Бундесвер критикують за допомогу тяжкопораненим українцям | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Бундесвер критикують за допомогу тяжкопораненим українцям

Українських поранених з Майдану та з зони війни на Донбасі лікує у своїх госпіталях німецький Бундесвер. Однак тепер Бундесвер наразився на критику.

Літак Бундесверу доставляє поранених українців до Німеччини

Літак Бундесверу доставляє поранених українців до Німеччини

Це були найтрагічніші події на Майдані у Києві: 18 та 20 лютого 2014 року на центральній площі української столиці під час зіткнень проєвропейських демонстрантів з силовиками президента Віктора Януковича, якого підтримувала Росія, були вбиті понад 100 людей. У центрі Києва застосовувалась вогнепальна зброя, на короткий момент ситуація набула ознак громадянської війни. Лікарі у Києві мали справу з тяжкими вогнепальними пораненнями десятків людей, з наслідками яких вони часом були не в змозі впоратись.

Тільки після засідання у ніч на 21 лютого 2104 року в президентській адміністрації в Києві за участю міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі було досягнуто компромісу між представниками протестувальників, як от нинішнім мером Києва Віталієм Кличком, та відданим Москві президентом Януковичем. Останній, однак, потім поспішно втік з країни, а пізніше об'явився в Росії.

Протести на Майдані у Києві у лютому 2014 року

Протести на Майдані у Києві у лютому 2014 року

Потім настали драматичні дні, коли проєвропейські активісти та депутати українського парламенту розпачливо звертались до європейських дипломатів та просили по допомогу пораненим. Річ у тім, що під час Євромайдану силовики Януковича в кращих зразках радянської спадщини прочісували лікарні в пошуку поранених протестувальників для їх затримання. Тому людей доставляли у стихійні медпункти, які розташувались, зокрема, у приміщеннях Національної парламентської бібліотеки або в церкві Св. Катерини німецької євангелічно-лютеранської громади.   

Тодішній посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль (Christof Weil) відгукнувся і попіклувався про надання допомоги без зайвого бюрократизму: вже на початку березня 2014 року перший санітарний літак Бундесверу прибув до Києва й забрав як тяжкопоранених демонстрантів, так і силовиків на лікування до ФРН. Їх за медичними критеріями обрали німецькі лікарі.

Березень 2014 року: посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль (п) з Крістофом Руббертом, капітаном літака-госпіталя

Березень 2014 року: посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль (п) з Крістофом Руббертом, капітаном літака-госпіталя

Лікування вогнепальних поранень

Після цього, за даними Бундесверу, німецькі літаки-госпіталі ще вісім разів літали до Києва за пораненими - востаннє в липні цього року. З часом, однак, обставини змінились: після Майдану та відвернення нового уряду в Києві від Москви Росія анексувала український півострів Крим та сприяла розв'язанню війни на Донбасі. Відтоді раз-два на рік Бундесвер доставляє на лікування до Німеччини українських військових. Госпіталі в Берліні, Гамбурзі, Кобленці та Ульмі 

мають відповідні ноу-хау для лікування важких поранень.

Однак член Бундестагу Александер Ной (Alexander Neu) від Лівої партії ставиться до цього нині вочевидь критично. В інтерв'ю DW він у цілому поставив під питання такий гуманітарний жест Бундесверу: "Ця готовність є неупередженою чи солідарною акцією з режимом путчистів у Києві? Чому на лікування не доставляють поранених цивільних зі Сходу України, яких там тисячі?"

Скептичний погляд на допомогу Бундесверу українським військовим: депутат Бундестагу Александер Ной з Лівої партії

Скептичний погляд на допомогу Бундесверу українським військовим: депутат Бундестагу Александер Ной з Лівої партії

Ной є членом комітету Бундестагу з питань оборони і у своєму запиті до німецького уряду ставить, зокрема, запитання про те, хто з доставлених на лікування в Німеччину українців "справді є військовослужбовцем офіційних збройних сил України", а хто, як каже Ной, "належав до парамілітарних батальойнів, як от фашистський полк "Азов"?"

Ной припускає, що серед доставлених до німецьких госпіталів є праворадикали. Навіть більше: він закидає наявність воєнізованих угрупувань, які не підкоряються вищому командуванню в Києві. І справді, на початку війни на Донбасі тамтешнім сепаратистам та російським солдатам протистояли добровольчі батальйони, які озброювались самостійно. Однак під тиском США та ЄС і націоналістичні сили в українському керівництві були вимушені покласти край діям цих непідконтрольних радикальних бійців. Добровольці стали частиною регулярних збройних сил. Полк "Азов", в лавах якого було багато праворадикалів та який воював на маріупольському напрямку, спочатку був переведений у склад Національної гвардії, а у 2016 році був повністю виведений з фронту.

За медичними критеріями

Усі ці моменти, однак, не грають жодної ролі для військових лікарів у Німеччині. А саме вони вирішують, кого з поранених українських військових слід доставляти на лікування в госпіталі Бундесверу - рішення ухвалюються винятково за медичними критеріями, пояснюють у Бундесвері. За даними Бундесверу, українські лікарі здійснюють попередній відбір у співпраці з німецькими військовими лікарями, і робиться це "абсолютно незалежно від політичних переконань" осіб, які потребують лікування.

Допомога за медичними критеріями: поранених, яким надають лікування, обирають лікарі

Допомога за медичними критеріями: поранених, яким надають лікування, обирають лікарі

Це "мають бути пацієнти, які можуть отримати в Німеччині ту допомогу, яку їм не можуть надати в Україні", пояснює речник госпіталю Бундесверу в Кобленці. За його словами, процес одужання має з високою ймовірністю свідчити про те, що "пацієнт після лікування зможе повернутись до України". З 2014 року - переважно в госпіталях Бундесверу - лікування пройшли 117 українців. Їхнє лікування тривало від "двох тижнів до 12-ти місяців". Більшість з них мали "вогнепальні поранення та ушкодження від дії вибухівки", наслідки яких лікарі в Україні не могли подолати.

DW.COM

Реклама