальних протестів. 

Дивитись відео 00:59
Now live
00:59 хв

Саакашвілі на волі за рішенням суду, та чи надовго (11.12.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама