Коментар: Самотня Меркель | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Самотня Меркель

Дедалі більше біженців, все більше проблем і критики у бік канцлерки, зокрема й з лав її партії. Очільниця Християнсько-демократичного союзу більше не зможе ухилятись від зростаючого тиску, вважає Марсель Фюрстенау.

Деякі вислови, як гумка, приклеюються до тих, хто їх виголосив. Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер, будучи молодим зірвиголовою, сказав у 1980-х роках: "Я хочу туди!". Соціал-демократ мав на увазі відомство федерального канцлера, під яким він люто протестував. Минуло багато років, але Шредер буквально досягнув своєї мети, сформульованої колись у запалі. І його вислів став культовим.

Найвідоміший вислів Анґели Меркель пролунав цього літа: "Ми зможемо це зробити!" Йшлося про кризу біженців, у подоланні якої наступниця Шредера була твердо переконана. Але чи справді вона зможе це? Щодня з'являються нові сумніви.

Ізоляція збільшується

Насправді у Меркель лишилось небагато союзників, на яких вона могла би покластись. На європейській сцені від початку кризи біженців німецька канцлерка була значною мірою ізольована. Більшість країн відчували, що німці заскочили їх зненацька, великодушно відкривши кордони - передусім для сирійців. На шляху до омріяної Німеччини біженці прокладають все нові дороги до зовнішніх кордонів ЄС. Гостинність за німецьким зразком тут не дуже відчувається. Та й навіть на батьківщині Меркель настрої сьогодні уже не ті.

Марсель Фюрстенау

Марсель Фюрстенау

Коли її нібито найнадійніші колеги в уряді - міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр та міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле - демонстративно відсторонились від канцлерки, Меркель забила на сполох. Обмеження права на возз’єднання родини для біженців, до якого закликають її товариші по партії, в жодному разі не пасує до стратегії, яку раніше пропагувала Меркель. Це стосується і того, що вона налаштовувала співвітчизників щодо багатьох переселених родичів біженців. І немає сенсу спекулювати щодо того, чи Меркель недооцінила розмах - кількісно, якісно, психологічно. Факти є однозначними: вже зараз бракує належних притулків для біженців. Волонтери та професійні соціальні робітники, а також чиновники дедалі більше перевантажуються. Збільшується кількість підпалів притулків для біженців, а рейтинги популістських партій, як-от "Альтернатива для Німеччини" (AfD), відповідно до даних опитувань, зростають.

Навряд чи контраст до гасла Меркель "Ми зможемо це зробити!" міг би бути більш різким. У ХДС дистанціювання від Меркель можна і відчути, і почути. Далі більше - розчарування поширилося й на найвищий ешелон партії. Ретроспективно підривний маневр лідера Християнсько-соціального союзу Горста Зеегофера спрацював як увертюра до нападу на канцлерку. Дедалі більше депутатів та чиновників на місцевому рівні у землях та в федеральному уряді відкрито чинять тиск на очільницю партії та канцлерку.

Ще один вислів екс-канцлера Шредера

Утім, видається, що Меркель досі має необмежену довіру до свого міністра внутрішніх справ. І справді - якби це було не так, вона б уже звільнила де Мезьєра. Або ж він сам, за власною ініціативою, не звертає увагу на нападки. Адже причини реагувати на них у нього були і раніше: на початку діяльності уряду він змушений був поступитися кріслом міністра оборони на користь політикині з ХДС Урсули фон дер Ляєн. А кілька тижнів тому Меркель призначила координатором з питань біженців главу свого відомства Петера Альтмаєра. А той вдав, що не хоче нічого знати про ініціативу де Мезьєра щодо возз’єднання родин біженців. Так чи інакше, кризова комунікація в уряді та у цілому в консервативному таборі почала кульгати.

І саме тепер час для того, аби Меркель знову задала тон у питанні біженців. Адже якщо вона зазнає у ньому політичної поразки, одного дня вона почує: "Пані Меркель мала серце, але жодного плану". Цей вислів, до речі, також належить її попереднику Ґергарду Шредеру.