Кінець американського ″мережевого нейтралітету″. Що далі? | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Кінець американського "мережевого нейтралітету". Що далі?

Американська Федеральна комісія з комунікацій (FCC) скасувала правила, що вимагали від провайдерів ставитися до усіх потоків даних у мережі однаково. Це може відкрити шлях до цифрової нерівності.

Демонстрація у Нью-Йорку: Інтернет-нейтралітет - це свобода слова

Демонстрація у Нью-Йорку: "Інтернет-нейтралітет - це свобода слова"

Майже три роки тому Сполучені Штати вирішили зробити мережевий нейтралітет обов'язковим правилом. Цей принцип означає, що усі дані в інтернеті мають оброблятися провайдерами однаково - незалежно від змісту, використовуваної програми чи сервісу, відправника та отримувача інформації. Також жоден із операторів мережі не може блокувати дані чи програми конкурентів, а також зменшувати швидкість їх трафіку, аби надати пріоритет іншим.

Готовність США забезпечити цей принцип стала великою перемогою інтернет-активістів у 2015 році. "Інтернет є найдовершенішим засобом вільного виразу думки", - заявив тодішній шеф Американської Федеральної комісії з комунікацій (FCC) Том Вілер. За його словами, не можна дозволяти провайдерам виконувати роль "вахтерів", що вирішуватимуть, яка інформація буде доступною, а яка - ні.

"Дерегуляція як шлях до інвестицій"

Аджит Паї, наступник Вілера на чолі FCC, має протилежну думку. Він вважає, що ринок має регулювати себе самостійно, без політичних впливів, адже правила шкодять інвестиційній привабливості. У колонці для Wall Street Journal Паї написав, що в разі залишення попередніх правил чинними, американці у віддалених регіонах мусили б роками чекати на доступ до швидшого інтернету.

Новий голова FCC Аджит Паї

Новий голова FCC Аджит Паї вірить, що ринок регулюватиме себе сам

Ще у 2015 році, коли Паї був одним із членів комісії, він проголосував проти визнання доступу до широкосмугового інтернету як частини комплексу базових державних послуг на рівні із водо-, електро- та телефонними мережами. Але тепер він очолює відомство, і підтримка його ініціативи не викликає сумніву.

Неписаний закон

Саме той факт, що принцип мережевого нейтралітету не прописаний у законі, а був лише регуляторним приписом одного відомства, і зробив його вразливим у США. "Якщо адміністрація (президента, - Ред.) змінюється, то тоді вона має можливість так чи інакше самостійно змінити склад цієї комісії і просто скасувати ці правила", - пояснює Томас Рудл (Thomas Rudl). Він є журналістом порталу netzpolitik.org і пише на теми інтернет-інфраструктури, зокрема й про принцип мережевого нейтралітету. Портал приділяє увагу цифровим темам і однозначно захищає принцип абсолютного мережевого нейтралітету та цифрової свободи.

Якщо говорити конкретніше, то члени FCC призначаються американським президентом на п'ять років та затверджуються Сенатом. Не більше трьох із п'яти членів можуть належати до однієї партії. Зараз у складі комісії троє республіканців та двоє демократів. Відповідно, рішення ухвалюється у пропорції трьох до двох.

Цей принцип роботи дошкуляє Джессіці Розенворсел. Вона є однією із двох членів комісії від демократів. "Є щось неправильне у тому, що декілька не обраних (а призначених, - Ред.) членів FCC ухвалюють настільки далекосяжні рішення щодо майбутнього інтернету", - написала вона у тексті для LA Times.

Вона попереджає - без мережевого нейтралітету провайдери інтернету можуть розділити доступ на швидкі та повільні потоки та надавати пріоритет платформам, які будуть за це платити. Усі інші можуть бути спрямовані на "обхідну дорогу". Припущення, що дерегуляція призведе до більших інвестицій, є для Розенворсел "сумнівним". Таким чином вона критикує підхід Паї, не називаючи прямо його імені.

Інша демократка у комісії Міньйон Клайберн у день голосування, що кінець мережевого нейтралітету надасть "декільком мультимільярдним корпораціям" ключ від інтернету. Майкл О'Ріллі, комісар від республіканців, натомість вважає, що "скасування (мережевого нейтралітету, - Ред.) не знищить інтернет".

Демонстрація на підтримку мережевого нейтралітету

Скасування "мережевого нейтралітету" призвело до протестів серед інернет-активістів

Більша швидкість за гроші

Простіше кажучи, провайдери інтернету можуть вимагати більше грошей за додаткові послуги, як від користувачів, так і від програм та сервісів, аби уможливити безперешкодну роботу останніх. Додатково провайдери можуть надавати перевагу своїм продуктам у порівнянні із пропозиціями конкурентів, аби змусити споживачів - обережно чи агресивно - використовувати власний продукт, а не його аналог, запропонований конкурентами. І хоча американські провайдери запевнили, що легальний контент не буде блокуватися чи витіснятися іншим чином, вони вже анонсували, що, можливо, будуть розставляти пріоритети у передачі даних за відповідну плату.

Навіть відомі особистості та підприємства висловились за збереження мережевого нейтралітету з огляду на його можливе скасування. У відкритому листі до американського Конгресу із жорстким заголовком "Ви не розумієте, як працює інтернет" 21 дослідників та менеджерів у сфері інтернету закликали запобігти голосування у FCC. Серед його підписантів - Тім Бернерс-Лі, винахідник всесвітньої павутини та Стів Возняк, один із співзасновників Apple.

Церковна підтримка

Навіть американські католицькі єпископи виступають за відкритий та вільний інтернет. Організації взаємодопомоги та громади вірян не можуть собі дозволити витрачати гроші, аби конкурувати із контентом, що створюється із метою прибутку - зазначають у Конференції католицьких єпископів США. Це занепокоєння через зменшення конкурентоспроможності поділяють і представники малих та щойно заснованих інтернет-підприємств.

Серед аргументів інтернет-провайдерів та комісара О'Ріллі є і твердження, що скасування мережевого нейтралітету призведе лише до того, що все повернеться до правил 2015 року, а тоді все чудово функціонувало. Втім, це твердження справедливе лише частково, каже Томас Рудл із netzpolitik.org. Хоча здебільшого провайдери відносно добре дотримувалися принципу справедливого розподілу пакетів даних, періодично принцип нейтралітету порушувався. Серед прикладів Рудл наводить блокування відеотелефонії та перешкоди у роботі потокового сервісу Netflix.

Членкиня Американської Федеральної комісії з комунікацій (FCC) Джессіка Розенворцел

Припущення, що дерегуляція призведе до більших інвестицій, є для Джессіки Розенворцел "сумнівним"

Концентрація ринку - без вибору для споживачів

Для Рудла ситуація є гіршою за 2015 рік ще й через те, що на ринку провайдерів інтернету зараз панує надзвичайна концентрація. Компанії Verizon, AT&T, Comcast та Charter належать до гігантів індустрії. У найгіршому випадку, споживачі просто не матимуть альтернативи, навіть коли провайдер застосовуватиме дискримінаційні прийоми.

У Німеччині ситуація із мережевим нейтралітетом є дещо більш сталою, адже відповідні правила базуються не на легкозмінюваних правилах, подібно до США, а на ухваленій у 2015 році постанові ЄС. Її задача - "створити правила для забезпечення рівноправного та недискримінаційного функціонування обміну даними".

"Загалом, правила ЄС щодо інтернет-нейтралітету є добрими, - вважає Рудл. - Але вони залишають деякі лазівки неприкритими". Найбільшою із них для Рудла є так звана нульова тарифікація. Під цим розуміють можливість не обраховувати користування деякими службами та застосунками в межах щомісячного пакету даних фактично перетворюючи його на безкоштовне. На думку Рудла, це також є можливістю подати клієнтам свої власні платформи та сервіси "на срібній тарілочці".

У Німеччині за імплементацією європейських правил стежить Федеральне агентство з мереж. Воно перевіряє правила та умови надання послуг великих провайдерів, чи суперечать вони принципу мережевого нейтралітету та реагують на скарги споживачів. Але у випадках із застосуванням нульової тарифікації, на думку Рудла, агентство не використовує свої повноваження на повну. Журналіст впевнений, що воно могло їх або заборонити, або накладати відповідні штрафи. "Подібні урядові структури часто є досить дружніми до індустрії, пояснюючи це зокрема й необхідністю не знищувати потенційні моделі ведення бізнесу", - каже Рудл. Отримати коментар з боку агентства DW так і не вдалося.

"Лише пусті обіцянки"

Той факт, що у Німеччині працюють пом’якшені правила мережевого нейтралітету, а не їхня жорстка форма, має для Рудла політичне пояснення. За його оцінкою Зелені є єдиною німецькою партією, що вимагає закриття вищезгаданої лазівки на законодавчому рівні. І хоча соціал-демократи та ліберали також зазначали у своїх передвиборчих програмах свою прихильність ідеї мережевого нейтралітету, журналіст вважає це лише декларацією.

"Йдеться про деталі. Якщо спробувати в них заглибитися, тоді розумієш, що це лише пусті обіцянки", - каже Рудл. Як приклад він наводить Християнсько-демократичний союз - хоча у партії постійно згадують про необхідність дотримання мережевого нейтралітету, на суворих правилах на рівні ЄС зовсім не наполягають.

Дивитись відео 01:01
Now live
01:01 хв

Кінець вільному доступу до інтернету? (15.12.2017)

Аудіо й відео до теми