Захід і Кремль з тривогою чекають на результат референдуму в Македонії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.09.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Захід і Кремль з тривогою чекають на результат референдуму в Македонії

Перед референдумом про вступ Македонії до НАТО та ЄС і перейменування країни Москву звинуватили у спробах вплинути на результат голосування. Експерти оцінили для DW ситуацію, що склалася.

Противники перейменування Македонії

Противники перейменування Македонії під час протесту, червень 2018

Македонську столицю Скоп'є ніколи раніше не відвідували стільки провідних західних політиків, як за один лише вересень 2018 року. Канцлери ФРН та Австрії, генеральний секретар НАТО, міністри оборони США й Італії - ось неповний список вересневих гостей прем'єр-міністра Македонії Зорана Заєва. Всі вони приїжджали підтримати жителів і керівництво країни перед призначеним на 30 вересня референдумом. Питання на ньому одне - "Чи підтримуєте ви вступ у ЄС і НАТО, погоджуючись із договором між Македонією та Грецією?".

Договір, який згадується у цьому непросто сформульованому питанні, - це так звана Преспанська угода про перейменування Македонії на Республіку Північна Македонія. 17 червня 2018 року про це домовилися прем'єр Зоран Заєв і його грецький колега Алексіс Ципрас. Якщо перейменування справді відбудеться, то тривалий конфлікт між Афінами і Скоп'є буде завершено, що відкриє перейменованій Македонії шлях до вступу в Європейський Союз і НАТО.

Звинувачення США на адресу Москви

Міністр оборони США Джеймс Меттіс, який відвідав у вересні Скоп'є, звинуватив Росію у спробах вплинути на результат референдуму. Він заявив, що "не має сумнівів" у тому, що Москва виділила фінансування і провела "широку кампанію і здійснення впливу" на жителів країни.

У Москві всі звинувачення спростували: глава МЗС Росії Сергій Лавров 21 вересня заявив, що це США і Європа втручаються у внутрішні справи Македонії - тим, що представники західних країн, за його словами, "не соромляться агітувати за голосування на користь Преспанської угоди". Лавров закликав для порівняння звернути увагу на дії Росії: "Ми нічого не говоримо такого, що могло б бути розтлумаченим як агітація за те чи інше голосування".

Заєв (л) та Ципрас

Заєв (л) та Ципрас під час саміту у Софії

Справді, слідів втручання Росії у македонський референдум сьогодні не спостерігається. Але Лавров не договорює. Саме Росія виявилася улітку в центрі скандалу навколо цієї балканської країни: на адресу Москви пролунало відразу кілька звинувачень з боку самої Македонії, а також Греції та США.

Македонський прем'єр Заєв, зокрема, звинуватив "грецького бізнесмена, що співчуває Росії", у підкупі цілої низки політичних рухів усередині країни для організації насильницьких дій і заворушень з метою вплинути на громадську думку перед референдумом.

Згідно зі внутрішніми документами МВС Македонії, головний підозрюваний у цій справі - російський бізнесмен з грецьким корінням Іван Саввіді. Схожі звинувачення на адресу Москви - у спробі перешкодити угоді між Грецією і Македонією, а отже і вступу останньої до ЄС і НАТО, - стали підставою для висилки двох російських дипломатів з Греції у липні 2018 року. У 2017 році влада іншої балканської країни, Чорногорії, заявила про спробу держперевороту за участю російських спецслужб на тлі вступу цієї країни в НАТО.

Головна турбота влади Македонії - явка на референдумі

Не виключено, що слідів активності не видно тому, що просто в Кремлі досягнутий результат уже розглядають як задовільний: адже у прихильників вступу Македонії до ЄС і НАТО сьогодні немає впевненості у тому, що вони переможуть. Прихильники позитивної відповіді лідирували до останнього часу - їх, за даними соцопитувань, було близько 57 відсотків. Однак за тиждень до голосування за бойкот референдуму висловився президент країни Герге Іванов. До бойкоту закликають і політики опозиційних партій. Нинішні опозиціонери протягом 10 років входили в уряд і вважаються впливовими в Македонії.

Заклики до бойкоту референдуму

Заклики до бойкоту референдуму

Небезпека для прихильників європейського шляху Македонії криється в тому, що в голосуванні може взяти участь недостатня кількість виборців, пояснив DW експерт з Балкан з берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Душан Рельїч (Dušan Reljić). Щоб референдум був визнаний таким, що відбувся, у ньому повинні взяти участь не менше 50 відсотків жителів країни, які мають право голосу. Це близько 900 тисяч осіб, підрахував Рельїч. "Македонія фактично обезлюділа, - констатує він. - Можна виходити з того, що в країні реально перебувають 1,3-1,4 мільйона осіб з 2 мільйонів, що значаться "на папері". Тому головною проблемою прем'єр-міністра Заєва буде забезпечення необхідної явки. "Цілком можливо, що зараз більшість жителів країни готові відповісти "так" на питання референдуму, але не зовсім ясно, чи прийдуть вони взагалі голосувати", - підкреслив Рельїч. За даними західних дипломатів, яких цитує американська газета The New York Times, у соціальній мережі Facebook щодня з'являється "по 40 сторінок", які закликають македонців бойкотувати референдум. У фінансуванні подібних сторінок дипломати підозрюють Кремль.

Що не подобається Кремлю

DW попросила експертів оцінити, яку небезпеку може побачити для себе Москва, якщо македонці на референдумі дадуть позитивну відповідь на винесене на голосування питання. Як зазначив гендиректор московського Інституту регіональних проблем Дмитро Журавльов, з економічної точки зору можливий вступ Македонії в ЄС не становить жодної небезпеки для Росії.

З ним згоден Душан Рельїч - він нагадав, що приблизно 80 відсотків зовнішньоторговельного обороту Македонії і так вже припадає на ЄС, перш за все на Німеччину. Німецькі середні і великі підприємства, особливо з автомобільної індустрії, вже інвестують в економіку Македонії, у першу чергу в місцевих постачальників комплектуючих, продовжує берлінський експерт. "Більшість нафтопереробних заводів і підприємств металургії в країні належать британським і грецьким компаніям. Гастарбайтери з Македонії працюють по всій Європі. Весь регіон колишньої Югославії глибоко інтегрований в Європейський Союз - економічно, а також через людські контакти", - перераховує Рельїч. У підсумку, додає він, сьогодні "Македонія з господарської точки зору дуже мало має спільного з Росією або іншими світовими гравцями, крім Китаю".

Душан Рельїч

Душан Рельїч

А ось проблемою, причому, за висловом Журавльова, більше системною, ніж конкретною, може бути розширення НАТО. "І не тому, що приєднання саме Македонії до альянсу може якось вплинути на життя Росії, а просто тому, що розширення військових союзів - не найрозумніша зараз політика. У Москви ж немає зараз "свого" альянсу. Спроба розширення НАТО сприймається як спроба порушення рівноваги", - вказує російський експерт.

Внутрішні проблеми Македонії

Душан Рельїч бачить мету країн Заходу не стільки в самому по собі вступі Македонії до Північноатлантичного альянсу і в Євросоюз. "Македонія є етнічно розділеною державою, де значна частина албанської меншини не може себе ідентифікувати з македонською державою. Тому членством в НАТО і перспективою на вступ в ЄС Захід сподівається стабілізувати Македонію внутрішньо", - зазначає Рельїч. 

Албанська меншина живе на територіях, прилеглих до Косова та Албанії, де теж проживають етнічні албанці. І його терпіння, за словами Рельїча, поступово вичерпується: "Це живить побоювання з приводу можливості створення в регіоні етнічної паналбансської держави, що спричинить за собою дестабілізацію не тільки Македонії, а й усього регіону. Зі вступом країни в НАТО Захід сподівається на стабілізацію регіону і на зникнення привида "великої Албанії".

Реклама