Глава Меджлісу: Заборона зміцнила єдність кримських татар | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Глава Меджлісу: Заборона зміцнила єдність кримських татар

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів в інтерв'ю DW про наслідки заборони у Криму цього органу самоуправління.

Кримськотатарський прапор

Кримськотатарський прапор

Влада анексованого Росією Криму заборонила діяльність на півострові Меджлісу кримськотатарського народу. В інтерв'ю DW глава цього органу самоуправління кримських татар Рефат Чубаров заявив, що Меджліс все одно продовжуватиме свою діяльність на півострові, однак так, щоб не наражати на небезпеку тих його членів, які залишились у Криму.

Deutsche Welle: Окупаційна влада Криму заборонила діяльність Меджлісу. Тепер ви - глава уряду кримських татар у вигнанні?

Рефат Чубаров: Російська окупаційна влада безперешкодно крок за кроком посилює репресії щодо корінного народу Криму, показує, що хоче витіснити усіх кримських татар за межі їхньої землі. Однак я не відчуваю себе у вигнанні. Ми в Україні, хоча й поза Кримом. Тепер ми ще більше мобілізовані, щоб якнайшвидше повернутись на свою землю.

- Ви запровадили режим надзвичайної діяльності Меджлісу. Що це означає, крім перенесення офіса в Київ?

- За межами Криму зараз перебувають 8 з 33 членів Меджлісу, включаючи мене. Кожен із нас не може в'їхати до Криму. Однак більшість членів Меджлісу знаходяться у Криму. Там діє окупаційна влада, і ми не можемо підставляти наших товаришів під репресії. Тому ще 19 лютого, передбачаючи заборону, ми ухвалили рішення про надзвичайний режим діяльності Меджлісу кримськотатарського народу на випадок виникнення для нашої роботи у Криму непереборних перешкод.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

Тепер я видав розпорядження, у якому визначив форму надзвичайного режиму. Для координації роботи створено особливу раду, до якої входить голова, наш лідер Мустафа Джемілєв та ще семеро членів Меджлісу. Рішення ради обов'язкові для усіх структур курултаю кримськотатарського народу, для усіх структур органів національного самоуправління.

- Це звучить так, що усі члени Меджлісу, які залишились у Криму, перейшли чи переходять на нелегальне становище. Це так?

- Маючи колосальний політичний досвід, накопичений ще в умовах Радянського Союзу, ми багато чого зможемо реалізувати у таких формах, щоб не підставляти напряму наших людей, але при цьому зберігати силу духу та забезпечувати єдність нашого народу.

- Наскільки представницьким є Меджліс, наскільки повно він відображає інтереси кримськотатарського народу?

- За 23 роки українського суверенітету ми вибудували надзвичайно логічну та сталу систему органів національного самоуправління. В основі цієї конструкції - близько 250 місцевих меджлісів. Є 24 регіональних меджліси. А над усією пірамідою - курултай, який раз на п'ять років обирає членів усіх цих органів.

Меджліс кримськотатарського народу та всі інші органи національного самоупраління кримських татар не мали одного суттєвого інструмента, що має кожна держава - інструмента примусу для виконання тих чи інших рішень. Тому усі ухвалювані нами рішення виконувались кримськими татарами тільки у тому випадку, якщо вони ці рішення підтримували. Це покладало на нас особливу відповідальність. І я гордий з того, що за усі тепер уже 25 років було дуже мало рішень, які ми не могли реалізувати тому, що вони не відповідали очікуванням кримських татар.

- Наскільки міцною є нині єдність кримськотатарського народу? Чим ви поясните той факт, що п'ять їхніх організацій, які не відносяться до вашої сфери діяльності, також висловились за заборону Меджлісу?

- Усі ці організації були створені вже після окупації Криму. У будь-якому суспільстві - у тому числі й в національному - обов'язково знайдеться група людей, які готові виступити навіть проти свого народу - через страх, жагу до влади чи наживи. Кримські татари - не виняток. Однак якщо говорити про співвідношення, то з одного боку - це зцементований кримськотатарський народ, який ця трагедія ще більше поєднала, а з іншого, - можливо, 150, максимум 200 колабораціоністів. Це - допустима величина, враховуючи ситуацію, коли нас намагається розчавити Росія - одна з найбільш могутніх у світі держав з військової та каральної точок зору.

- Після анексії півострова з Криму на материкову Україну виїхали тисячі кримських татар. Зараз цей вихід триває?

- У перший рік-півтора це явище було дуже помітним. Особливо тоді, коли зникали молоді люди, а потім їх знаходили мертвими. Коли в будинки кримських татар вдирались з обшуками. Зараз Крим залишають, в першу чергу, молоді люди, які тим самим намагаються уникнути призову в російську окупаційну армію.

Дивитись відео 02:17
Now live
02:17 хв

Захід про заборону Меджлісу: "брутальний наступ на права кримських татар" (27.04.2016)

- Раніше кримські татари не особливо симпатизували українській владі. Були проблеми з житлом, з реєстрацією нерухомості. Чому тепер вони стали такими патріотами України?

- Уточню нашу позицію. Ми завжди домогались відновлення наших прав. І один з дієвих механізмів, який примусив би українське суспільство у цілому звернути увагу на наші права та визнати їх, у тому числі і право на національно-територіальну автономію у Криму, ми убачали в переході України на європейські стандарти прав людини, на європейські норми. Тому ми завжди активно і послідовно підштовхували Україну у бік Європейського Союзу. При цьому важко було знаходити спільну мову з урядами України, з її колишніми президентами. Доходило часом до доволі жорсткої конфронтації. Однак ми завжди були частиною загальнонаціонального демократичного руху України.

- Європейський Союз, США, Німеччина засудили заборону Меджлісу кримськотатарського народу, але, радше, для порядку. Реакція Заходу не була надто різкою та енергійною. Ви розчаровані?

- На превеликий жаль, доводиться констатувати, що низка держав та їхніх лідерів намагаються ухилитись від відповідальності у ситуації брутального руйнування усієї конструкції міжнародних відносин, яка так довго вибудовувалась після Другої світової війни. Я вважаю, що європейським країнам та їхнім лідерам треба розуміти особливу покладену на них відповідальність. Історія так розпорядилась, що однією з держав, яка мала прийняти цей виклик 21 століття є Німеччина. Від рівня усвідомлення своїє відповідальності за майбутнє Європи, залежить доля і кримських татар, й усієї України.

Аудіо й відео до теми