Кримська карта Кремля: німецькі політики й експерти про загострення ситуації довкола Криму | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.08.2016

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Кримська карта Кремля: німецькі політики й експерти про загострення ситуації довкола Криму

Загострення російсько-українських відносин навколо Криму змусило Берлін закликати сторони до стриманості. Що думають німецькі експерти та політики про саму ситуацію та її можливі загрози - у матеріалі DW.

Криза російсько-українських відносин вкотре загострилась через Крим. 10 серпня Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії звинуватила Україну в підготовці терактів на території анексованого РФ Криму. Києву закинули також обстріли кримської території та підготовку до прориву диверсійно-терористичних груп.

Реакцією РФ стало скасування президентом Володимиром Путіним можливої зустрічі лідерів "нормандської четвірки", що мала відбутися на полях саміту Великої двадцятки (G20) в Китаї. Київ, своєю чергою, назвав звинувачення неправдивими та закинув Москві спроби відволікти в такий спосіб увагу від нарощування військової присутності на анексованому півострові.

Берлін закликає до стриманості

Реакцією Берліна на такі серйозні взаємні звинувачення став заклик до стриманості сторін. "Сторонам слід облишити будь-які кроки, що могли б призвести до ескалації ситуації", - наголосили у МЗС ФРН у відповіді на запит DW.

Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн також закликав сторони і далі шукати саме політичного рішення й облишити "брязкання зброєю". Так само й уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з РФ Ґернот Ерлер застеріг від "небезпеки" й вказав на необхідність саме політичного процесу врегулювання.

Депутат Бундестагу, голова німецько-української парламентської групи Карл-Ґеорґ Вельманн

Депутат Бундестагу, голова німецько-української парламентської групи Карл-Ґеорґ Вельманн

Сумніви щодо правдивості

Утім, в ЄС й досі утримуються від коментарів щодо ситуації в Криму. На думку Ґернота Ерлера, це пояснюється насамперед браком незалежних підтверджень подій, про які заявила Росія.

Схожу думку висловив і аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд. "Невідомо, наскільки правдивою є саме російська версія подій", - заявив експерт у розмові з DW. Водночас він не виключає того, що якісь дії українських спецслужб дійсно могли мати місце в регіоні. Й навпаки, цілком можливо, що все це - "лише вигадки самих же росіян", зазначив Умланд. Аналітик згадав і про іншу версію, яку розглядає дехто з експертів, а саме, що події могли бути й інсценізацією з боку самої ж РФ.

Правдивість повідомлень обох сторін ставить під сумнів і депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн. На його думку, слід дуже обережно оцінювати такі заяви. Він вважає, що "варто надіслати спостерігачів" на місце подій, щоб розібратися, що ж дійсно відбулося.

Безпека в регіоні

Може бути, що за інцидентами криється інтенсивна підготовка до широкомасштабного наступу з боку Росії на українську територію, припустив Умланд. Метою такої операції, на його думку, могло б бути "створення широкого сухопутного коридору" між Донбасом та Кримом. Утім, сам аналітик і не гадає, що Росія "настільки нерозумна", щоб піти на таке загострення конфлікту, адже воно може вилитися в десятки тисяч жертв. Умланд висновує, що це, радше, елементи психологічної війни проти України, аби "відлякувати інвесторів, або примусити Захід піти на поступки у врегулюванні ситуації з Росією".

Останні заяви Кремля, однак, дуже непокоять керівника представництва Фонду імені Генріха Белля у Москві Єнса Зіґерта. "Саме в серпні в Росії відбуваються жахливі речі", - сказав Зіберт. Можливу підготовку наступу з боку Росії він теж не виключає, адже будь-які розмови про "безпеку в регіоні" - безпідставні. "Там (на Донбасі. - Ред.) точаться бойові дії", - додав експерт. На його думку, існує небезпека того, що ситуація може ще більше загостритися, у будь-якому разі - "останні події - це крок до ескалації".

Про потенційну небезпеку говорить також й Ерлер. За його словами, в Берліні й так "дуже стурбовані" через загострення ситуації на Донбасі, де ледь не щодня є повідомлення про нові жертви та сутички. Тож нинішні події, у тому числі й оголошення Києвом підвищеної бойової готовності, є ніщо інше, як "додаткові кроки у бік ескалації", зазначив Ерлер.

Смерть "нормандського формату"?

Заяви Володимира Путіна можуть переслідувати й зовсім іншу мету, а саме "поховати" "нормандський формат", не виключає Андреас Умланд. "Росія спробує запропонувати інші формати переговорів з Заходом, наприклад "Сурков-Нуланд" (помічник президента РФ Владислав Сурков та заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд. - Ред.)", - припустив експерт. А це означатиме виключення з переговорного процесу Німеччини та Франції, пояснив Умланд.

Дивитись відео 01:09

Навіщо Путіну нині нагнітати ситуацію довкола Криму? (11.08.2016)

Про небажання Кремля співпрацювати в "нормадському форматі" говорить й Ґернот Ерлер. На його думку, про це свідчать дії російського президента, який, посилаючись на події в Криму, вирішив не проводити зустріч лідерів "нормандської четвірки", про яку навіть не було остаточної домовленості. "Це ще раз доводить, що російська сторона не має особливої зацікавленості в подальшому політичному процесі, - наголосив уповноважений уряду ФРН. - Це нас дивує й турбує".

Депутат Бундестагу Вельманн, своєю чергою, впевнений, що "нормандський формат" потрібен для припинення кровопролиття на Донбасі. Більше від нього ніхто не очікував. Фактором, який ослаблює цей формат, політик вважає відсутність Вашингтона в переговорах. На погляд Вельманна, слід провести ще одну Гельсинську конференцію, аби обговорити ситуацію з безпекою в Європі. У тому числі й роль Росії.

Також за темою