Легалізація грального бізнесу в Україні: що зміниться | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Легалізація грального бізнесу в Україні: що зміниться

Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт про легалізацію грального бізнесу. Платою за ліцензії для казино та гральних залів українська влада планує затулити бюджетні дірки.

Казино, ігрові автомати, букмекерські контори та інші азартні ігри були офіційно заборонені в Україні вже понад 10 років. Введення такої заборони у 2009 планувалось як тимчасовий захід, а закон, який би встановлював чіткі правила роботи грального бізнесу, мали розробити упродовж трьох місяців після запровадження заборони. Але весь цей час гральний бізнес продовжував процвітати нелегально під вивіскою лотерей. Торік узимку уряд заборонив і це.

У вівторок, 14 липня,  Верховна Рада у другому читанні і в цілому ухвалила законопроєкт депутата від фракції "Слуга народу" Олега Марусяка про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор. Після першого читання до законопроєкту надійшло 3,5 тисячі правок. 

Багато претензій до законопроєкту мали представники опозиції. І якщо фракції "Опозиційний блок - За життя" та "Батьківщина" виступали проти легалізації грального бізнесу як такого, то представники фракцій "Європейська солідарність" та "Голос" хотіли його завдяки правкам поліпшити. "Хоч частина наших правок врахована, але наша фракція не буде його підтримувати в цілому в такому вигляді. Ми не проти легалізації. Але в такому впроваджені, як пропонують "Слуги народу", ані громадяни, ані бюджет не захищені", - сказав DW напередодні ухвалення документу перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Утім, провладну фракцію це не зупинило. Адже у бюджеті на 2020 рік закладені доходи від легалізації грального бізнесу у 4,4 мільярда гривень. Враховуючи нинішнє недоотримання надходжень до держбюджету, ці гроші не будуть зайвими.

Читайте також: Поліція відкрила 250 кримінальних проваджень за заняття гральним бізнесом

Заробити на ліцензіях

Оскільки нині держбюджет недоотримує надходження, затулити бюджетні дірки хочуть саме платою за ліцензії для казино та гральних залів. Законопроєкт пропонує встановити спеціальні гральні зони для казино й залів ігрових автоматів: для казино - це територія п'ятизіркових готелів, для ігрових автоматів - готелів від трьох зірок і вище.

Ліцензія на казино, зокрема, коштуватиме не менше 60 тисяч мінімальних зарплат - це приблизно 280 мільйонів гривень. Крім того, ще треба отримати ліцензії на кожен гральний стіл та автомат. Щорічна ліцензія на організацію азартних ігор із гральними автоматами обійдеться у шість мінімальних заробітних плат, тобто приблизно 29 тисяч гривень на кожен автомат. Для казино щойно збудованих нових готелів хочуть запровадити ліцензійні канікули, аби стимулювати будівництво нової туристичної інфраструктури.

Критики побоюються, що казино в Україні після легалізації використовуватимуть для відмивання грошей

Критики побоюються, що казино в Україні після легалізації використовуватимуть для відмивання грошей

Оподаткування ігрових виграшів передбачене лише після того, як запрацює система онлайн-моніторингу грального обладнання та програмного забезпечення азартних ігор. Деякі депутати висловлювали зауваження щодо цього. Як вказує Ярослав Железняк, його поправку про те, щоб оподаткування на виграш в казино застосовувалося від самого початку отримання ліцензії, депутати провладної фракції відхилили. "Давайте відверто: за таких умов у нас довго не впроваджуватимуть систему онлайн-моніторингу грального обладнання. Затягуватимуть, блокуватимуть тендери, оскаржуватимуть у суді нормативні акти щодо цієї системи моніторингу. Бо бізнес розуміє, що купив ліцензію і нічого не хоче більше платити в держбюджет", - сказав депутат. Железняк переконаний, що запропонована модель не забезпечить очікуваних надходжень до бюджету.

Читайте також: Рулетка від Зеленського: чого очікувати від легалізації грального бізнесу?

Казино для відмивання коштів?

Свої сумніви висловлює й науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко. За його словами, для того, аби державний бюджет отримав 4,4 мільярда гривень від грального бізнесу у вигляді плати за ліцензії, хтось має у десять разів більше програти в цих казино та на гральних автоматах. Експерт не впевнений, що українські гравці зможуть "просадити" такі кошти за рулеткою чи грою в "однорукого бандита".

Експерт припускає, що справжня мета ухвалення законопроєкту щодо легалізації грального бізнесу в Україні - створити умови для "відбілювання брудних грошей", які зараз сховані в офшорах. "Суми, які хочуть отримувати від легалізації грального бізнесу, є фантастичними. Якщо хтось купуватиме ці ліцензії, то не виключено, що це робитиметься для того, аби відмивати кошти кримінального світу чи гроші, надбані незаконним шляхом. Казино допомагатимуть власникам таких капіталів легалізувати їх та виводити з офшорів", - каже Сіденко.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат з фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев погоджується, що такий ризик існує. Утім, на його переконання, в Україні створена дієва система фінансового моніторингу, яка є запобіжником для відмивання грошей через казино. "Минулого року ми ухвалили системний закон про зміни в законодавстві про фінансовий моніторинг. Він набув чинності у квітні цього року. У ньому вичерпно врегульовані відносини, що стосуються протидії відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, у тому числі й через гральний бізнес. Наш закон працює за кращими європейськими стандартами", - стверджує Гетманцев.

Соціальний фактор

У провладній фракції запевняють, що Україні потрібна легалізація грального бізнесу. За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, у "чорному" й "сірому" гральному бізнесі України обертається від 2,5 мільярда до трьох мільярдів доларів. Легалізувавши ці гроші, влада хоче спрямувати їх до спецфонду, з якого фінансуватиметься культура, освіта, медицина й спорт.

Автор законопроєкту Олег Марусяк наголошує, що передбачені всі запобіжники, аби гра в казино не стала соціальною проблемою, але приносила користь країні. У казино та до гральних автоматів допускатимуться лише ті,  хто досяг 21 року. Документ також передбачає ідентифікацію гравця чи відвідувача гральних закладів. Первинна ідентифікація проводитиметься за паспортом чи іншим документом, що посвідчує особу, вторинна - за ідентифікаційною карткою, яка може бути й електронною і яку видаватиме організатор азартних ігор. Якщо гра відбуватиметься в інтернеті, то її організатор має право, крім скан-копії посвідчення, вимагати й іншої верифікації, наприклад, через відеозв'язок з потенційним гравцем.

Регулюватиме азартний бізнес окремий державний орган, підзвітний уряду. Серед його повноважень, зокрема, і встановлення вимог щодо боротьби із вираженою ігровою залежністю. Частину коштів від ліцензій казино розробники законопрєкту планують витратити саме на інформаційну кампанію протидії ігровій залежності.