Бонн: місто робить кар′єру | Інформація та корисні поради туристам у Німеччині | DW | 23.12.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Вікно в Німеччину

Бонн: місто робить кар'єру

Майже півсторіччя уряд ФРН перебував у Бонні. Проте після того, як він разом з парламентом переїхав до Берліна, столиці об'єднаної Німеччини, Бонн спробував зберегти свою вагомість. І місту це вдалося.

20 червня 1991 року могло стати чорним днем у двотисячолітній історії Бонна. Після довгих дебатів Бундестаг із незначною перевагою голосів прийняв рішення про перенесення уряду й парламенту до столиці об'єднаної Німеччини - Берліна. Здавалося, що часи, коли назву в минулому затишної резиденції курфюрстів на Рейні вимовляли в одному переліку з назвами великих столиць світу, невмолимо наближаються до завершення. Бонн, у якому тоді проживало 290 тисяч жителів, міг перетворитися на провінцію.

Юрґен Німпч дивитися у майбутнє Бонна з оптимізмом

Юрґен Німпч дивитися у майбутнє Бонна з оптимізмом

"Звісно, це був шок. Такого ніхто не очікував", - пригадує сьогоднішній обербургомістр Бонна Юрґен Німпч. До прийняття цього рішення місто жило й процвітало майже виключно за рахунок "столичного" статусу. Бонн являв собою щось на зразок моноструктури, орієнтованої на урядову діяльність. Що сталося б, якби всі до одного політики, депутати й чиновники переїхали до Берліна?

Новий старт з федеральною допомогою

Найгірші очікування зникли після прийняття Бундестагом 26 квітня 1994 року закону про перенесення міністерств до Берліна, яким за Бонном було закріплено важливі політичні функції, причому надовго. Так, шість із 15 федеральних міністерств залишилися в Бонні, серед них і Міністерство навколишнього середовища, охорони природи і безпеки ядерних реакторів. З вагомої причини: "Тоді з'ясувалося, що в Бонні діють більше ста неурядових організацій, які займаються питаннями захисту довкілля й зміни клімату, - говорить Моніка Геріґ, прес-секретар боннської міської адміністрації. - Тому федеральний уряд прописав у законі, що екологія повинна залишатися основним напрямком діяльності в Бонні".

До того ж численні федеральні установи, серед яких Федеральна рахункова палата і Федеральне антимонопольне відомство, переїхали до Бонна з інших міст. Гроші також потекли до міського бюджету: до найважливіших пунктів закону про перенесення міністерств до Берліна належить виплата Бонну та його околицям компенсації обсягом понад 1,4 мільярда євро.

Пам'ятник Людвіґу ван Бетховену в Бонні

Пам'ятник Людвіґу ван Бетховену - всесвітньо відомому композиторові, народженому в Бонні

Маючи у розпорядженні чималі фінанси, боннці перетворили своє місто на центр міжнародної економічної та дослідницької діяльності. Фінансову допомогу держави використали переважно для розвитку наукових установ, а саме - для створення Вищої школи Бонн-Рейн Зіг (Hochschule Bonn-Rhein Sieg) і сучасного Центру європейських досліджень (Caesar).

Приваблива інфраструктура

До Бонна вдалося привабити такі концерни, як Deutsche Post та Deutsche Telekom, а також розмістити в місті структури ООН, яких тут зараз 18. "Без сумніву, це було найбільшим успіхом", - говорить Моніка Геріґ.

Deutsche Welle також є частиною історії успіху нового Бонна. Німецька суспільно-правова медіакомпанія, яка здійснює мовлення за кордоном, у 2003 році переїхала з сусіднього Кельна до нової будівлі, яку від початку планували використовувати депутати Бундестагу. Одним із основних аргументів, який приваблює у регіон великі й малі інституції та підприємства, стала наявність хорошої інфраструктури, яка з'явилася в Бонні ще за "столичних" часів. Метро, аеропорт, мережа автобанів, університет чи опера - у Бонні є майже все, чим може похвалитися місто з багатотисячним населенням.

Сьогодні колишня столиця Німеччини бурхливо розвивається. Це підтверджують і останні дані Торгівельно-промислової палати Бонна-Рейн Зіга. З 1991 року приріст населення у Бонні склав близько 15 відсотків, а кількість підприємств за цей час збільшилася більш ніж удвічі і досягла 54 тисяч.

Колишній урядовий квартал Бонна

Колишній урядовий квартал Бонна

Поряд з наукою й економікою місто робить ставку на культуру. Тут, у Бонні, народився відомий композитор Людвіґ ван Бетховен. Щорічний Бетховенський фестиваль класичної музики став символом міста. Бонн щорічно виділяє на підтримку культури 58 мільйонів євро. Боннські музеї, такі як Музей новітньої історії Німеччини та Федеральний виставковий зал, відомі в усьому світі.

Бонн росте

Колишній урядовий квартал - це ядро нового Бонна. Тут розташувався сучасний символ міста - 160-метровий хмарочос, в якому розмістилась штаб-квартира німецької пошти. Поруч - Deutsche Welle, Федеральне агентство з мереж та Національне антидопінгове агентство NADA. У колишній офісній будівлі Бундестагу, яку в народі називають "Ланґер Ойґен" (українською - "Високий Євген"), зараз працюють 18 великих і малих організацій ООН. Навколо цієї будівлі будується сучасний кампус ООН, а також Міжнародний конгрес-центр (World Conference Center Bonn), котрий зробить місто ще привабливішим для іноземного бізнесу. Однак в реалізації цього проекту виникли значні труднощі. З ним пов'язаний і гучний корупційний скандал. А дискусії довкола будівництва нового концертного залу в Бонні, певно, є свідченням того, що місто досягло меж своїх можливостей, у тому числі й фінансових.

Та незважаючи на це, обербургомістр Бонна Юрґен Німпч дивиться в майбутнє з оптимізмом: "У нас відбувається приріст населення, росте народжуваність, збільшується кількість робочих місць та туристів. І, судячи з усього, ці показники й надалі зростатимуть, а не навпаки".

Привабливість міста відбивається й на цінах на нерухомість, котрі постійно зростають. Якщо у 1991 році в боннському кварталі "Південне місто" земельна ділянка коштувала 220 євро за квадратний метр, то сьогодні її вартість підскочила більше ніж удвічі, склавши 485 євро за квадратний метр.

DW.COM

Реклама

Сервіс