Ганна Гопко про зміни до Конституції: Ми демонструємо світу, що виконуємо зобов’язання | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.07.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Ганна Гопко про зміни до Конституції: Ми демонструємо світу, що виконуємо зобов’язання

Ганна Гопко може втратити посаду голови парламентського комітету у закордонних справах через свою позицію. Про те, чому депутатка підтримала зміни до Конституції всупереч рішенню фракції - у розмові з DW.

Ганна Гопко невдовзі може втратити посаду голови парламентського комітету у закордонних справах

Ганна Гопко невдовзі може втратити посаду голови парламентського комітету у закордонних справах

У четвер, 16 липня, Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного Суду проекту змін до Конституції в частині децентралізації. За це рішення проголосували 288 депутатів. Не голосували за це фракція "Радикальної партії" у повному складі та "Самопоміч" за винятком одного депутата - голови парламентського комітету у закордонних справах та першого номеру списку партії на виборах у Раду Ганни Гопко. Власна позиція депутатки може обернутися для неї політичними наслідками - за порушення фракційної дисципліни соратники хочуть відкликати її з посади голови комітету. Про те, чому Гопко пішла всупереч волі фракції, вона розповіла в інтерв’ю DW.

Deutsche Welle: Чому підтримка змін до Конституції, у тому числі щодо надання особливого статусу окремим районам Донецької і Луганської областей, була для Вас настільки принциповою?

Ганна Гопко: Я хочу відзначити, що у четвер, у 25 річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України, ми голосували за направлення тексту змін до Конституційного суду (КС). Тепер будемо чекати на висновки від КС. Але важливо розуміти, що це - процедурний крок і президент має право направляти проект змін в Конституційний суд. Тепер, відповідно до рішення КС, це питання остаточно вирішуватиме парламент. Для нас дуже важливо, щоб зі змінами до Конституції почалися ті важливі зрушення, які ми обіцяли виборцям, які прописані в коаліційній угоді: справжня децентралізація, збільшення повноважень на місцях, фінансова децентралізація, збільшення можливостей громад вирішувати свої проблеми.

Якщо говорити про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Луганської і Донецької областей, то вони визначаються окремим законом, якій затверджено ще 2014 року. Але фактично ця норма почне діяти тільки після визнання виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей за тими правилами, які ми прописали. Вони мають відбутися згідно з українськими законами та конституцією, з відведенням важкої техніки, за участі міжнародних спостерігачів ОБСЄ, українських ЗМІ та партій. Тому, я би сказала, що в Конституцію не вписують особливий статус і не визнають "ЛНР" та "ДНР".

Ваші опоненти, в тому числі і серед колег по фракції, вважають це рішення помилковим. Ви не спілкуєтеся достатньо з ними чи вони не розуміють важливості питання?

Як голова комітету у закордонних справах, я маю більше розуміння ситуації, спілкуючись з міжнародними партнерами - із США, Німеччини, Канади, Британії, Польщі, з таких організацій як ООН, НАТО, ОБСЄ. Я намагалася переконати фракцію, пан Березюк (керівник фракції "Самопоміч" - Ред.) і я, ми мали розмову із політичним радником Меркель та з іншими представниками міжнародної спільноти.

Чи вважаєте ви справедливим, що Україна змушена просуватися у виконанні мінських домовленостей в той час, як інша сторона саботує їхнє виконання?

Знаєте, Україна сильна в тому, що ми мирна держава і ми показуємо світу, що ми налаштовані на мирне врегулювання конфлікту і ми надійні як партнери, виконуємо те, що обіцяли. Це додає нам більше аргументів для тиску на Росію, залучаючи підтримку і вимагаючи, зокрема, захисної зброї, збільшення присутності ОБСЄ та реального виконання (домовленостей - Ред.) від Росії.

Тому ми якраз позбавили Росію аргументів на випадок ескалації конфлікту, яка на тлі подій в Мукачевому, терористичних актів у Львові і потенційних провокацій в інших містах, могла б дуже дестабілізувати ситуацію в Україні. Зараз ми виграємо час. Ми демонструємо світу, що ми виконуємо свої зобов’язання - тепер ваша черга послати дуже жорсткий меседж Путіну і показати справжню солідарність в тому, щоб зупинити потенційну ескалацію, змусити Росію виконувати домовленості, і в такий спосіб врятувати життя.

Нам дуже важливо не втратити, а посилити трансатлантичну єдність щодо протидії російській агресії. Ми знаємо, як Росія ефективно і через фінансування грошима "Газпрому", і через пропаганду підриває довіру і підтримку до України. Ми бачимо скільки країн в ЄС потерпають від санкцій, тобто не лише Росія несе збитки, але і ряд європейських країн, які дуже негативно зараз сприймають продовження санкцій, а нам це (таке рішення парламенту - Ред.) зараз дозволяє вимагати посилення санкцій.

Чи був тиск з боку західних дипломатів? Можливо, вони якось наполягали на тому, що б Україна першою зробила наступний крок?

Я не сприймаю позицію західних дипломатів як тиск. Треба вміти професійно відстоювати інтереси своєї держави і не дозволяти нікому за рахунок України вирішувати свої економічні чи геополітичні питання. Нам треба чітко розуміти реалії, в яких знаходиться Україна і розуміти, що ми реально можемо зробити, щоб уникнути збільшення смертей та втрати територій.

Я всім європейським партнерам завжди чітко кажу, що без успішної України не буде сильного Європейського Союзу.

Чи вірите ви, що мінські домовленості взагалі можливо виконати і чи будуть вони виконані на вашу думку?

Україна має думати, як використати мінські домовленості, незважаючи на те, що вони не ідеальні для України, і перетворити слабкі сторони на сильні. Ми маємо показати, що ми сильні, а сильні ми тоді, коли у нас сильна армія та економіка, коли ми знизили корупцію і Захід єдиний в підтримці України - тоді ми зможемо повернути свої території та захистити свої кордони.

Які були б наслідки на міжнародному рівні, якби ці зміни не підтримав парламент?

На міжнародному рівні це дало б козир скептикам, або тим країнам, які страждають від санкцій, запроваджених проти Росії, страждають від економічних збитків, маючи з нею тісні зв’язки. Вони б змогли порушувати питання про зняття санкцій, про те, що не потрібно Україну підтримувати фінансово. Тому що Росія дуже багато зусиль докладає для розколу єдності партнерів, які підтримують Україну. Плюс, можливо, була би ескалація конфлікту. Для Росії це міг би бути додатковий аргумент для нападу.

Але коли ми говорили з політичним радником Меркель він сказав, що "ми і надалі будемо підтримувати Україну". Це дуже важливо розуміти. Але не менш важливо зберегти та посилити підтримку міжнародної спільноти, давши їм додатковий аргумент тиску на Росію.