Втеча правоохоронців: що не так з українською поліцією?

Відео розлетілося мережею миттєво. Двоє патрульних поліцейських, почувши постріли під час інциденту в Києві 18 квітня, не залягли, не взяли прикриття, не відкрили вогонь у відповідь. Вони побігли. Ці кілька секунд відеозапису спричинили шквал суспільного обурення, палкі дискусії, термінову заяву президента і відкриття провадження проти самих поліцейських. Але за скандалом навколо конкретних двох правоохоронців криється набагато глибше питання: що насправді відбувається з українською поліцейською системою після десяти років від початку її реформування?

Втеча з місця події: патрульних поліцейських взяли під варту

Як повідомив після інциденту генеральний прокурор України Руслан Кравченко, прокуратури переглянули відеоматеріали з місця, з яких видно, що екіпаж патрульних прибув на виклик про стрілянину, де вони побачили поранених: дитину, чоловіка та жінку, які потребували невідкладної допомоги. Поруч були й інші люди, зокрема ще одна дитина.

"Хлопчик з вогнепальним пораненням, просить правоохоронців не рятувати його, а допомогти батькові. Це прояв неймовірної мужності дитини. Натомість, патрульний екіпаж, маючи при собі табельну вогнепальну зброю та всі законні підстави для її застосування, фактично тікає з місця події. Через бездіяльність співробітників поліції озброєний чоловік продовжив безперешкодно рухатися вулицею та стріляти в беззахисних перехожих", - написав Кравченко у Facebook та виклав відео з бодікамер поліцейських.

Патрульному Михайлу Д. та патрульній Анні Д. закидають службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Печерський районний суд 21 квітня відправив підозрюваних під варту на 60 діб із можливістю внести заставу. Заставу визначено в розмірі 266 тисяч гривень. Натомість на засіданні адвокат поліцейського сказав, що вважає повідомлення про підозру передчасним і наголошував, що його підзахисний "не втікав з місця події", прибув на місце злочину першим, викликав швидку допомогу.

Деградація реформи правоохоронної системи

Цей випадок залишення патрульними поліцейськими місця події засвідчив деградацію реформ, проведених після 2014 року, та готовність поліції діяти в умовах реальної загрози, вважають опитані DW експерти. Борис Малишев, експерт з публічного права, який у 2015–2016 роках брав участь у реформуванні правоохоронної системи, вважає, що ситуація є симптомом глибших системних проблем, а не поодиноким інцидентом.

Патрульна поліція виникла в 2015 році як флагман поліцейської реформи після Майдану. Набір проходив за відкритим конкурсом, міжнародні партнери , насамперед США та ЄС, активно допомагали матеріально, проводили тренінги, закуповували обладнання. Зарплата була порівняно гідною, робота - престижною. "Це був такий трамплін до подальшої кар'єри в органах поліції", - згадує Малишев. 

Але вже через три-чотири роки, за його словами, почався занепад. Причини суто внутрішні: пріоритети керівництва Національної поліції змістилися. Як пояснює Малишев, патрульна служба поступово втратила позиції у фінансуванні, тренінгах, матеріальному забезпеченні. "Патрульна поліція зараз у гіршому стані, ніж була на старті. Зараз це просто небезпечна, важка і не дуже оплачувана робота з величезними ризиками порівняно з усіма іншими поліцейськими підрозділами, окрім штурмовиків", - каже Малишев.

Результат - хронічний недобір у патрульній поліції, констатує Малишев. За його словами, ті, хто все ж приходить, нерідко мають недостатню психологічну підготовку, слабку тактичну базу й озброєння, яке не відповідає реальним загрозам. "Ми маємо розуміти: роль патрульного у 2026 році - це вже не про те, як знімати котиків із дерев чи оформлювати дрібні ДТП, як це було на піку реформи в 2015-му", - сказав Малишев в коментарі DW. За його словами, патрульна поліція застрягла у форматі "сервісної служби", тоді як реальність вимагає навичок виживання в умовах міського бою.

Системна проблема через прогалини на всіх рівнях

Окремо він звертає увагу на проблему відповідальності та управління. На його думку, за подібні інциденти має наставати не лише індивідуальна, а й інституційна відповідальність. "Це питання не тільки до конкретних поліцейських, а й до системи підготовки, командування і контролю. Якщо такі випадки стають можливими, значить, є прогалини на всіх рівнях", - підкреслює Малишев.

Того ж дня, як стало відомо про інцидент з патрульними поліцейськими, глава Патрульної поліції Євген Жуков подав рапорт про відставку. Очільник міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що після втечі поліцейських з місця події було знято всю вертикаль Управління патрульної поліції Києва: від командира взводу до начальника Управління патрульної поліції міста Києва. "Це, можливо, ще й не всі кадрові рішення", - сказав на брифінгу в Києві Клименко.

На інцидент з поліцейськими під час виконання ними службових обов'язків відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він підкреслив, що правоохоронці повинні були зробити все можливе для захисту громадян у критичній ситуації, але не зробили. Також президент повідомив, що ініціював повний перегляд внутрішніх процесів у структурі поліції. "Мають бути переглянуті в поліції всі протоколи реагування, правила підготовки, правила застосування зброї для захисту людей, щоб подібного більше не було. Має бути безпека для всіх", - сказав Зеленський у своєму відеозверненні у Telegram.

Без бойового досвіду поліцейським буде важко

Ветеран Збройних Сил України Олег Мартиненко, який у 2015-2016 роках брав безпосередню участь у реформуванні правоохоронної системи та переведенні міліції в поліцію, вважає, що необхідно внести зміни в систему підготовки поліцейських з огляду на актуальну ситуацію в Україні. Він звертає увагу на те, що в поліції вже існують і правильні алгоритми дій, і навчальні курси, і досвідчені інструктори, зокрема ті, хто пройшов бойові позиції. "Але є певна кількість людей, які ніколи не були в бойових ситуаціях під обстрілом. І ось тут ключовий розрив. Між тим, як виглядає підготовка на папері чи на полігоні, і тим, як людина поводиться, коли вперше в житті чує постріл на відстані кількох метрів від себе. Цьому неможливо навчити лише теорією чи навіть симуляціями", - сказав DW Мартиненко.

Він визнає, коли у 2015-2016 роках проходила ця реформа, то сам доводив, що поліцейський - це цивільна особа, яка не має права брати участь у бойових діях. Натомість зараз його думка змінилася. "Тепер я переконаний, що ті поліцейські, які підтримують громадський порядок у містах, мають пройти бойовий шлях. Хоча б на рівні Краматорська. Це не покарання - це стадія проходження поліцейської служби. Щоб люди розуміли, що таке опинитися під кулями", - вважає експерт .

Тим часом міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко вже заявив про вдосконалення підготовки патрульних поліцейських. "Треба, щоб такі ганебні ситуації ніколи не повторилися. Тепер патрульні поліцейські будуть жити на полігонах по черзі. Ми залучатимемо військовослужбовців, які пройшли бойові дії у складі 1-го та 2-го армійських корпусів Національної гвардії, а також із Державної прикордонної служби. Як інструкторів", - заявив Клименко.