Вибори у ЄС: яку політику щодо України і Росії пропонують партії та кандидати | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.05.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Вибори у ЄС: яку політику щодо України і Росії пропонують партії та кандидати

На виборах до Європарламенту очікується посилення крайніх правих сил, які часто є проросійськими. Наскільки це вплине на відносини ЄС-Україна та що європейські партії пропонують у політиці щодо України та Росії.

Дебати між провідними кандидатами європейських політичних партій на виборах до Європарламенту-2019

Дебати між провідними кандидатами європейських політичних партій на виборах до Європарламенту-2019

Праворадикальні політичні сили у ЄС готуються до того, аби суттєво збільшити свій вплив у Європарламенті після виборів до нього 23-26 травня. У них уже є новий лідер - голова італійської партії Ліга Маттео Сальвіні, який створив нове об'єднання і проголосив мету сформувати найбільшу фракцію у новому Європарламенті.

Частина з крайніх правих партій займають проросійську позицію. Передусім це стосується фракції Європа націй і свободи, яка у нинішньому скликанні, наприклад, постійно критикувала санкції щодо РФ і запропонувала спрямувати мільярд євро макрофінансової допомоги для України фермерам у ЄС, які стали "заручниками" санкцій.

Маттео Сальвіні (ц) виступає на з'їзді праворадикальних партій у Мілані, 8 квітня

Маттео Сальвіні (ц) виступає на з'їзді праворадикальних партій у Мілані, 8 квітня

Такі думки просувалися передусім французькими євродепутатами з партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен. Вони вже заявили про готовність приєднатися до нового об'єднання, в якому, імовірно, найбільш численними будуть вже італійські євродепутати з Ліги. Слід зауважити, що і Сальвіні часто робив проросійські заяви. Утім, за опитуваннями, ці праворадикали стануть лише четвертою силою у наступному Європарламенті. Слід зауважити, що у цього об'єднання немає ні спільної програми на виборах, ні провідного кандидата.

Крайні ліві партії також часто займають прихильну до Росії позицію. Вони хоча і не підтримують ні внутрішню, ні зовнішню політику Володимира Путіна, але виступають проти санкцій ЄС щодо Росії та за діалог з Москвою. У своїй програмі Ліві виступають за розпуск НАТО і створення нової "системи миру та безпеки" у діалозі з РФ.

Збереження нинішньої більшості

У теперішньому Європарламенті п'ять з восьми фракцій займали позицію підтримки України та критики Кремля за його порушення міжнародного права. Фракції Європейської народної партії та соціалістів, імовірно, збережуть своє перше та друге місця, але кожна з цих фракцій може, згідно з опитуваннями, втратити близько 40 місць у Європарламенті. Зменшиться і фракція Європейських консерваторів і реформістів (ЄКР). Щоправда, частково це компенсують інші дві фракції - ліберали та Зелені - їм прогнозують кращі результати, ніж п'ять років тому.

З цих п'яти фракцій соціалісти, коли йшлося про Росію, були найменш єдиними. Ця політична сила засуджує порушення Москвою міжнародного права та визнає необхідність запроваджених через це санкції. Проте коли у Європарламенті порушують тему посилення санкцій, то соціалісти зазвичай виступають проти. Так само у цій фракції суттєво менше критиків "Північного потоку-2", ніж в інших центристських політсилах.

Будівля Європарламенту в Страсбургу

Будівля Європарламенту в Страсбургу

Водночас провідний кандидат соціалістів нідерландець Франс Тіммерманс у своїх заявах жорсткий до Путіна, називає його, поряд з Дональдом Трампом, "найбільшими загрозами нашій безпеці". Під час одних з дебатів Тіммерманс закликав не зациклюватися на Росії, але і не бути наївними: "Мають місце скоординовані зусилля для ослаблення наших демократій шляхом підтримки правопопулістських партій. І Європа має бути жорсткою у протистоянні цьому".

Подібна ситуація і з провідним кандидатом ЄНП Манфредом Вебером. Серед німецьких членів партії він належить до більш жорстких щодо Росії. Наприклад, він чітко виступає проти спорудження трубопроводу "Північний потік-2". "Зовнішня політика ЄС щодо Росії повинна засновуватися на наших цінностях, а не на економічних інтересах", - наголосив Вебер на дебатах.

Реформа Євросоюзу

Під час кампанії багато політиків непокоїлися, як ЄС зможе в майбутньому бути самостійним гравцем у світі. Наприклад, у програмі ЄНП основні загрози перераховані у такому порядку: "російська гібридна війна, нові військові амбіції Китаю та нестабільність у сусідстві з нами". Не сприяє безпеці, на думку партії, і те, що Трамп ставить під питання трансатлантичне партнерство.

І тому одразу кілька партій закликають до реформування Євросоюзу. Одна з пропозицій - змінити процедуру ухвалення рішень у закордонних справах у Раді ЄС з одностайності на кваліфіковану більшість. Це спростило би, наприклад, продовження санкцій щодо Росії, адже якась одна держава ЄС більше не могла би це заблокувати. Цю ідею підтримують ЄНП, ліберали та Зелені. Тіммерманс ставиться скептично. А у ЄКР виступають за повернення частини повноважень від ЄС національним державам.

Європейська армія

Не менш активно обговорюють і ідею створення європейської армії, яку просував президент Франції Еммануель Макрон. Однозначно її підтримують ліберали. "У Європі ми витрачаємо на оборону втричі більше, ніж Росія. Але я не певен, що якщо росіяни підуть сюди, то ми будемо у змозі їх зупинити", - заявив один з лідерів лібералів Гі Верхофстадт. Він пропонує почати з малого - створити до 2024 року армію ЄС у розмірі 20 тисяч солдатів.

У ЄНП не проти ідеї, але пропонують зосередитися на ще меншому - створити за два роки європейську кібербригаду, яка би захищала від хакерських атак, наприклад WannaCry. Зелені та соціалісти скептично ставляться до ідеї армії ЄС і виступають натомість за тіснішу оборонну співпрацю між державами об'єднання.

Перспектива членства України в ЄС

Можливо, найбільш спірною темою в Євросоюзі щодо України є питання перспективи членства. Ніхто не заперечує, що нині ні Україна, ні ЄС не готові до розширення. Утім, для Києва це є важливою темою. Крім того, частина держав, передусім у східній частині ЄС, підтримують визнання перспективи членства Києва. Серед інституцій ЄС найбільш прихильною до такого кроку є саме Європарламент. У резолюції щодо асоціації з Україною, ухваленій минулого грудня, вказується, що Київ зможе податися на вступ, коли країна відповідатиме усім критеріям.

DW.COM

Цю поправку внесли польські депутати з ЄНП. У нинішній передвиборчій програмі цієї політсили темі розширення відвели цілу главу. Щоправда, підтримка висловлюється лише перспективі членства країн Західних Балкан. "Ми не можемо покинути Західні Балкани авторитарному впливові Росії, держав Перської затоки, Туреччини та Китаю", - говориться у програмі. Україна при цьому не згадується.

Те саме стосується і Зелених. У своїй програмі вони висловлюються за поглиблення співпраці зі східними сусідами ЄС. Один з двох провідних кандидатів Зелених Бас Ейкхоут заявив кореспонденту DW, що хоча він підтримував Угоду про асоціацію Україна-ЄС, питання членства настільки далеке, що про нього говорити зараз недоцільно. "Але ніколи не кажи ніколи (...) Зараз же ми співпрацюємо для того, щоб Україна могла розвиватися і стати справді незалежною країною та вирватися з тенет Росії", - зазначив він. Політик вважає, що зосереджуватися слід на виконанні нинішніх домовленостей, передусім у боротьбі з корупцією. За його словами, програма зеленої трансформації енергетики його партії призначена не лише для ЄС, але і для України також.

Єдина партія, яка у своїй програмі визнає перспективу членства України - це ліберали: "Ми підтримуємо (...) перспективу майбутнього розширення для країн Західних Балкан та спільного європейського сусідства (Україна входить у цю категорію. - Ред.), коли ці країни відповідатимуть критеріям вступу". Ліберали також закликають ЄС більше підтримувати "демократично обрану владу в Україні". Слід зауважити, що нинішній Альянс лібералів і демократів після виборів буде розпущено. І на його основі, спільно з партією Макрона, буде створено нову політсилу.

Як функціонує ЄС

Як функціонує ЄС

Дивитись відео 00:42

Меркель не доступна для політики з 2021 року (17.05.2019)

Аудіо й відео до теми

Реклама