Міністри закордонних справ ЄС обговорюють наслідки провального референдуму в Ірландії

За словами міністра закордонних прав Словенії Дмитра Рупеля, було б дуже ризиковано говорити, що керівництво ЄС планує повернути Лісабонську угоду до життя. “Нині для нас настав час істини і нині ми маємо думати, аналізувати і слухати” – сказав Рупель. Такої ж думки і його ірландський колега. За словами міністра закордонних справ Ірландії Майкла Мартіна, нині занадто рано шукати вихід з кризи. “Ми проаналізуємо ситуацію, яка склалася після голосування. Зокрема, можливі шляхи наших подальших відносин з ЄС. Це буде першим кроком” – сказав Майкл Мартін.

Провал референдуму - проблема самих ірландців

Водночас керівництво Євросоюзу вже повідомило, що негативний результат ірландського референдуму – це проблема самої Ірландії, а не організації в цілому. До того ж ЄС не зможе надалі ефективно працювати без проведення реформ, які передбачала Лісабонська угода. “Голосування в Ірландії не вирішує проблем для яких була написана Лісабонська угода. Її метою було зробити процес ухвалення рішень в ЄС більш ефективним та демократичним” – сказав Єврокомісар Олі Рен. Водночас керівництво Ірландії закидає Брюсселю небажання пошуку конструктивних рішень і прагнення покласти усю відповідальність на плечі Дубліна.

З розширенням доведеться почекати

Президент Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ, коментуючи провал референдуму в Ірландії, виступив із вимогою призупинити розширення Євросоюзу, доки не буде подолано інституційну кризу в спільноті. Останньою країною, яка зможе у найближчій перспективі приєднатися до ЄС, на думку Петтерінґа, стане Хорватія. Віце-президент Європарламенту П’єр Московічі також песимістично оцінює можливості подальшого розширення ЄС. Політик прогнозує, що перспектива членства України в ЄС з’явиться лише за 15-20 років.