Захід хибно оцінив Путіна: експерти про удари Києва

Наскільки болючими є для Москви посилені атаки Збройних сил України (ЗСУ) на військові та енергетичні об'єкти в регіонах Росії і в анексованому Криму, як далеко буде готовий зайти президент РФ Володимир Путін, реагуючи на цю ситуацію, і чи варто йому побоюватися бунту в умовах, коли "війна прийшла до росіян додому"? DW поговорила про це з британським істориком, почесним професором в Університетському коледжі Лондона (UCL) Марком Галеотті та експерткою Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні Крістіною Гарвард.

Удари України по ланцюгах постачання російської армії

Як наголошує Крістіна Гарвард, кампанія, яку Україна веде останніми тижнями і місяцями і яка пов'язана з посиленням ударів середньої дальності - по цілях в радіусі від 20 до 200 кілометрів за лінією фронту - "це новий розвиток у війні, і він безперечно має руйнівний вплив на логістику, на ланцюги постачання".

"Зараз з'являються повідомлення, що постачання на передову починає сповільнюватися. Надходять повідомлення, що військові на цьому напрямку - тобто у східній та західній частинах Запорізької області - отримують менше палива, менше боєприпасів, менше всіх інших необхідних їм речей. Труднощі з постачанням ми спостерігаємо і в Донецькій області. Українцям вдалося практично перекрити шляхи забезпечення Криму", - перераховує вона, вказуючи, що Кримський міст, який останнім часом також був об'єктом українських атак, є ключовою артерією для забезпечення не лише військових, а й цивільних на півострові.

"Якщо Україна продовжить завдавати ударів, то цілком можливо, що Кримський міст - сполучна ланка між Росією і Кримом - стане практично непридатним для використання або, принаймні, вкрай небезпечним. Ми спостерігаємо скоординовану кампанію, спрямовану саме на об'єкти інфраструктури, які розташовані поряд з мостом і забезпечують його функціонування - тому це безперечно одне з поставлених завдань", - констатує Гарвард.

З 26 червня в анексованих Росією Криму та Севастополі діє режим "надзвичайної ситуації" (НС). Окупаційна "влада", призначена Москвою, запровадила його на тлі ударів ЗСУ і дефіциту палива та продовольства, що виник на півострові внаслідок цих ударів.

Читайте також: Путін визнав дефіцит палива у РФ, назвавши його "некритичним"

Анексований Крим як слабке місце Росії

За оцінкою Марка Галеотті, українці вважають Крим слабким місцем Росії. "Дуже важко підтримувати його забезпечення, організовувати постачання палива, електроенергії, води та іншого. Тому українці сподіваються, що, посилюючи тиск на Крим, вони змусять Путіна серйозно поставитися до мирних переговорів та вести ці мирні переговори на їхніх умовах", - розмірковує він у розмові з DW.

"Звісно, є ризик, що це підштовхне Путіна до ескалації. Але саме в цьому полягає ризикована гра, яка зараз переважає в позиції Києва", - додає експерт. Водночас розмови про те, щоб повернути Крим військовим шляхом, він вважає "скоріше засобом психологічної війни, ніж реальною підготовкою до такого кроку". "Адже це не лише дуже складна справа. Це було б ще й кроком, на який Путін просто змушений буде відповісти ескалацією. Втрата Криму була б для нього надто принизливою. Адже це - дорогоцінний камінь у короні його завоювань. Тож я думаю, з української точки зору йдеться про тиск, а не про відвойовування", - каже він.

На питання про те, як саме могла б виглядати ескалація з боку Росії, Марк Галеотті відповідає так: "У Путіна є багато варіантів. Він міг би мобілізувати сотні тисяч додаткових резервістів, навіть якщо це буде страшенно непопулярним і деструктивним політичним кроком. Він має близько 150 тисяч призовників. Досі він не відправив їх на війну, оскільки це стало б вкрай непопулярним кроком. Якщо говорити про інші опції, то жахливим сценарієм, який є дуже малоймовірним, стало б застосування тактичної ядерної зброї. У нього є багато варіантів, але всі вони завдадуть шкоди йому самому. Це важливо у розумінні того, як далеко Путін готовий зайти".

Про дефіцит палива в Росії та в Криму

Об'єктами повітряних атак України в останні тижні дедалі частіше були нафтопереробні заводи (НПЗ) та нафтосховища, причому не лише в анексованому Криму, а й у віддалених від українського кордону регіонах Росії та навіть у найближчому Підмосков'ї. Атаки на ці об'єкти, які є важливими для забезпечення паливом російської армії, президент України Володимир Зеленський називає "санкціями дальнього та середнього радіусу дії", які мають змусити Москву сісти за стіл переговорів.

"Українці завдавали ударів по російських НПЗ і в минулі роки, але різниця в тому, що зараз вони збільшили кількість і підвищили якість своїх дронів, їхню дальність, - вказує Крістіна Гарвард. - Крім того, в останні місяці вони пробували виявляти і знищувати російські системи ППО. Таким чином, у поточному році вони завдають ударів по більшій кількості НПЗ, завдають їм більших збитків, атакують їх знову і знову - і атакують на території, розташованій все далі вглиб Росії, так, що у РФ не вистачає засобів ППО, щоб захистити їх усі".

Внаслідок цих атак дефіцит палива виник не лише в Криму, а й у багатьох російських регіонах. Однак, як наголошує Марк Галеотті, страждають від нього, насамперед, пересічні росіяни, тоді як військові, як і раніше, отримують необхідне. "Це потрібно сказати чітко. Розплачуються прості росіяни. Можна сказати, що Путіну начхати на те, що думають звичайні громадяни: вони ж "мають страждати, щоб захистити батьківщину". Але річ у тім, що ця ситуація призводить до нового відчуття не лише у населення країни, а й у її керівництва - що справи розвиваються не в правильному напрямку", - ділиться спостереженнями експерт.

Що із економікою Росії?

За словами Галеотті, попри те, що пересічним росіянам, як і раніше, загрожують репресивні заходи за прояв протесту, в керівництві країни вже лунають голоси, які кажуть, що війна досягла "точки спадної віддачі" - економічного порогу, при досягненні якого вкладення додаткових ресурсів або видатків починає приносити дедалі менший ефект: "Може нам варто заморозити лінію фронту, утримувати те, що ми отримали, і розпочати якісь переговори?".

Наразі немає ознак, що це змушує Путіна вагатися, каже експерт. "Однак те, що дехто говорить такі речі публічно, - показово", - вважає він.

Виходить, що "операція України з примусу Росії до миру" дає очікуваний результат? За оцінкою Галеотті, поки "немає причин казати, що економіка Росії перебуває на межі розвалу, або що маси готові повстати, або що скоро станеться державний переворот". Однак він сумнівається, що Росія зможе витримати війну у нинішньому масштабі ще тривалий час. "Мине ще один рік, і збитки, завдані російській економіці, будуть надто великими, - прогнозує він. - Тож немає таких обставин, за яких немає необхідності хоча би подумати про альтернативи".

Чи існує в Росії загроза бунту?

нещодавно величезний резонанс у соцмережах спричинили відео колишнього командира відділення розвідки Олександра Луніна (Пустовалова), в яких він розповідає про свавілля "місцевих царьків" і тортури, яких, за його словами, зазнають російські військові за відмову виконувати "тупі самогубні накази". "Якщо найближчим часом я не приїду до Кремля і не виступлю в прямому ефірі поруч із вами, армія розверне свою зброю проти Кремля", - заявляв Лунін в одному з відео, звертаючись до Путіна.

Про Олександра Луніна в розмові DW з Марком Галеотті не йшлося, проте експерт згадав, як розвивалася ситуація рівно три роки тому, коли засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин та його найманці прямували до Москви.

"Ми бачимо, що ця сила, порівняно мала сила - всього пара тисяч військових, не більше - були на шляху до Москви (...) І що ж відбувалося довкола? Сили безпеки, які мали би впоратися з цим швидко і легко, не приєднувалися до бунтівників, але й не робили нічого, щоб зупинити їх. Вони відсиджувалися та спостерігали за тим, що відбувається. Це - жахіття", - констатує він.

"Раніше в Росії було три головні активи, які дозволяли справлятися з кризами: практично необмежені за обсягом кошти, особиста легітимність Путіна і всілякі служби безпеки. Всі вони зараз під питанням, - вважає Галеотті. - Сьогодні ми маємо справу з системою внутрішньої безпеки, яка все ще є доволі стабільною, але крихкою, оскільки вона не може впоратися з несподіваними кризами".

"Путін бачив кінець СРСР і НДР і охоплений страхом"

"Путін - людина, яка бачила розвал не лише Радянського Союзу, а й Східної Німеччини (НДР. - Ред.), - нагадує він. - У якомусь сенсі, тоді держава розчинилася в повітрі за одну ніч. І це його великий страх. Сенс у тому, що у тебе є всі твої служби безпеки та секретна поліція, але вони не підуть захищати тебе, і раптово навіть відносно малий протест може перетворитися на щось драматичне".

На думку Марка Галеотті, Захід досі має не зовсім правильне уявлення про Путіна: "Ми як і раніше сприймаємо його як лиходія з фільму про Джеймса Бонда, людину з великим планом Макіавеллі. Однак замість цього нам варто визнати, що це людина, яка зробила катастрофічний, кричущий крок у лютому 2022 року, вторгнувшись в Україну з думкою, що здобуде там швидку та легку перемогу. І з того моменту він імпровізував, він був охоплений страхом того, що це може зробити з його державою, його системою та ним самим. Звісно, ​​він спробує підірвати позиції України, поширити невдоволення Заходом тощо. Але він - не той, хто має чудовий план. Насправді він просто намагається пробувати то одне, то інше, перебуваючи в доволі слабкій позиції".

Читайте також: Дефіцит бензину в Росії спричинить поворот у війні?