Ерлер: Молдова опинилася в тіні української кризи | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ерлер: Молдова опинилася в тіні української кризи

Республіка Молдова має європейську перспективу, але вона повинна реалізувати важливі, хоч і непопулярні реформи, - каже Ґернот Ерлер в інтерв‘ю DW. До того ж, багато буде залежати від розвитку подій в Україні.

default

Депутат німецького Бундестагу Гернот Ерлер

DW: Пане Ерлер, підписання Угоди про Асоціацію між Республікою Молдова та ЄС 27 червня, а також швидка ратифікація цього документу в молдавському парламенті є великим успіхом для проєвропейських сил в Кишиневі. Проте, з огляду на тривалу кризу в сусідній Україні та напругу у самій Молдові, все ще мають місце великі побоювання. "Заморожений" конфлікт із сепаратистським регіоном Придністров‘ям, присутність російських військ у ньому, а також проросійська позиція автономного регіону Гагаузія – це лише декілька проблем, з якими стикається уряд Республіки Молдова. Наскільки реалістична на такому тлі європейська перспектива цієї країни?

Ґернот Ерлер: Думаю, Ви вказали цілком важливі пункти, які наразі дають привід для занепокоєння. Процеси в Молдові не можна відокремлювати від процесів в Україні та від порівняння з процесами в Криму. Ми бачили, що цей метод, сепаратизм, було використано без огляду на міжнародні домовленості. Постає питання – як Росія буде поводитися надалі? Москва піддала Угоду про Асоціацію критиці та заявила, що буде вживати заходів.

Fotostrecke aus Transnistrien Kirche und Denkmal in Tiraspol

Придністров'я вимагає визнання своєї незалежності або приєднання до РФ

Було оголошено про заходи лише в економічній сфері, але ж є ще інший важіль, який можна застосувати. Від залежності Республіки Молдови від російського газопостачання до питання з молдавськими працівниками в Росії та їхніми грошовими переказами, які становлять незамінну частину бюджету Молдови. Від теми Гагаузії до головної теми – Придністров‘я. Вже в ході кримської кризи тут мав місце деякий розвиток. Звернення про прийняття до складу Російської Федерації, звернення до Росії, ООН та ОБСЄ про визнання Придністров‘я суверенною державою. Досі ще немає ніякої розумної, зрозумілої відповіді з Москви. Цю ситуацію можна порівняти з тією, що склалася наразі у Східній Україні – там ми теж не знаємо достеменно, які цілі переслідує Москва та наскільки повинен бути використаний ефект цього "важеля" в Республіці Молдова.

Як відреагує Берлін на цей розвиток?

Німецький Бундестаг ухвалив звернення про підтримку Республіки Молдова в зв‘язку з підписанням Угоди про Асоціацію. Ми закликаємо федеральний уряд активно підтримати цю маленьку країну, яка не має в своєму розпорядженні великого потенціалу. Найважливіше, що ми повинні зробити також і задля Республіки Молдова – продовжити зусилля з пошуку політичного вирішення ситуації у Східній Україні. Це й відбувається. В середу ( 2 липня - ред.) відбулася зустріч чотирьох міністрів закордонних справ (Німеччини, Росії, Франції та України – прим. ред.) в Берліні, де було затверджено новий план цієї контактної групи. Будь-яка розрядка напруги тут вплине також на розрядку напруги в ситуації в Молдові.

Але в зверненні Бундестагу також зазначається, що є можливість допомогти всіляко, навіть матеріально, тому що ми, звичайно, зацікавлені, аби у вельми роздробленому молдавському суспільстві цей важливий крок не було б занапащено. Бо Москва також може – і це ще один важіль – зробити ставку на вплив Комуністичної партії, яка наразі передує в соцопитуваннях. 29 листопада в Молдові відбудуться парламентські вибори. І якщо з‘явиться антиінтеграційна більшість, то майбутнє Республіки Молдова знову стане цілком невизначеним.

Наскільки гострою, на Вашу думку, є загроза федералізації України й, можливо, також Республіки Молдова?

Це суперечливе визначення. Українці відмовляються розмовляти про федералізацію, вони говорять про децентралізацію. Новий український президент Порошенко висунув декілька пропозицій щодо передачі більш широких прав регіонам – аж до права на розпорядження частиною бюджету. Але цілковита федералізація, звичайно, відчинила б двері впливу Москви. Це ясно, і саме тому українське керівництво від цього відмовляється. І в цьому разі ми теж маємо паралелі з Молдовою, тому що тут федералізація, в будь-якому випадку – це менше, ніж незалежність Придністров‘я, але це надовго перетворило б цей "заморожений конфлікт" в інструмент російської політики впливу. Ми маємо враження, що Росія, вочевидь, зацікавлена в зберіганні статусу-кво, в будь-якому "замороженому конфлікті" - чи йдеться про Абхазію, Південну Осетію, Нагорний Карабах або ж Придністров‘я, чи, можливо, про майбутнє Східної України – при такій нестабільності в будь-якій країні завжди залишається можливість впливу.

Чи повинен Євросоюз збільшити свій тиск на Москву з метою досягнення вирішення цієї ситуації?

Ми зараз перебуваємо в кризі, і до вирішення проблеми ще дуже далеко. Ми докладаємо зусиль до деескалації. Кожного дня гине багато людей. Ми хочемо це припинити і ми хочемо змусити Москву взяти курс на політичне рішення. Це – найважливіше, все інше буде потім.

Ще раз повертаючись до європейської перспективи: Наскільки реалістична вона для такої країни, як Республіка Молдова? В середині наступного року Кишинів має намір подати офіційну заяву на вступ до Євросоюзу.

Наша відповідь завжди звучить так: давайте не робити другий крок поперед першого. Угода про асоціацію – це дуже складна програма і знадобляться роки, аби втілити її в життя. Звичайно, що наприкінці це призведе до того, що багато європейських цінностей та стандартів буде впроваджено – таких, які були змушені впровадити в себе і інші кандидати на вступ до ЄС в процесі своєї трансформації. В цьому аспекті це автоматично наближає країну до Європи та визначає її, як партнера ЄС. Але в Угоді не підкреслюється конкретна перспектива вступу до ЄС і цього не має ні в якому контексті.

Проте, в Республіці Молдові плекають великі надії. Чи нема небезпеки, що через розважливу політику Берліна та Брюсселя це захоплення Європою зменшиться, а європейська перспектива країни залишиться невизначеною?

Такий ризик є. Але ми не маємо іншого шляху, аніж зараз агітувати за те, щоб скористатися цією угодою, з усіма її можливостями, але водночас і з зобов‘язаннями провести непопулярні реформи. Політичні еліти повинні взяти на себе ризик непопулярних реформ. Найкращий приклад цього – Польща: там за 12 років на кожних виборах обирали новий уряд. Але новий уряд кожного разу продовжував ухвалювати непопулярні заходи – інакше ніяк. Це буде ще одним важким навчальним процесом також для маленької Республіки Молдова.

Ґернот Ерлер (СДПН) – депутат німецького Бундестагу та координатор міжсуспільних зв‘язків з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства.

DW.COM

Реклама