Кліматична конференція ООН у Катовіце: міжнародне рішення проти популізму | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 03.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Кліматична конференція ООН у Катовіце: міжнародне рішення проти популізму

На Кліматичній конференції ООН, яка 3 грудня відкрилась у польському Катовіце, ітиметься про Паризьку угоду. Як втілити її у життя і протистояти популістам?

Минуло лише три роки відтоді, як 190 країн ООН в атмосфері ейфорії відзначали у Парижі підписання угоди про захист клімату. Переговори про неї велися довгі роки. Усі країни - бідні і багаті - тоді хотіли приєднатися до угоди, мета якої - не допустити підвищення температури на Землі на понад два градуси Цельсія у порівнянні з доіндустріальним періодом. Багаті країни хотіли допомогти бідним. Йшлося про надання їм на ці цілі 100 мільярдів доларів США щорічно, починаючи з 2020 року.

Німецьку сторону представляла тодішня міністерка охорони довкілля Барбара Гендрікс (Barbara Hendricks). Представниця Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) тоді зазначила в інтерв'ю DW: "Це історичний момент у справі захисту клімату. До кінця цього століття будуть ще живі ті, хто зараз у дитячому віці. І мова йде про те, щоб температура на Землі до того моменту не підвищилася на понад 2 градуси, а ще краще - на півтора".

Трамп вийшов з угодипро захист клімату

Сьогодні, через три роки, представники країн, що підписали тоді угоду в Парижі, зустрічаються знову, цього разу на Кліматичній конференції ООН у польському Катовіце. Щоправда, ейфорія після цієї знакової зустрічі уже минула. Через рік після підписання угоди про захист клімату президентом США став Дональд Трамп, і невдовзі він оголосив про вихід із угоди, яку підтримав його попередник Барак Обама.
Улітку 2017 року Трамп навіть організував спеціальну прес-конференцію в саду Білого дому і заявив на ній, що у нього, як у президента США, "є зобов'язання тільки перед американським народом", а Паризька угода про захист клімату "підриває економіку країни і послаблює її суверенітет, тому настав час вийти з неї".

1 червня 2017: Трамп оголошує про вихід із угоди

1 червня 2017: Трамп оголошує про вихід із угоди

Утім, ідеться не тільки про США. Такі країни, як Росія, Ірак та Іран, так остаточно і не схвалили міжнародну угоду про захист клімату. А в Австралії та Бразилії до влади прийшли праві популісти, що дотримуються націоналістичних поглядів. Вони також не зацікавлені у глобальному захисті клімату.

Але, незважаючи на це, екоактивісти, зокрема, Лутц Вайшер (Lutz Weischer) з екологічної організації Germanwatch, налаштовані оптимістично. "Рух на захист клімату вже неможливо зупинити. Витрати на розвиток відновлюваних джерел енергії, електромобільності такі, що цей тренд збережеться. Проблема лише в тому, що все відбувається дуже повільно", - каже Вайшер.

Учені попереджають про небезпеку зміни клімату

Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC), до якої входять близько 900 учених, кілька місяців тому представила доповідь із невтішними висновками: льодовики продовжують танути, рівень води у світовому океані зростає, спеку і посуху годі попередити. Все це - наслідки глобального потепління. Тобто оголошені в Парижі цілі із захисту клімату поки не були досягнуті. І навіть уряд США попереджає про драматичні наслідки зміни клімату, у чому, втім, сумнівається президент Трамп. 

Тому на сьогоднішній зустрічі у Польщі країни, що підписали Паризьку угоду, хочуть урятувати документ, доповнивши його новими конкретними цілями, які мають бути узгодженими та прозорими. Для бідних країн, наприклад, ідеться про те, щоби досягнуті три роки тому фінансові домовленості були реалізовані.
"Держави, які зараз докладають найбільше зусиль, - це ті, кого вже зараз найбільше торкнулися зміни клімату. Існує коаліція маленьких острівних та бідних країн, що розвиваються, які поставили собі за мету перейти на відновлювані джерела енергії, щоб зупинити глобальне потепління. Ті ж країни, які залежать від вуглеводнів - газу й нафти, такі, як США і Саудівська Аравія, гальмують процес захисту клімату", - констатує Вайшер.

Зобов'язання ЄС щодо захисту клімату

Оскільки США вийшли з Паризької угоди із захисту клімату, багато у цьому процесі тепер залежить від Євросоюзу. Але й усередині ЄС по-різному ставляться до цієї проблеми. Так, країни Східної Європи побоюються негативного впливу заходів із захисту клімату на національну економіку. "При цьому ЄС завжди був важливим і конструктивним учасником переговорів щодо захисту клімату, свого роду першопрохідцем у екологічній дипломатії", - каже Вайшер. Але зараз Євросоюз послаблений та обмежений у своїх діях, але, незважаючи на це, у Катовіце мають бути розроблені чіткі цілі, а Паризьку угоду сподіваються "повернути до життя".

Смог вкрив Катовіце

Катовіце у Сілезії іноді називають "польським Донбасом": рівень забруднення повітря тут один із найвищих у Європі

ЄС і, зокрема, Німеччина докладають великих зусиль, щоб досягти 2020 року власних цілей із захисту клімату. За останній час ФРН знову збільшила кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу. Але незважаючи на це, чинна міністерка охорони довкілля ФРН Свенья Шульце (Swenja Schulze) впевнена, що ЄС і надалі має виступати двигуном у справі досягнення цілей, прописаних у Паризькій угоді й наполягати на виконанні зобов'язань багатих країн перед бідними. 

Під час одного з виступів у Бундестазі Шульце заявила: "Країни, що розвиваються, мають покладатися на обіцяну їм фінансову підтримку. І ми хочемо домовитися про заходи, які в усьому світі можуть допомогти у тому, щоб краще та ефективніше запобігти зміні клімату". 

У цьому контексті особливо важливі заходи, розроблені ООН, незважаючи на критику та нападки з боку правих популістів. Адже усі експерти сходяться на думці, що міжнародна спільнота разом повинна діяти, щоб запобігти глобальному потеплінню. Вирішити цю проблему на національному рівні вже неможливо. 

DW.COM

Реклама