Лариса Денисенко: Про секс, мінет і новий закон | Deutsche Welle - Авторська колонка | DW | 15.01.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Авторська колонка

Лариса Денисенко: Про секс, мінет і новий закон

"Новим законом держава не лізе нікому в труси", - Лариса Денисенко, спеціально для DW.

Українська письменниця Лариса Денисенко

Українська письменниця Лариса Денисенко

Майже кожна дитина молодшого віку завжди реагує на слово "гівняшка": від активного реготання до зафукування. Діти ж старші за молодшу школу майже так само реагують на слово "секс". Можна собі уявити зрілість тих представників українського суспільства, у яких почалася реготлива істерика або ж панічне занепокоєння після того, як 11 січня набули чинності зміни до кримінального законодавства. Вони встановили, що згода на сексуальні стосунки будь-якого штибу має бути обов'язковою.

Про це нелегко говорити

Знаєте, коли берешся за справи, пов'язані з домашнім насильством, від цих історій отримуєш стрес. Одну жінку, яка наважилася мені про це розповісти, чоловік примушував до орального сексу зі словами: "Ковтай наших дітей, сучечко, не дай всохнути". Я не думаю, що кому-небудь приємно це читати. Бо це не гра, необхідна та визнана обома людьми, це - примус і приниження, демонстрація влади і жорстокість.

А тепер уявіть собі, чи легко про це розповідати? Я б дуже хотіла, щоб над цим насамперед замислилися люди, котрі підозрюють у жінках, що наважуються говорити про такі речі, користолюбних самиць.

Чи легко перечитати потім цей текст у протоколі: "З моїх слів записано вірно"? Чи легко зустрічатися поглядами з поліцейськими? Чи легко говорити про це з людьми, які скажуть: "Так а чого ти живеш з таким збоченцем"? Або: "А що тут такого взагалі, це справа виключно цього подружжя"? Або: "То не провокуйте його, поводьтеся, як нормальна дружина"! Або: "Слухайте, він же вас не б'є? Ну, скажіть йому, що вам неприємний оральний секс, і закриємо цю тему".

Вона говорила і просила цього не робити.  Намагалася відштовхувати, це викликало обурення, знецінення та сварку. Він її ніколи не бив. Достатньо було міцно схопити її за плечі. Цей чоловік також є автором слів: "Рот жінка має відкривати для вдячності і мінета".

Дивитись відео 02:08

Кампанії #MeToo та #яНеБоюсьСказати: які теми досі табу для українок?

Новий закон - проти насильства, а не проти чоловіків

Оральний секс може бути приємним, може бути неприємним, прийнятним для людини або неприйнятним. Але проблема полягає виключно в насильстві. Саме її мають виправити ухвалені зміни до законодавства. Подумайте, чи легко жити так, як живе ця жінка? Закон не скерований проти всіх чоловіків, закон скерований на захист людей від насилля - незалежно від статі.

Чи є небезпека зловживання цим законом фейковими постраждалими та корумпованими правоохоронцями? Так. Як і будь-яким іншим. Утім, цей закон не нівелює презумпцію невинуватості та не скасовує кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання, не стопорить антикорупційні реформи.

Знаєте, я частіше чула питання до жінок: "А чого вона живе з таким козлом?" Ніж до чоловіків: "А чого він обрав таку підступну жінку?" Хоча всі ці узагальнення недоречні та не вирішують проблем. А проблеми є: недовіра, насилля, невміння дослухатися до іншої людини.

Я б дуже хотіла, щоб цей закон, як і інші закони із протидії домашньому насильству, підштовхнув людей до культури безпеки, сексуальної освіти та поваги до прагнень, думок, тіла будь-якої людини. Щоб навчив усвідомлювати, що таке безпека, як виникає насильство, як кожна та кожний із нас це трактує, сприймає і чому?

Запах небезпеки, знайомий усім жінкам

Пам'ятаю, як у юності один кавалер сказав: "Тримай парасолю, потім віддаси, бо далі так темно, то я вже туди не піду, мене там можуть вбити, а тебе на крайняк зґвалтують, та й усе. Давай цілуватися тут, і пока". "На крайняк зґвалтують". Ніби це не серйозно і не вартує уваги. Ну, зґвалтують. То і що? Але ж лишилася жива?

Дівчата навіть із найблагополучніших родин із дівоцтва знають запах небезпеки. Ми не боїмося темряви, ми боїмося того, що нас притиснуть до стіни котельної поряд із будинком та почнуть мацати груди; що хтось зайде в ліфт разом з нами та почне витягувати свій пеніс; що хтось вхопить за сідниці в метро. Дружка на весіллі подруги на повному серйозі обурюватиметься, що ти не хочеш з ним цілуватися, як-то? Мусиш. Хтось під час веселої дружньої вечірки може втулитися з тобою до ванної кімнати ніби разом вимити руки, але почне "омивати" ці руки в тобі… Нескінченні історії сорому, огиди, нервування, озирання і дослуховування до кроків за спиною. Але, насамперед, історії насильства та неповаги.

Цим законом держава нікому не лізе в труси, вона встановлює захист для тих, кому без їхньої на це згоди в ці труси та під інший одяг лізуть люди, котрі нічого не хочуть чути та розуміти - крім своїх потреб та бажань. Можливо, ця насильницька глухота зникне.

- Ти справді хочеш цього?

- Так, я хочу.

Тим, кому важко уявити, як має виглядати згода на сексуальні стосунки, варто передивитися популярні американські серіали 1990-х. У них чи не в кожній серії підлітки дають прості відповіді на ці надскладні, як виявилося, питання для дорослих українців та українок.

Дивитись відео 01:36

Домашнє насильство: як діяти, якщо ви стали жертвою

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама