ЗНО не для всіх: як оцінюватимуть знання випускників шкіл в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

ЗНО не для всіх: як оцінюватимуть знання випускників шкіл в Україні

Володимир Зеленський пропонує звільнити випускників українських шкіл від обов'язкового проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО. Але тим, хто збирається вступати у виші, складати іспит доведеться.

Складати ЗНО 2020 року обов'язково треба буде лише тим, хто вступатиме до вишів

Складати ЗНО 2020 року обов'язково треба буде лише тим, хто вступатиме до вишів

Через пандемію коронавірусу президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді звільнити випускників шкіл 2020 року від обов'язкової державної підсумкової атестації (ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Але при цьому пропонується дозволити пройти ЗНО за бажанням тим, хто хоче вступити у вищі навчальні заклади. 

Президент пропонує застосовувати ці зміни тільки до цьогорічних випускників. "Метою і завданням прийняття цього законопроєкту є мінімізація ризиків захворювання на коронавірусну хворобу", - йдеться у пояснювальній записці законопроєкту, який президент подав у середу, 17 червня, та просить депутатів розглянути невідкладно. Державну підсумкову атестацію, в тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, цьгорічним випускникам хочуть запроновувати проходити "за власним бажанням", а не обов'язково, як це є зараз. 

Читайте також: Коронавірус і дезінфекція в Україні: освітній процес відновлюють за радянськими нормами

Абітурієнтам складати ЗНО потрібно

Нині ЗНО в Україні виконує дві функції - слугує як інструмент зрізу знань випускників за навчальний рік, тобто виконує функції державної підсумкової атестації, а також є пропускним квитком для вступу у вищі навчальні заклади. "ЗНО від самого початку було закладене для вступу до закладів вищої освіти. А випускні іспити зі школи замінили державною підсумковою атестацією. Кілька років тому ці інструменти злилися в один з міркувань зменшення навантаження на дітей, які випускалися зі школи, але в той же час хотіли вступати в університети. Тому з'явилася ДПА у формі ЗНО", - пояснив DW керівник однієї з експертних груп міністерства освіти та науки (МОН) України Олександр Сич.

Необхідність скасування обов'язкового ЗНО президент Володимир Зеленський пояснює епідемією

Необхідність скасування обов'язкового ЗНО президент Володимир Зеленський пояснює епідемією коронавірусної хвороби COVID-19

За його словами, президентський законопроєкт тимчасово розділяє ці дві функції ЗНО - як ДПА і як пропуску до вишів. Частково, на думку Сича, це пов'язано з карантином, що діяв у школах протягом останніх місяців через епідемію COVID-19. Мовляв, хтось зумів швидко налагодити онлайн-навчання, хтось не налагодив його взагалі, тому всіх випустять зі школи без перевірки знань.

Читайте також: Чи повернеться в українські школи скандальний курс "Основи сім'ї"

Атестат без оцінок

Якщо законопроєкт ухвалить Верховна Рада і підпише президент, то всім, хто напише ДПА у формі ЗНО, як і минулих років, поставлять до атестату оцінку за результатами тестів. А в атестатах тих, хто ЗНО складати не захоче, бо не планує цьогоріч вступати до вишу, буде зазначено "звільнений". Олександр Сич припускає, що ці предмети, де в атестаті буде стояти "звільнений", не братимуться до уваги під час розрахунку середнього балу, якщо раптом пізніше випускник таки передумає і захоче кудись вступати. Середній бал атестату теж важливий для вступу до вишу як конкурентна перевага у відбірковому конкурсі. Натомість остаточної позиції щодо цього МОН поки не має. "Якщо з часом випускники шкіл, які не складуть ДПА у формі ЗНО, захочуть вступати до вишів, то оцінки зі "звільнених" предметів, мабуть, не будуть враховуватися в середньому балі", - каже Олександр Сич.

У МОН визнають, що цього року буде важко оцінити рівень знань та підготовки випускників шкіл, якщо вони не прийдуть на ЗНО, однак вважають такий крок виправданим. "Моніторинг рівня знань випускників, вочевидь, постраждає. Але з точки зору пріоритету конституційних прав дітей, на першому місці життя і здоров'я, а не моніторинг чи будь-які інструменти оцінювання знань", - прокоментував DW Олександр Сич. За його словами, випускникам, які мають намір продовжувати навчання у вищих навчальних закладах, нічого додатково робити не потрібно - лише вчасно прийти на ЗНО, яке починається з 25 червня і триватиме до 17 липня. 

Запізнілі зміни

Натомість експерти сумніваються в доцільності таких законодавчих ініціатив президента. Керівниця проєктів у сфері освіти Громадянської мережі "Опора" у Львові Ольга Стрелюк вважає, що президент запізнився зі своїм законопроєктом, який, на її думку, потрібно було ініціювати ще у березні, на початку пандемії COVID-19, коли була скасована ДПА для учнів четвертих та дев'ятих класів. Натомість зараз скасовувати ДПА у вигляді ЗНО Стрелюк вважає економічно невиправданим, адже відповідальний за проведення тестів Український центр якості освіти закупив у свої регіональні підрозділи для проведення ЗНО всі засоби дезінфекції, маски, подбав про організацію ЗНО з рахуванням всіх вимог, які висунуло міністерство охорони здоров'я. Мовляв, тепер витрачені на це бюджетні кошти підуть на вітер, каже вона. "Перше тестування вже за тиждень. Частина аудиторій через ініціативу президента буде порожньою попри те, що для всіх учасників були надруковані зошити, у пункті тестування все одно працюватиме персонал, незалежно від того, чи там п'ять, чи 15 дітей. Це неефективні витрати державних ресурсів", - обурюється Ольга Стрелюк. За її словами, недоцільно проводити такі суттєві зміни перед стартом тестування, коли для нього вже все готове. 

Дивитись відео 06:53

Як коронавірус і карантин змінюють освіту в Україні (29.04.2020) 

Реклама