Керченська криза і паралельна правова реальність | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Керченська криза і паралельна правова реальність

Обстріл російськими військовими кораблями українських у Керченській протоці став новою віхою в конфлікті між Москвою і Києвом. Не лише Україна, але й Росія посилається на міжнародне право. Експертів це дивує.

Блокування Росією Керченської протоки є незаконним, наголошують експерти з міжнародного права

Блокування Росією Керченської протоки є незаконним, наголошують експерти з міжнародного права

"Україна і Російська Федерація, (…) керуючись відносинами дружби і співробітництва між народами України і Росії, братерськими зв'язками між ними, що склалися історично; (…) будучи переконаними в тому, що всі питання, які стосуються Азовського моря та Керченської протоки, повинні вирішуватися лишемирними засобами спільно або за згодою України і Росії"

Це слова з преамбули Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року. Пафос цих слів сьогодні видається так само абсурдним, як і контраст між реаліями і положеннями численних українсько-російських договорів. У цій паралельній, правовій, реальності торговельні судна та військові кораблі мають користуватися в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства. Це чорним по білому прописано у другій статті вищевказаного договору, під яким стоїть підпис Володимира Путіна, як тоді, так і сьогодні президента Росії.

Передісторія ескалації

Договір про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки, попри вже кількарічний конфлікт між Москвою та Києвом через анексію Криму та війну на Донбасі, жодна зі сторін дотепер не денонсувала. Утім, вже протягом декількох місяців судна, які прямують з українських портів і в українські порти, на декілька годин затримуються російськими прикордонниками для догляду. Через це порти, торгівці і перевізники зазнають значних збитків.

Затримані Росією українські кораблі у порту Керчі

Затримані Росією українські кораблі у порту Керчі

Своєю чергою, українська сторона відповіла асиметрично, затримавши у березні в Азовському морі і згодом конфіскувавши зареєстроване у Криму риболовецьке судно "Норд". Водночас, у відповідь на нарощування присутності військових кораблів Росії в Азовському морі Київ ухвалив рішення передислокувати з Одеси в Азовське море групу малих кораблів. Вперше кілька кораблів ВМС України безперешкодно зайшли туди в наприкінці вересня. Утім, другий рейд українських військових кораблів - з Одеси до Маріуполя - минулих вихідних завершився обстрілом з боку російських прикордонників і затриманням.

На якій підставі?

Голова МЗС Росії Сергій Лавров, коментуючи обстріл українських кораблів у Керченській протоці, заявив, що Україна "порушила ключові положення міжнародного права - не лише морського, але і загального міжнародного права, включно зі Статутом ООН, включно із конвенцією морського права 1982 року та інші міжнародно-правові інструменти, які вимагають від всіх держав поважати суверенітет іншої держави". ФСБ Росії заявляє, що українські кораблі "незаконно перетнули кордон і увійшли у територіальні води". На засіданні Радбезу ООН заступник постійного представника Росії Дмитро Полянський пояснив силове затримання кораблів тим, що "була підозра, що вони могли перевозили радикалів, які погрожували підірвати Керченський міст".

Які саме положення міжнародного права, як стверджує Лавров, порушила Україна, залишиться загадкою. Українські кораблі мали повне право пройти Керченську затоку, підтвердили у розмові з DW не лише українські, але й міжнародні і навіть російські експерти. І вирішальною тут є навіть не згадана вже українсько-російська угода щодо Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року, підписана Путіним. І навіть не питання "Чий Крим"?

"Чий Крим" - цього разу про це не йдеться

Як наголошує професор Університету Бундесверу Даніель-Еразмус Хан (Daniel-Erasmus Khan), питання проходження Керченської протоки регулюється так само, як і питання проходження Босфору чи будь-якої іншої протоки світу. "Відповідно до конвенції морського права від 1982 року, Україна має необмежене право на транзит Керченською протокою. Для цього не потрібні жодні дозволи Росії чи будь-які передумови", - зазначив експерт з міжнародного права в інтерв'ю DW.

Даніель-Еразмус Хан запевняє: для проходження Керченської протоки Україні не потрібні жодні дозволи

Експерт з міжнародного права Даніель-Еразмус Хан запевняє: для проходження Керченської протоки Україні не потрібні жодні дозволи

З цією оцінкою погоджується і російський експерт з морського права Михайло Войтенко. "Без жодних умовностей можна сказати, що Україна не порушувала жодних правових норм. На відміну від Росії", - констатував оглядач видання "Морский бюлетень".

І Україна, і Росія є учасниками Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права. Відповідно до цієї конвенції, всі держави-учасниці можуть транзитом проходити через будь-які протоки, які використовуються у міжнародному судноплавстві. Даніель-Еразмус Хан вказує на дві можливі відповіді на блокування Росією Керченської протоки. Перша - звернення до Міжнародного трибуналу ООН з морського права. "Однак розгляд спорів у цій інстанції триває до п'яти років", - зауважує Хан.

Втручання НАТО?

Тому більш дієвою і швидкою реакцією, на думку німецького професора, була би відповідь у координації з країнами НАТО. "Користуючись Конвенцією з морського права, російські військові кораблі, наприклад, безперешкодно проходять протоки, які перебувають під контролем країн НАТО, наприклад Босфор. Якщо цю протоку закрити для Росії, Чорноморський флот буде недієздатний", - зазначив Хан. Він вважає це можливим інструментом тиску на Москву, якщо Росія продовжуватиме протиправну блокаду Азовського моря для українських кораблів.

Вочевидь, Київ розраховує на підтримку західних партнерів у цьому конфлікті. Президент Петро Порошенко вранці понеділка, 26 листопада, провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Своєю чергою, у відкритому зверненні на шпальтах видання Bild посол України у Німеччині Андрій Мельник закликав Німеччину та інші країни ЄС скерувати на патрулювання в Чорне і Азовське моря військові кораблі, аби завадити ескалації ситуації.

Активізація ООН

Вже на наступний день після збройної сутички ситуація у Керченській протоці стала предметом розгляду на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН. Саме на Організацію Об'єднаних Націй покладає сподівання експерт Міжнародного центру перспективних досліджень у Києві Василь Філіпчук. "Потрібно спробувати кваліфікувати дії Росії як агресивні. Після того, як Росія заблокує дві-три резолюції у Раді безпеки ООН, питання Криму можна буде винести на Генасамблею", - зазначив Філіпчук у розмові з DW.

Експерт вказує на те, що, на відміну від ситуації на Донбасі, щодо якої є резолюції ООН, які посилаються на мирне врегулювання конфлікту в рамках мінського процесу, щодо Криму таких міжнародних документів немає. Цей вакуум, наголошує Філіпчук, розв'язує руки Росії, яка у кримському питанні ігнорує наявні міжнародні норми.

Дивитись відео 04:27

Війна на Сході і анексія Криму: як змінилося життя рибалок Маріуполя (02.10.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама