Антикарантинний спротив. Чому українські мери протистоять центру | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.05.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Антикарантинний спротив. Чому українські мери протистоять центру

Місцева влада в Україні від початку епідемії коронавірусної хвороби ухвалювала власні рішення стосовно карантину. Частина мерів розпочала відкрите протистояння з центром.

Ukraine Tscherkassy | Wechselkurs (picture-alliance/dpa/Tass/K. Sazonchik)

Черкаси

Карантин в Україні через епідемію коронавірусної хвороби COVID-19 поки що продовжено до 22 травня, щоправда, з певними послабленнями. Очікується, що вже з 11 травня знову буде дозволено гуляти в парках і скверах, а за дотримання протиепідемічних умов запрацюють, зокрема, перукарні, крамниці, які торгують непродовольчими товарами, стоматологічні кабінети. Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, в країні діятиме так званий адаптивний карантин, який посилюватимуть чи послаблюватимуть залежно від спалахів хвороби в окремих регіонах.

Але поки решта України ще чекає на такі послаблення обмежень, у Черкасах місцева влада уже дозволила відкритися низці магазинів, майстерень, салонів, ярмаркам та літнім майданчикам ресторанів. Мер цього міста Анатолій Бондаренко, який ще півтора місяця тому закликав дотримуватися карантину, пояснив свою нинішню позицію вибірковим застосуванням законів в Україні. "На жаль, вибіркове застосування закону України виключно діє тільки на простих громадян. Воно не діє на "Велюри" і багато іншого", - цитують українські ЗМІ мера Черкас.

Мер Черкас вважає нерівними умови карантину, коли деякі великі магазини працюють, а маленькі крамниці - ні

Мер Черкас вважає нерівними умови карантину, коли деякі великі магазини працюють, а маленькі крамниці - ні

Виступаючи із такою заявою, Бондаренко мав на увазі, зокрема, й скандали, що днями спалахнули навколо київського ресторану "Велюр" та торговельної мережі "Епіцентр". В українських ЗМІ власнику "Велюру", депутату від "Слуги народу" Миколі Тищенку закинули, що його ресторан нібито і під час карантину не закривався. Подібний закид пролунав і на адресу мережі "Епіцентр", яка спеціалізується на будівельних матеріалах та товарах для дому. Ця торговельна мережа належить іншому українському нардепові, члену депутатської групи "За майбутнє" Олександру Герезі.

Обопільні закиди й погрози

Анатолій Бондаренко заявляє, що міська влада не порушує правил карантину, а лише дещо послаблює. "Ми поставили в рівні умови невеликий будівельний магазин і великий будівельний гіпермаркет, - сказав Бондернко в ефірі телеканалу "Україна 24". - Тому що я не можу жителям міста пояснити, чому десятки, сотні людей, а то й тисячі перебувають у великому супермаркеті, але вони не можуть зайти в маленький будівельний магазин і купити фарбу". Бондаренко вважає, що різкого збільшення хворих на COVID-19 після пом'якшення карантину не буде.

Тим часом з непокорою центральному рішенню з черкаського мера обіцяють розібратися президент Володимир Зеленський та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Своє обурення діями влади на місцях висловив і міністр охорони здоров'я Максим Степанов.  Місцеві чиновники не мають права ухвалювати рішення про дочасний вихід з карантину, неодноразово наголошував Степанов. Окрім того, запевняє міністр, в уряді рішення щодо карантину ухвалюють після консультацій із фахівцями та враховуючи міжнародний досвід. А мотиви мерів міністр називає суто політичними.

У свою чергу сам мер Бондаренко заявляє, що місто чинитиме опір у разі переслідування. Мера Черкас у його публічній конфронтації з центральною владою вже підтримали деякі інші міські голови, як-от мер Львова Андрій Садовий та мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. А нещодавно про послаблення карантину повідомили також у Києві, Житомирі, Дніпрі, Мукачеві.

Читайте також: Коментар: Бунт у Черкасах - команда Зеленського втрачає контроль над регіонами

Проблема в карантині без надзвичайного стану

Визнати дії мерів щодо карантину незаконними та притягнути їх за це до відповідальності доволі складно, переконаний натомість директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Перш, ніж запроваджувати карантин, слід було оголосити надзвичайний стан, вважає Захаров

Перш, ніж запроваджувати карантин, слід було оголосити надзвичайний стан, вважає Захаров

За його словами, без запровадження режиму надзвичайного стану рішення уряду щодо карантинних заборон порушують конституційні права громадян. Як відомо, надзвичайного стану на всій території України ніхто не запроваджував. А тому місцева влада цілком має законні підстави чинити опір центральному рішенню, вважає правозахисник.

Захаров вважає, що, ухвалюючи загальнонаціональне рішення щодо карантину, центральна влада дещо перестрахувалася, розуміючи "жахливий стан медичної допомоги". "Тому в плані карантинних заходів вони іноді "перегинають палицю" в бік безпеки. Деякі їхні заборони не виглядають розумними", - говорить Захаров. "Але інша справа, якщо кожна область почне зараз робити, як їй заманеться, під тиском місцевих еліт та бізнесу, то у нас виникне некерована ситуація", - розмірковує правозахисник.

Під тиском населення, бізнесу та з перспективою на вибори

Ігнорування загальнонаціональних правил карантину регіонами - небезпечна тенденція, вважає директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. "В Україні відбувається стихійне перетворення процесу децентралізації у приховану федералізацію, чи навіть більше на феодалізацію, феодальну роздрібненість. Це дуже небезпечно і матиме наслідком послаблення країни", - коментує експерт опір місцевих чиновників центральній владі.

На думку Фесенка, на поведінку мера Черкас та низки інших голів передусім впливає наближення місцевих виборів, запланованих на жовтень 2020 року. "Відразу спрацювало кілька чинників, а втома від карантину, незадоволення нинішньою соціально-економічною ситуацією - поштовх, яким вирішили скористатися деякі мери", - говорить Фесенко.

Радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря, у свою чергу, у розмові з DW вказує на те, що в Україні досі до кінця не встановлені зрозумілі механізми правовідносин між центральною та місцевою владою. І це, на його думку, зокрема, й дає можливість по-різному реагувати на урядові рішення. 

Реклама