Аркадій Бабченко. Інсценування смерті у ″другий день народження″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.05.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Аркадій Бабченко. Інсценування смерті у "другий день народження"

Чим займався і чому був змушений залишити Москву російський журналіст Аркадій Бабченко, вбивство якого у Києві інсценувала СБУ?

Аркадій Бабченко

Аркадій Бабченко

Відомого російського журналіста Аркадія Бабченка, який останнім часом жив в Україні, начебто застрелили в спину ввечері у вівторок, 29 травня, біля його квартири у Києві. Наступного дня виявилося, що смерть журналіста інсценували українські спецслужби задля попередження запланованого вбивства. З Аркадієм все в порядку. Він живий і здоровий.

"Вмирати завжди страшно"

Аркадію Бабченку 41 рік. Він пройшов дві "чеченські" війни. Вісімнадцятирічним у 1995-му його призвали до армії. Два роки відслужив у військах зв'язку на Північному Кавказі. Потім вже за контрактом із Збройними силами РФ брав участь у другій чеченській кампанії. У 2000-му році демобілізувався. Після повернення з війни він багато писав про війну, про смерть, про свої спогади.

Будинок у Києві, де живе Аркадій Бабченко і де його начебто застрелили

Будинок у Києві, де живе Аркадій Бабченко і де його начебто застрелили

"Помирати завжди страшно. І двадцять років тому, і зараз, і, підозрюю, навіть через сто. Тільки страшно по-різному. У вісімнадцять років було страшно, тому що лише щойно виліз з-під мамкиної спідниці. Ти ще не бачив світ. Ти ще не жив. Зовсім. … Зараз страх уже інший. Не такий гострий. Якось устаканився, чи що ... Але страшно, що не побачиш, як росте твоя дитина. Ніколи більше не зможеш обійняти. І дочка ніколи не зможе обійняти тебе. Ось цього вже шкода", - писав Аркадій рік тому.    

У Росії він працював військовим кореспондентом різних видань і телеканалів. Зокрема, висвітлював війну в Південній Осетії 2008-го року. Багато разів їздив на Схід України у зону бойових дій. Аркадія Бабченка називають одним з основоположників сучасної військової прози. Написав декілька книг про війну, перекладених 20-ма мовами. Зокрема німецькою "Die Farbe des Krieges" ("Колір війни"). Одружений. Виховує доньку.

Пост про Ту-154 і цькування 

Активною опозиційною діяльністю Аркадій почав займатися з 2011-го року і з того часу, за його ж словами, тиск на нього і не припинявся. Порушували кримінальні справи проти нього, погрожували у соцмережах, підсилали "амбалів у під'їзд". 

Бабченко вважає, що це цькування координувалося з одного центру і "це державна репресивна машина". Він активно критикував і критикує політику Кремля, зокрема війну в Сирії, засуджує анексію Криму та російську агресію на Донбасі.  

Під час інтерв’ю журналістці DW Жанні Нємцовій у Празі у березні 2017 року

Під час інтерв’ю журналістці DW Жанні Нємцовій у Празі у березні 2017 року

"У мене з'явилась інформація, що зараз у кабінетах ФСБ вирішують, що зі мною робити. Або садити мене вже остаточно, або махнути рукою", - розповів він в інтерв’ю журналістці DW Жанні Нємцовій у Празі у березні минулого року.

У 2017-му році він був змушений виїхати з Росії через погрози. Масована кампанія цькування, включаючи телебачення і заяви політиків, почалася після його посту наприкінці грудня 2016-го про те, що він не відчуває співчуття до загиблих внаслідок падіння літака Ту-154, що належав міноборони РФ, неподалік Сочі 25 грудня того ж року.

"Чи є у мене співчуття з приводу загибелі 80 штатних співробітників міністерства оборони … , а також 9 співробітників агентств масової пропаганди - причому найбільш передових з них, "Першого каналу" і "Звєзди", - які клепали сюжети про фашизм, хунту, розп'яття дітей, тисячами вербували людей на війну як в Україну, так і в ту саму Сирію... Риторичне запитання. Немає. У мене немає ні співчуття, ні жалю", - писав Аркадій Бабченко на своїй сторінці у Facebook. За словами журналіста, у нього в голові лише одна думка - "у зомбоящику живої сили, яка розкручувала механізм посадок і вбивств моїх друзів і колег, стало на 9 одиниць менше".

Спершу у 2017-му році Аркадій переїхав з Росії до Праги, і тоді він не вважав це еміграцією. Збирався "тимчасово пересидіти" і жартував, що в Чехії нічим не займається: "Просто пиво п'ю". Згодом того ж року він переїхав до Києва, де веде програму "Prime: Бабченко" на кримськотатарському телеканалі ATR.

Символічне вбивство?

Останній пост Аркадія Бабченка на Facebook

"Останній" пост Аркадія Бабченка на Facebook

У своєму "останньому" пості на Facebook 29 травня Аркадій писав, що в нього другий день народження: "Чотири роки тому генерал Кульчицький не взяв мене на цей вертоліт. Через перевантаження. Не було місця. Перевантажена вертушка важко відірвалася від землі, і, мало не зачепивши шасі за бруствер, пішла на Карачун. Години через дві після цієї фотографії її збили. Загинули чотирнадцять людей. А мені пощастило. Другий день народження, виходить".

Цей "другий день народження" ледь не став і днем смерті. Друзі та знайомі журналіста, коли ще не знали, що це спецоперація СБУ, були переконані, що Аркадія Бабченка вбили навмисно в цей день, щоб не лише "символічно" звести рахунки, а й залякати інших.

Дивитись відео 02:44

Аркадій Бабченко: Ефективна відповідь на дії Кремля - це те, що відбувається в Україні (30.05.2018)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама