Гальмівний супорт: що спиняє виборчу реформу в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.09.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Гальмівний супорт: що спиняє виборчу реформу в Україні

Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс з "відкритими списками", на ухваленні якого наполягав, щойно став президентом. То ж чого чекати від нової влади?

Проведення в Україні всеосяжної та якісної виборчої реформи є однією з ключових вимог українців та європейських партнерів від часу проголошення незалежності України. За 28 років в країні на парламентських виборах застосовувалися кілька типів виборчих систем, але запровадити абсолютно нову - пропорційну систему виборів з відкритими списками Україні ще в 2010 році рекомендувала Парламентська асамблея Ради Європи. У 2014-му відповідна обіцянка була зафіксована в угоді про коаліцію тодішніх депутатських фракцій, але лише у 2017 році Виборчий кодекс авторства представників "Народного фронту" та "Блоку Петра Порошенка" ухвалили у першому читанні. І тільки в липні 2019-го, подолавши понад чотири тисячі правок, народні депутати ухвалили Виборчий кодекс остаточно.

Спочатку підтримка, потім вето

Основними новаціями кодексу стали відмова від змішаної, тобто пропорційно-мажоритарної системи, на користь пропорційної з відкритими списками, нова процедура голосування та підрахунку голосів, уніфікація виборчого законодавства та зміна виборчої системи на місцевих виборах. Як передбачалося, під час голосування до Верховної Ради виборча карта України мала бути поділена не на дрібні понад 200 округів, а на 27 великих. Виборцям пропонували обирати одночасно і партію, і кандидата із окремого регіонального списку цієї партії.

Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс

Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс

Саме на таких змінах до виборчого законодавства ніби наполягав і новообраний президент України Володимир Зеленський. Під час інавгураційної промови у травні він закликав Верховну Раду ухвалити "багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті виборчі списки".

Однак 14 вересня на тлі надшвидких рішень нової Ради, більшість у якій нині становлять представники партії Зеленського "Слуга народу", новий президентветував цей документ і повернув його до парламенту з 11-ма сторінками пропозицій. Серед основних зауважень Зеленського: кодекс не відповідає Конституції та фактично зберігає стару виборчу систему із закритими списками. Такого висновку Зеленський дійшов, проаналізувавши порядок застосування виборчої квоти, розподілу депутатських мандатів і визначення обраних кандидатів у виборчому регіоні та у загальнодержавному окрузі.

Спікер Верховної Ради, представник "Слуги народу" Дмитро Разумков на брифінгу 16 вересня заявив, що найімовірніше буде підготовлений "або доопрацьований минулий, або новий варіант Виборчого кодексу". "Треба зробити якісний документ, за яким можна буде проводити нормальні вибори в Україні. Але на це піде деякий час, тому сказати, що це буде скоро, - не зовсім коректно", - повідомив Разумков.

DW.COM

"Слуга народу" без чіткої позиції 

Водночас голова Верховної Ради підтвердив, що у новому проєкті планують залишити норму щодо пропорційної системи з відкритими списками, і наголосив, що підготовкою закону треба займатись завчасно. Між тим перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у коментарях ЗМІ зауважив, що у нього "багато питань" до процедури відкритих списків, а запропоновану систему потрібно "якщо не змінювати, то спрощувати".

Власне, на цьому публічні коментарі парламентарів від "Слуги народу" щодо нового Виборчого кодексу вичерпуються. Такий підхід тривожить деяких експертів. "Це лише гра слів, і при бажанні під пропорційною системою можна запропонувати будь-що. Дуже непокоїть, що досі влада публічно не висловила власного бачення виборчої реформи. Усі оголошені раніше заяви зводилися до популістських ідей на кшталт "електронне голосування" та "підтримка моделі відкритих списків". Але ж цих моделей існує дуже багато", - зауважує у розмові з DW голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Зміни реальні чи косметичні?

На думку професора Києво-Могилянської академії, директора фонду "Демократичні ініціативи" Олексія Гараня, більш доцільно було б взяти за основу напрацьований кодекс і вносити правки у нього. "Натомість ми бачимо, що "Слуга народу" прагне демонструвати, що попередники нічого не робили, і хоче все розробляти заново. Але чи вийде щось якісне у підсумку? Чи не запропонують нам знову закритих партійних списків чи прихованої "мажоритарки"? Адже однопартійну більшість в Раді дозволила сформувати саме мажоритарна система. Тому поки не зрозуміло, на що це надихне нову владу", - зазначає політолог у розмові з DW.

Те, що виправити вади кодексу локальними поправками неможливо, переконує експерт з виборчого права, віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Барабаш. На його думку, запропонована система відкритих регіональних списків надміру ускладнена і призведе до технологічного колапсу уже на етапі підрахунку голосів. У розмові з DW він, зокрема, вказує і на брак фахівців серед реальних провідників реформи: "Було і є критично мало людей, які б дійсно глибоко розбиралися і в теоретичних основах виборчого права, і досконало знали практику і технологічний зміст реальних виборчих процесів". Барабаш вважає, що нині "фатально домінує егоїстичний підхід до змін виборчого законодавства як до засобу, інструменту одержання політичних переваг".

Дивитись відео 01:55

Як кандидати однаковими гаслами виборців агітують (20.03.2019)

У Комітеті виборців України, своєю чергою, звертають увагу і на те, що для ефективної реформи необхідно паралельно мінімізувати вплив політичної реклами та вдосконалити законодавство про державне фінансування партій, зобов'язавши їх не менше двох третин коштів спрямовувати на регіональні організації. Олексій Кошель пояснює, що "в умовах слабкості політичних партій вся оргробота і витрати ляжуть виключно на кандидатів і фактично доступ до влади лишиться у тих, хто має олігархічну підтримку чи тіньове фінансування, або є представником місцевого бізнесу".

Олександр Барабаш також вважає, що запропонована система, коли агітацію доведеться проводити на величезному окрузі розміром з область, унеможливить обрання нових облич. І у таких умовах перевагу матимуть політики з високою довиборчою впізнаваністю чи кандидати-"телезірки".

Фахівці також звертають увагу на підводні камені щодо дати набрання чинності нового кодексу. За Конституцією, наступні парламентські вибори мають пройти у жовтні 2023 року. У ветованому документі дата набуття чинності - 1 грудня 2023 року. Якщо її не змінити, нові правила почнуть діяти лише для виборів 2028 року.

Швидше за все, і чергові місцеві вибори 2020 року відбудуться за чинним законодавством. Утім, в офісі Зеленського уже розмірковують над тим, чи не варто перезавантажити ще й місцеву владу з допомогою дострокових місцевих виборів. Група народних депутатів фракції "Слуга народу" тим часом уже внесла у Верховну Раду законопроєкт, що призначає позачергові вибори мера Києва та депутатів міської ради уже на 8 грудня 2019 року. Але це - інша історія.

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама