1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Фото: Fotolia/Africa Studio

Боротба з корупцією в Україні

Дмитро Каневський
25 січня 2017 р.

Україна незначно покращила позиції в індексі сприйняття корупції від Transparency International. Експерти констатують відсутність якісних змін. Про причини - в інтерв’ю DW з аналітиком TI-Україна Олександром Калітенком.

https://p.dw.com/p/2WJnM

DW: Пане Калітенко, спираючись на дані нового звіту, чи відбулися за останній рік якісь вагомі зрушення у сприйнятті українцями ситуації з корупцією в державі?

Олександр Калітенко: Цього року в індекс включено 176 країн. Торік їх було 168. Саме через це місце України трохи погіршилося. Торік Україна була 130-ю, а цього року 131-ю. Проте, кількість балів покращилась. Торік 27 балів, а цього року - 29. За балами ми опинилися на одній сходинці з Російською Федерацією, Казахстаном, Непалом та Іраном з якими у нас однакові показники. Цього року зростання було на два бали. Це є недостатнім для країни, влада якої назвала боротьбу з корупцією своїм головним пріоритетом. Відсутність дієвої судової системи і фактична безкарність корупціонерів тримають Україну на "корупційному дні". Показник нижче 30 балів в нашому індексі CPI вважають негласною межею корупційної ганьби для держав.

Тобто реального прориву ні експерти, ні суспільство не побачили?

Проектний менеджер Transparency International-Україна Олександр Калітенко
Проектний менеджер Transparency International-Україна Олександр КалітенкоФото: TI-Ukraine

Незважаючи на проведення реформ, пересічні громадяни і український бізнес, міжнародні спостерігачі наразі скептично налаштовані щодо успішності боротьби з корупцією в Україні. Є високі очікування. Та інститути, що покликані забезпечувати верховенства права, на жаль, є слабкими.

На думку дослідників, досить мало було зроблено для усунення факторів, що сприяють корупції: надмірна регульованість економіки, концентрація влади в руках олігархічних кланів при безкарності корупціонерів та недостатнє реагування правоохоронних органів на докази і факти корупції, особливо є бездіяльність щодо покарання Януковича та його соратників та повернення активів. Факти корупції існують і в діючої влади, на які не було належної реакції.

На нові спеціалізовані органи боротьби з корупцією - НАБУ, НАЗК, САП та інші свого часу покладали великі надії. Однак і досі, фактично, жодну із гучних справ не було доведено до логічного кінця. Як Ви оцінюєте діяльність та ефективність цих відносно нових органів?

Є певні результати у тому ж НАБУ, де розслідують вже 25 проваджень за аналізом е-декларацій. До бюджету поверненуто близько 105 мільйонів гривень і ще понад 400 мільйонів арештовані. Це стало можливим завдяки ліквідації різних "схем" у "Запоріжжяобленерго", "Укргазвидобуванні", справі військового прокурора сил АТО Кулика, Державної зернової компанії тощо. Але є і багато перешкод. Як приклад - справа судді Чауса. Але немає такого результату, щоб принести його українцям на блюдечку і показати. Тут очікування виявилися невиправданими. Але хоч якісь результати НАБУ вже показує. Щодо Національного агентства із запобігання корупції, яке має зараз перевіряти е-декларації чиновників, то тут є великі проблеми: немає офіційного, зареєстрованого мінюстом порядку, за яким ці декларації мають перевірятися. Були великі скандали з цими деклараціями, українці реагували на ці факти. Але результатів НАЗК досі немає і не може бути, оскільки порядок не затверджений.

У минулі роки Ваші колеги найчастіше називали брак політичної волі головною причиною збереження явища корупції в Україні. Чи це твердження і надалі актуальне? Які ще причини Ви вважаєте основними сьогодні?

В Україні немає відповідної системи правосуддя, яка є ключовою для очищення країни від корупції, маємо проблеми з реакцією правоохоронних органів. Маю на увазі і Генеральну прокуратуру, яка продовжує демонструвати бездіяльність і відсутність помітних результатів. І так, ще це брак політичної волі керівництва держави. Чуємо багато обіцянок, які, на жаль, не завжди відповідають очікуванням суспільства.

Корупція в Україні: хвиля "посадок" може бути не раніше 2018-го (09.12.2016)

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

США відхили запит Києва ракети ATACMS (на фото), але дадуть снаряди GLSDB

США дадуть Києву "крилаті бомби" дальністю 150 км - Reuters

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку