Доленосний саміт ЄС: двері в Європу зачиняються | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.06.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Доленосний саміт ЄС: двері в Європу зачиняються

Від рішень щодо міграції на саміті в Брюсселі залежить майбутнє уряду Німеччини та єдність ЄС. Лідерам вдалося досягнути компромісу, хоча ніч переговорів без драми не минула.

За круглим столом: лідери ЄС упродовж ночі шукали компроміс у міграційній політиці

За круглим столом: лідери ЄС упродовж ночі шукали компроміс у міграційній політиці

"Міграція може стати доленосним питанням для Євросоюзу", - заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) перед самітом ЄС 28-29 червня. І драматичні події першого дня та ночі зустрічі в Брюсселі показали, що це були не просто гучні слова.

Адже криза біженців, з одного боку, поставила зараз під загрозу існування нинішньої коаліції та уряду в Німеччині. З іншого, вона і досі є тим питанням, яке викликає найбільші чвари між країнами ЄС.

Блокування по черзі

Цей саміт став першим для Джузеппе Конте, який на початку червня очолив уряд Італії, сформований популістським "Рухом п'яти зірок" і правою "Лігою Півночі". Він створив підстави для драми як тільки прибув до Брюсселя, заявивши про можливість блокування підсумкового документа саміту, якщо не побачить "конкретних дій".

DW.COM

Ввечері четверга мала відбутися прес-конференція з низки питань, за винятком міграції та санкцій проти Росії. Однак коли журналісти зібралися на неї, спершу її відклали на час після робочої вечері. Саме на ній був запланований розгляд питання міграції. Згодом прес-конференцію взагалі перенесли на п'ятницю. Причина - одна з держав відмовилася погоджувати висновки саміту, які ухвалюються лише одноголосно. За даними джерел DW, ішлося про Італію, яка заблокувала документ щодо уже розглянутих тем, поки не буде згоди стосовно міграції.

Згодом у дипломатичних колах на саміті заговорили про прогрес: група з 11 країн, серед яких Франція, Італія, Німеччина, Греція, почали виробляти компроміс. Утім, коли компромісне рішення задовольнило Рим, блокувати почав уже інший учасник, а саме, прем'єр Угорщини Віктор Орбан. А поступки Орбану знову створили загрозу відмови Італії...

Досягли єдності

І все ж, ближче до 5 години ранку п'ятниці лідери погодили спільну заяву, зокрема і щодо міграції, написав у Twitter президент Європейської Ради Дональд Туск.

Меркель назвала "хорошим сигналом" те, що вдалося ухвалити спільний текст "у темі, яка, мабуть, становить найбільший виклик для ЄС", тобто міграції. Президент Франції Еммануель Макрон також привітав перемогу "європейського підходу". І справді, у заяві йдеться про те, що міграція "є викликом не лише для однієї держави-члена, а для всієї Європи як одного цілого".

Задоволеним за підсумками дев'ятигодинних переговорів лише щодо міграції був і Джузеппе Конте. Він повторив свою тезу, що той, хто прибуває до Італії, прибуває до ЄС. "Від сьогодні Італія більше не є на самоті", - додав Конте.

Зберегти коаліцію

Хоча у порівнянні з піком кризи біженців восени 2015 року потік шукачів притулку до ЄС скоротився на 95 відсотків, все більше політиків у ЄС беруть тему біженців на озброєння. Мова йде як про Конте, так і про Орбана, який виграв вибори в Угорщині навесні, так і про міністра внутрішніх справ ФРН Горста Зеегофера (Horst Seehofer). Баварська партія Християнсько-соціальний союз (ХСС), яку він очолює, зараз активно намагається знайти теми, завдяки яким вона могла би здобути значну підтримку на виборах у своїй землі восени.

Рішення саміту мають доленосне значення для уряду Анґели Меркель

Рішення саміту мають доленосне значення для уряду Анґели Меркель

І два тижні тому Зеегофер заявив про намір не пускати до країни так званих вторинних мігрантів, тобто шукачів притулку, вже зареєстрованих в одній країні ЄС, але які намагаються перебратися до іншої. Меркель вважає такий хід свого міністра хибним шляхом і наполягає на тому, що вирішення може бути лише на рівні ЄС. Аби не допустити односторонніх дій, вона вказала на право канцлерки визначати основи політики уряду. Зеегоферу можливість бути відправленим у відставку не сподобалася, і він погодився зачекати, чи знайде Меркель європейське рішення на саміті.

У заяві Європейської Ради наголошується, що вторинна міграція створює загрозу для системи притулку в ЄС. І тому уряди повинні вжити всіх заходів, аби їй запобігти. Меркель тут можуть допомогти двосторонні угоди з іншими країнами, аби вони приймали назад таких вторинних мігрантів. Греція та Іспанія ще перед самітом сигналізували свою готовність допомогти канцлерці ФРН. "Жоден шукач притулку не має права обирати собі країну в межах ЄС чи Шенгенської зони для розгляду своєї заявки на притулок", - наголосила Меркель.

Водночас на саміті не схвалили комплексну реформу системи притулку, яка би й мала створити перешкоди для вторинної міграції. З семи пунктів запропонованого два роки тому пакету змін компроміс знайшли поки лише щодо п'яти.

Зруйнувати модель бізнесу контрабандистів

Не викликає суперечок всередині ЄС намір зміцнити зовнішні кордони об'єднання. Для цього планують розширити прикордонну службу Євросоюзу Frontex. Конкретних цифр пропозиція не містить, однак Меркель зауважила, що це має відбутися до 2020 року. Раніше Єврокомісія пропонувала довести кількість співробітників Frontex до десяти тисяч.

Головною ж метою при цьому є зруйнувати роботу контрабандистів, які пропонують мігрантам можливість потрапити через Середземне море до Європи. Для цього ЄС збільшить підтримку лівійської берегової охорони, а також вимагатиме від рятувальних суден  дотримуватися правил, на чому наполягав Рим.

Вбити мотивацію вирушати в дорогу до ЄС повинні так звані "платформи для висадки з кораблів", куди привозитимуть врятованих у морі мігрантів. Як саме виглядатимуть ці платформи, в ЄС поки не знають, однак наголошують, що вони мають відповідати міжнародному праву. Проблема в тому, що поки жодна з третіх країн не зголосилася на розміщення у ній такої платформи.

В ЄС вказують також, що "таборами для мігрантів" ці платформи називати не варто, до того ж це не перша ініціатива щодо створення таких центрів для біженців у третіх країнах. А голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер навіть закликав не створювати враження, наче йдеться про неоколоніалізм, адже співпраця третіх країн є добровільною.

Інша ініціатива - створення центрів у ЄС, де би приймали прибулих і швидко відділяли біженців від економічних мігрантів. Останніх хочуть одразу повертати до їхніх країн. А ось тих, хто потребує притулку, розподілятимуть у різні країни ЄС - очевидна поступка Італії. Але й Угорщина та інші держави Вишеградської групи відстояли, що такий перерозподіл буде цілковито добровільним.

Багато з погоджених ініціатив потребуватимуть згоди країн Африки. Посприяти такій згоді мають 500 мільйонів євро, які ЄС додатково спрямує у трастовий фонд для цього континенту. А Туреччина отримає другий транш у три мільярди євро на потреби біженців. Ці гроші передбачені угодою між Брюсселем і Анкарою, яка у 2016 році кардинально зменшила потік біженців до ЄС.

Після досягнення згоди щодо міграції фактично всі лідери, які захотіли поспілкуватися з пресою, виглядали втомленими, зате задоволеними. Чи сприймуть у них вдома, закрема у Німеччині, знайдений і почасти нечіткий компроміс як достатній, може показати вже найближча неділя. Адже саме на цей день заплановане засідання керівництва ХСС. Якщо воно не буде задоволене результатом саміту ЄС, це може означати подальше загострення суперечки всередині німецької урядової коаліції. 

Дивитись відео 01:14

Австрія показала всьому світу, як діятиме з біженцями на кордоні (27.06.2018)

 

Аудіо й відео до теми

Реклама