Вступ 2018: чому IT програє ″гуманітаріям″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вступ 2018: чому IT програє "гуманітаріям"

Український ринок праці дедалі більш спраглий до "технарів" та ІТ-фахівців. Утім, абітурієнти тягнуться до філології, права та менеджменту. Що робити з дисбалансом?

Попит на ІТ спеціальності в Україні досі є меншим, ніж на гуманітарні фахи

Попит на ІТ спеціальності в Україні досі є меншим, ніж на гуманітарні фахи

Вступна кампанія-2018 в Україні добігає кінця. Статистика міністерства освіти і науки (МОН) показує, що отримати диплом вишу і досі чимало охочих. Три з чотирьох вчорашніх школярів вирішили здобувати вищу освіту. Утім, традиційно уподобання абітурієнтів значно відрізняються від запитів ринку праці - як його поточного стану, так і середньострокових прогнозів. Технічні спеціальності, зокрема перспективні ІТ-фахи, і далі програють "гуманітарним" - філології, праву, менеджменту.

IT як мотор української економіки

Ці три напрямки  сукупно зібрали майже 200 тисяч заяв, майже чверть від усього обсягу.  Водночас на спеціальність "Комп'ютерні науки" подалися 38 тисяч абітурієнтів, "Інженерія програмного забезпечення" - 26 тисяч. "У нас, як у великого роботодавця в сфері ІТ, ці цифри викликають подив. Бачу в них системну проблему - у середній освіті недостатньо заохочують вивчати математику та точні науки", - каже віце-президентка компанії "ІТ-Інтегратор" Надія Омельченко. Тому, вважає вона, обирають фахи, куди простіше вступити після складання ЗНО з української мови та історії. 

Туризм чи економіку, співмірні з ІТ за кількістю охочих, експерти ринку праці називають неперспективними та не радять на них вступати. А от саме освіту в галузі інформаційних технологій називають хорошою інвестицією в майбутнє. Україна активно розвиває цю складову економіки. Торік доходи від експорту ІТ вийшли в країні на третє місце після сировинних сфер - сільського господарства та металургії. У Європейській бізнес асоціації середню зарплатню українського програміста-фахівця в 2017 році оцінюють на рівні 2 200 доларів.

За даними популярного кадрового порталу HeadHunter, IT-фахівці - другі за попитом на ринку праці України після менеджерів з продажу. Найпопулярніші у цифровій галузі - розробники та інженери. У Києві веб-розробникам у середньому пропонують зарплатню у 32,5 тисячі гривень на місяць, кажуть дані rabota.ua, у регіонах дещо менше - 28,5 тисячі гривень. Попит на українських програмістів теж не стоїть на місці, Україна щороку піднімається в профільних світових рейтингах, як-от 11-е місце торік у ТОП-50 розробників світу чи 24-е місце у ТОП-55 країн, найбільш привабливих для аутсорсингу. Цьогоріч країна додала сім сходинок і опинилась на 43-му місці у загальносвітовому інноваційному рейтингу.

Лише збільшення "бюджету" недостатньо

Попри загальне скорочення обсягів держзамовлення на 10 відсотків у 2018 році, уряд збільшив "бюджет" для ІТ-напрямку. Узяті разом "Комп'ютерні науки" та "Комп'ютерна інженерія" - другі за кількістю бюджетних місць, одразу після "Середньої освіти". Філологам своєю чергою виділили чи не в два з половиною рази менше. Збільшили також показники для математичних і природничих наук, а от для напрямків на кшталт менеджменту, політології чи готельної справи - зменшили.

Українським студентам бракує практичних ІТ-навичок

Українським студентам бракує практичних ІТ-навичок

У МОН говорять, що ще в 2015 році на технічних та природничих спеціальностях не заповнювалось 7,5 відсотка бюджетних місць. Торік цей показник склав лише півтора відсотка, додають у міністерстві та сподіваються, що для "технарів" зможуть і далі виділити додаткові кошти.

Олег Шаров, який курує у МОН вищу освіту, наголосив, що уряд планує і далі збільшувати пропорцію бюджетних місць на користь технічних та природничих спеціальностей. Пославшись на статистику розподілу "бюджету", у міністерстві на запитання DW відповіли, що "говорити про непопулярність галузі ІТ недоречно, оскільки це не відповідає дійсності".

І освітяни, і представники ІТ-бізнесу кажуть про необхідність тіснішної співпраці. З одного боку, викладачі мають бути ближчими до реальності на ринку праці, а також встигати за стрімким розвитком знань у IT-сфері. З іншого, бізнес отримає ґрунтовно підготовлених фахівців, які вміють не просто "писати код", а системно підходити до створення програмного продукту. Останнє, звісно, потребує більш фундаментальної підготовки, аніж кількамісячні курси програмування.

Постійне навчання

Утім, як і українські, так і західні аналітики ринку праці наголошують: час, коли можна було обрати одну професію на все життя, вже пішов в минуле. Тренд сучасності - постійне навчання. Тож, радять експерти, у виші варто здобувати не стільки фахові знання, скільки вміння вчитися.

Стати програмістом чи ІТ-фахівцем уже після основної освіти прагнуть чимало українців. До їхніх послуг - значна кількість онлайн- та офлайн курсів. "Молоді значно простіше отримати будь-який диплом, а потім закінчити кілька прикладних ІТ-курсів, аніж 6 років вчитися на технічній спеціальності", - зазначає Омельченко. 

Утім, IT-бізнес не завжди задоволений якістю профільної освіти в українських вишах. Теоретичні дисципліни на кшталт математики чи алгоритмування - на висоті, тоді як практичні дисципліни, нові мови та технології програмування серйозно відстають. Тож великі компанії-розробники запускають власні освітні проекти: або окремі, або спільно із найсильнішими університетами галузі - КПІ та Львівською політехнікою, а також Київським та Дніпровським національним університетами. Опитування асоціації IT Ukraine показує, що близько 40 відсотків українських програмістів закінчили свого часу саме ці навчальні заклади.

Заохочувати вивчення точних наук радять якомога раніше

Заохочувати вивчення точних наук радять якомога раніше

У ньому ж ідеться, що кожен третій з нинішніх працівників галузі не має технічної освіти. Нерідко на "цифровий бік" переходять якраз гуманітарії за освітою. Попит на зміну кар'єри задовольнити нескладно. В Україні запускається дедалі більше проектів на кшталт школи програмування UNIT Factory, курсів від лідерів галузі GlobalLogic чи SoftServe, німецької Deutsche IT Schule чи локальних ініціатив вишів та ІТ-спільнот.

Цільовою аудиторією є не лише дорослі. Наприклад, столична влада в рамках ініціативи Kyiv Smart City разом з "Академією кодування" пропонує школярам курси, з 2016 року компанія Samsung разом із МОН веде проект з навчання дітей інформаційних технологій.

Омельченко з "ІТ-Інтегратора" наголошує, що баланс між "технарями" та "гуманітаріями" варто будувати не на етапі вступу, а ще під час профорієнтації у школі. "Середня освіта має стимулювати популярність STEM-спеціальностей (наука, технології, інженерія, математика) ще з перших класів, інакше проблема кадрів на нашому ІТ-ринку за 3-5 років стане нерозв'язною", - каже вона. На думку Омельченко, школи потребують проектного методу навчання та сучасних ІТ-аудиторій з якісними комп'ютерами та 3D-принтерами. Відповідно, школярі отримуватимуть ще й знання проектного менеджменту, командної роботи та інші затребувані навички. "Так учні зможуть підготувати себе до однієї з "професій майбутнього", - резюмує вона. 

Дивитись відео 03:23
Now live
03:23 хв

Інновації в Україні: що заважає розвинути потенціал?

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми

Реклама