1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Момент запуску важкої ракети-носія "Чанчжен-5" у Китаї
Момент запуску важкої ракети-носія "Чанчжен-5" у КитаїФото: Reutersw/C.G. Rawlins
НаукаАзія

Китай запустив ракету для першої місії вивчення Марсу

Марія Думанська
23 липня 2020 р.

Китайська ракета-носій стартувала в рамках першої китайської місії з дослідження Марсу. Мета китайської місії - знайти сліди життя на Марсі та вивчити можливості для його потенційної колонізації людиною.

https://www.dw.com/uk/%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%83-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97-%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%83/a-54272432

Важка ракета-носій "Чанчжен-5" у четвер, 23 липня, стартувала з першою китайською місією для дослідження Марсу "Тяньвень-1", повідомив телеканал CCTV, передає інформагенція "Інтерфакс".

Ракету запустили з китайського космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Китай запустив ракету разом із автоматичною міжпланетною станцією "Тяньвень-1", яка складається з орбітального апарату і посадкової платформи з марсоходом загальною вагою близько 5 тонн.

Читайте також: Освоєння Марсу: навіщо летять на Червону планету місії США, Китаю та ОАЕ

Мета китайської місії полягає в тому, щоб знайти сліди життя на Марсі, а також вивчити можливості для його потенційної колонізації людиною.

Очікується, що станція досягне Червону планету через сім місяців - 11 лютого 2021 року. Тоді вона почне виконувати гальмівий маневр і вийде на орбіту Марсу. Приблизно протягом двох місяців станція проводитиме детальну зйомку поверхні планети для вибору місця посадки.

Планується, що 11 квітня 2021 року посадкова платформа з легким 240-кілограмовим марсоходом відокремиться від орбітального апарату і здійснить посадку на поверхню планети. У якості попереднього місця посадки обрали район у східній частині північної півкулі Марсу.

Запланований термін роботи марсохода становить 90 марсіанських діб, які на 2,7 відсотка більше земних. Його електроживлення забезпечуватимуть чотири панелі сонячних батарей. Швидкість пересування китайського ровера досягає 200 метрів на годину.

Китайський марсохід оснащений мультиспекторальними камерами для навігації і топографічної зйомки, радіолокаційною станцією зондування для дослідження геологічної будови Марсу максимально на 10 метрів вглиб, приладом для аналізу хімічного складу ґрунту і пошуку біомолекул, а також детекторами магнітного поля і метеостанцією.

У свою чергу, орбітальний апарат обладнаний двома камерами, зокрема, з високою роздільною здатністю, підповерхневим радаром для зондування ґрунту вглиб до 100 метрів і інфрачервоним спектрометром для визначення мінералогічного складу порід на поверхні планети. Крім того, на ньому є магнітометр, аналізатор іонів і нейтральних частинок, а також детектор заряджених частинок для вивчення атмосфери і космічного середовища.

Його головне завдання - створення топографічної карти Марсу, вивчення іоносфери і складу марсіанського ґрунту, а також пошуки покладів льоду під поверхнею Червоної планети.

Це вже друга земна місія до Марсу з початку тижня. Нагадаємо, 20 липня Об'єднані Арабські Емірати відправили свій космічний апарат "Аль-Амаль" ("Надія") на Марс. Очікують, що зонд має долетіти до Марсу в лютому 2021 року. Мета місії - вивчити атмосферу, кліматичні умови та зміну пір року на планеті. Апарат має залишатися на орбіті протягом цілого марсіанського року, який триває майже вдвічі довше за земний.

Крім того, згідно з повідомленням NASA, 30 липня до Червоної планети також відправиться американський марсохід Perseverance. 

Місія на Марс: як довго людина може прожити в космосі? (21.03.2018)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок

Німеччина серйозно сприймає ядерні погрози від РФ - Бербок

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку