Знижки на елітні вина – справа тимчасова

Так, розкішне вино Лафіт Ротшільд 1986 року тепер коштує на 30 відсотків менше, аніж у середині 2008 року. Хоча все одно назвати його доступним ніяк не можна: одна пляшка за новою, зниженою, ціною коштує близько 700 євро.

«Звичайно, рецесія – це добре для цінителів дорогих марочних вин, але погано для інвесторів»,- каже банкір та продавець вин Франк Шалленбергер. А дегустатор Маріо Штойєрманн говорить про кінець «харчового буму», коли споживач купляв все, що йому заманеться, незважаючи на ціну. Утім, на думку Штойєрманна, криза навіть корисна з точки зору якості продукту.

Експерт виходить з припущення, що слабкість ринку протриває деякий час. У цей період спекулятивні покупці вичікують, як далі повернеться справа. А вже починаючи з лютневих аукціонів інвестори потроху повернуться на ринок. А у довгостроковій перспективі, каже Маріо Штойєрманн, інвестиції у висококласні вина є дуже добрим капіталовкладенням. Експерт переконаний, що коли фінансова криза закінчиться, то багатих людей стане навіть більше, ніж доти.

А щодо дорогих вин, то, каже Штойєрманн, однією з їхніх головних особливостей є те, що вони випускаються у дуже обмеженій кількості. Наприклад, виробник такого класу як Petrus щороку продукує не більше 30 тисяч пляшок благородного напою. А отже, ціна на нього тільки зростатиме.

До того ж, на користь думки, що ціни не впадуть до дуже низьких показників, свідчать результати одного винного аукціону. Він відбувся наприкінці листопада – а отже у самий розпал кризи – в Гонконзі. Під час цих торгів оригінальний дерев’яний кошик з дванадцятьма пляшками Chateau Latour 1961 року було продано за суму, що дорівнює 132 тисячі євро. «Це був рекорд для цього розкішного вина, - зазначає експерт Маріо Штойєрманн, - і підкреслює: за справжні раритети все ще пропонують достойні суми».