Косово: на крок ближче до Євросоюзу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.10.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Косово: на крок ближче до Євросоюзу

Косово - остання країна Південно-Східної Європи, що має тепер підписати угоду про стабілізацію та асоціацію з ЄС. Утім, до кінцевої мети євроінтерграційного процесу - вступу до Євросоюзу - шлях країни ще довгий.

Приштина

Приштина

"Для нас це історичний момент, історичний крок. Ним Косово розпочинає безповоротний шлях до членства у Євросоюзі", - вчергове наголосив у своєму інтерв’ю DW міністр з питань євроінтеграції Косова Бекім Чолаку. Разом із прем’єр-міністром країни Ісою Мустафою у вівторок, 27 жовтня, у Страсбурзі він має підписати угоди про стабілізацію та асоціацію з Євросоюзом. Метою угоди є створення умов для початку перемовин щодо вступу країни до ЄС. Підписуючи документ, Косово бере на себе зобов’язання провести необхідні реформи, тоді як Євросоюз зобов’язується й надалі здійснювати підтримку країни.

Уряд Косова розуміє, що цей перший крок пов’язаний із великою кількістю викликів, особливо після того, як останніми тижнями в парламенті країни відбувалися блокування трибуни та насильство, коли опозиція неодноразово застосовувала сльозогінний газ.

У парламенті Косова не вщухають протести опозиції, яка не цурається застосовувати насильство

У парламенті Косова не вщухають протести опозиції, яка не цурається застосовувати насильство

Таким чином противники уряду в парламенті хочуть змусити владу відкликати випрацюваний за посередництва ЄС договір, що передбачає розширення прав автономії сербської меншини в країні, розташованої на кордоні Косова з Чорногорією. "Або відкликати ці угоди, або уряд має піти у відставку", - таким було гасло, під яким протестувала націоналістична опозиція в країні.

Уряд у Приштині відкидає вимоги. "Ніхто не може забезпечити реалізацію реформ за умови, якщо безпорядки та блокади триватимуть і надалі. Проте ми зробимо все для того, аби стабілізувати ситуацію та продовжити проведення реформ", - каже міністр Чолаку.

Закони передбачають функціонування правової держави

Віце-прем’єр Косова Бранімір Стоянович також висловив своє "глибоке обурення" насильством у парламенті. "Це дуже велика ганьба. Мені особисто соромно бути членом такого парламенту. Це неприйнятна для парламенту форма поведінки. Тому це добре, що більшість депутатів та населення проти таких дій", - сказав він у розмові з DW.

Від часу війни в Косові 1999 року та особливо після проголошення незалежності в 2008 році країна пристосувала велику частину власного законодавства до стандартів Євросоюзу. "Косово має дуже сучасне законодавство. Проблемою є його виконання, адже лише функціонування правової держави та стабільна законодавче поле може забезпечити притік інвестицій з-за кордону. А такі інвестиції є необхідними", - каже в розмові з DW очільник торговельної палати Косова Сафет Герчаліу.

Бідність та відсутність перспектив

Косово часто називають "приютом для бідних" Європи. Згідно з даними Світового Банку, дохід на душу населення в країні в 2014 складав 2863,47 долара США. Безробіття залишається на беззмінно високому рівні - 35 відсотків. Перехід від централізованої планової економіки до ринку був здійснений шляхом приватизації великої частини державної власності. Але цей процес супроводжувався значною кількістю проблемних моментів, а також тотальною корупцією. За минулий рік економіка країни продемонструвала зростання на рівні приблизно трьох відсотків.

Сафет Герчаліу

Сафет Герчаліу

Попри деякий прогрес від часу проголошення незалежності, економіка Косова залишається дуже слабкою. Понад 90 відсотків товарів на ринку країни є імпортованими з-за кордону. Рівень надзвичайної бідності, себто частка населення, яка живе на менш ніж один долар США у день, становить 187 відсотків. 15 відсотків ВВП країни забезпечується грошовими переказами емігрантів з-за кордону. Бюрократичний апарат дуже громіздкий і віддзеркалює історію планової економіки в країні. Одним із найбільших викликів Косова були і залишаються корупція та організована злочинність, які, як припусається, поширені й серед політичної еліти.

Попри таку ситуацію, Герчаліу вірить, що Косово в стані впоратися з усіма цими викликами. "Але Косово потребує для цього незалежне судочинство та втілення в життя вже наявних законів, які часто виконують лише роль декорації. Я думаю, що партнерство з Євросоюзом посилить намагання забезпечити функціонування правової держави та ринкової економіки. Альтернативи цьому немає. За допомогою наполегливої роботи всіх сторін Косово може стати гідним партнером ЄС", - каже він.

Сербія стає в позу

Поки що країна не має повної підтримки з боку Євросоюзу. Проголошена 2008 року незалежність Косова була визнана 111 країнами світу, серед них лише 23 країни ЄС. Інші п’ять - Іспанія, Словаччина, Кіпр, Греція та Румунія - хоч і підтримують угоду про стабілізацію та асоціацію Косова з ЄС, але не хочуть визнавати незалежність країни.

Особливо великою перешкодою на шляху євроінтеграції Косова є відносини Приштини з Белградом, який принципово відмовляється визнавати незалежність колишнього сербського краю. Глава уряду Сербії Александар Вучіч назвав вимогу ЄС повноцінно нормалізувати відносини з Косовим "жахливою".

DW.COM

Реклама