Якщо ти краще за свого начальника

Програма, яку в Україні розпочала Фундація Роберта Боша спільно з Львівським регіональним інститутом державного управління, дозволить молодим, амбітним лідерам перейняти досвід управління у своїх колег з країн Центральної Європи. І якщо для держслужбовців сусідніх з Україною європейських країн – це вже звична справа, адже щороку за підтримки Фундації молоді люди їздять на дев’ятимісячні курси до Німеччини, то українці вперше отримати таку нагоду, - розповідає завідувач сектором міжнародних зв’язків Львівського інституту держуправління Олександр Чорнобиль:

“Фундація Роберта Боша добре знає, Україна стукає в двері і зробила крок на зустріч, вирішивши передати Україні свій досвід. Але замість дев’ятимісячного перебування закордоном, що фактично є неможливим для українських держслужбовців, вони матимуть можливість протягом одного місяця навчитися винятково практичних речей у колишніх випускників програми Роберта Боша, які вже дев’ять місяців побували в Німеччині і вже застосували найкращі ноу-хау у своїх адміністраціях, міністерствах і інших інституціях”

Проект пілотний і, наразі, втілюється лише у восьми областях Західної України, зауважує Олександр Чорнобиль. Протягом лютого та березня молоді люди до тридцяти п’яти років, які працюють у районних, міських та обласних адміністраціях, зголошувалися для участі у програмі. У своїх заявках та у коротких листах, які до речі, слід було виконати німецькою або англійською мовами, вони мали пояснити мотивацію участі у програмі. Вік, стаж роботи - два роки держслужби та володіння іноземною мовою – були основними критеріями відбору учасників. Наступним кроком стали інтенсивні чотириденні тренінги, семінари та круглі столи і лише десять молодих людей, які якнайактивніше зарекомендували себе підчас семінарів поїдуть у травні на стажування до однієї з країн Центральної Європи:

“Найважливішим є практичні знання, бо протягом місяця перебування можна грубо кажучи спробувати себе “в шкурі” посадової особи місцевого самоврядування, припустимо, Кракова. Спробувати думати як вони, діяти як вони і вчитися управляти містом по-європейськи. З тих двадцяти п’яти осіб, п’ятнадцять не буде відібрано, але протягом тих чотирьох днів, вони все одно спілкувалися з випускниками програми Роберта Боша, їм вже передавались знання і найкращий досвід. І це вже корисно. Цей проект малобюджетний, тому слід відібрати найкращих, показати, що в Україні є молоді люди, які мають потенціал, і можуть реалізувати реформу на своєму рівні”

Програма “передачі досвіду” потрібна для України, переконаний експерт німецького Центру міжнародної міграції Крістоф Зауренбах. Адже багато секторів українського державного управління вимагають реформування, а тому слід дати держслужбовцям можливість тренінгу:

“Є багато проблем у держслужбі. Система структурних підрозділів застаріла, люди отримують дуже малу зарплату. Слід реформувати систему відбору людей і, взагалі, омолоджувати персонал. Давати можливість молодим експертам працювати на відповідальних посадах. І ці 25 молодих людей зможуть отримати кар’єрний ріст. Я думаю, що гроші, а це 30 тис. євро, які ми тратимо на цю програму – це не багато, але ефект буде чималий. Втім, ми плануємо розширити програму, і шукаємо додаткові джерела фінансування. У нас є план – проводити таке стажування щороку”.

Десять переможців поїдуть на стажування до тієї країни, яку вони вказали у заяві. За кожним з них буде закріплено наставника, випускника програми лідерів Фундації Роберта Боша, які у свою чергу пройшли стажування у Німеччині. Учасники програми отримуватимуть стипендію, а по закінчені - відповідні дипломи.

Учасниця програми Марія Оленич, працівник держадміністрації Закарпатської області, вважає, що стажування у Словаччині чи Угорщині розширить її кругозір, додасть нових знайомств та допоможе виробити свою стратегію реформування держслужби. Вона також не приховує, що з більшим задоволенням стажувалася б у Німеччині чи Австрії. Марія переконана, що основна проблема української держслужби в тому, що далеко не всі українські чиновники ототожнюють себе зі слугами народу, а радше з пихатими керівниками. Нажаль, кар’єрний ріст українського держслужбовця не завжди залежить від його знань, навичок та вмінь, запевняє учасниця програми:

“Дуже важливо створити мотивацію у суспільстві, щоб молоді службовці більш охоче брали участь у різноманітних тренінгах і семінарах. Якщо людина бере участь і вчиться, і стає більш освіченою від свого шефа, то це, нажаль, не дає їй ніяких можливостей, бо у нас ще існує поняття зв’язків. Якщо братимуть до уваги твої знання та можливості, то багато що зміниться. Дуже важливо також, щоб кожен держслужбовець володів іноземною мовою – це вимога часу”.

Інший учасник програми – львів’янин Орест Данчевський , каже, що випадково дізнався про можливість стажування.

“Я цікавлюся життям громад і мені не байдужа адміністративна реформа, а ще більше у мене запитань, то я подумав, що можу отримати певні корисні знання”, розповідає Данчевський:

“Мене цікавить розвиток громад, і як до цього можна долучитися. Ці країни мають такий досвід, він – позитивний. Мене цікавить польська інституція Агенція розвитку регіону. Я також подався на словацьку і на угорську адміністрації. Хотілось би більше дізнатися, як проходила реформа в інших країнах, порівняти труднощі і ситуації”

Орест не впевнений, що стане одним із десяти обранців, але попередні навчання: тренінги та семінари вже дали чимало ідей, які сміливо можна втілювати на службі, каже він. А от чи допоможе це кар’єрному росту Данчевського як чиновника говорити складно. Молодим пробитися важко, плинність кадрів чимала, молоді спеціалісти йдуть у приватний сектор, де більша зарплата та краще технічне забезпечення.

Галина Стадник