У полоні бойовиків

Попри критику перемир’я на Донбасі, під час якого гинуть українські військові, все ж "режим припинення вогню" дав свої результати. Після мінських домовленостей вдалося звільнити з полону терористів майже півтори тисячі українців. Однак станом на 11 листопада заручниками залишаються ще 399 бійців сил Антитерористичної операції, повідомив спікер інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони Андрій Лисенко. Окрім цього, в полоні терористів "ДНР" та "ЛНР" перебувають волонтери, журналісти, мирні мешканці.

"Знаю як це, бути заручником"

Донецький дизайнер Леонід Краснопольський влітку потрапив у застінки донецького управління СБУ, де розташовувалися терористичні банди "ДНР". "Мене звинуватили, що я український шпигун. Це стандартне там звинувачення. Я просидів там лише чотири дні, але зі всіма опціями, які там наявні. Мій друг просидів у полоні більше місяця", - ділиться спогадами Леонід Краснопольський у розмові з DW. Після полону чоловік залишив Донецьк, перебрався у сусідню область та вирішив зі своїм товаришем по полону допомагати тим, хто залишився заручниками терористів.

Нині Краснопольський з однодумцями збирають гроші та теплі речі для полонених українців, яких терористи та російські найманці утримують у Донецьку. "Я на собі відчув, як це, коли про тебе всі забули. Ти сидиш обмежений у всьому, зокрема в інформації і не знаєш, що буде з тобою завтра", - каже активіст. Він не розкриває всіх деталей того, як саме вдається передавати їжу та теплі речі полоненим, аби не наврочити, але зауважує - усе, що стосується контактів із заручниками та переговорів щодо їхнього звільнення, базується виключно на "особистих зв'язках". За словами Леоніда, вони тісно співпрацюють з Центром звільнення полонених Володимира Рубана та з аналогічним центром при СБУ, куди передають інформацію про полонених.

Примусові роботи та страти

Як саме поводяться з полоненими - в "ДНР" та "ЛНР" не розголошують, однак правозахисники занепокоєні тим, що українських полонених представники терористичних організацій незаконно використовують на примусових роботах та страчують. Зокрема, у своєму звіті від 9 листопада ОБСЄ підтверджує, що "ДНР" та "ЛНР" використовують заручників на примусових роботах. Зокрема, в Іловайську спостерігачі ОБСЄ мали розмову з озброєним представником "ДНР", який розповів, що у них у полоні перебувають 66 членів добровольчого батальйону "Донбас", яких "використовують для відновлення зруйнованих будівель". Це підтверджує і колишній полонений Леонід Краснопольський. "У той день, коли мене звільнили, нам повідомили, що ведуть на якісь роботи. Мені наказали залишитися, інших кудись повели працювати", - згадує чоловік.

В Amnesty International заявляють, що з українськими полоненими "ДНР" та "ЛНР" поводяться жорстоко, влаштовують "народні суди" та страчують заручників. “Проведення “народних судів” сепаратистами є нічим іншим, як цинічною спробою виправдати вбивства людей. Винесення і виконання вироків представниками самопроголошених сепаратистських республік можуть становити воєнні злочини”, - зауважив речник міжнародної організації Amnesty International в Україні Богдан Овчарук. За його словами, це є кричущі випадки порушення міжнародного гуманітарного права.

Amnesty International закликала батальйон “Привид” та інші озброєні групи, які де-факто контролюють частину Луганської та Донецької областей, утриматися від будь-яких подальших розглядів справ проти осіб, і зокрема, не здійснювати жодних вбивств полонених. Правозахисна організація закликала переговорників з обох сторін пришвидшити звільнення українських полонених.

"Не нашкодь"

Натомість Володимир Рубан - колишній військовий Збройних сил України, який з власної ініціативи створив Центр звільнення полонених - просить волонтерів та правозахисників дуже обережно допомагати полоненим, аби не зашкодити їхньому звільненню. За словами Рубана, нинішня ситуація зі звільнення полонених та подальші перспективи проведення переговорів є результатом непрофесійного втручання у процес волонтерів та чиновників. "З метою ефективного проведення необхідно беззастережно дотримуватися принципу: "командири не ведуть переговори, перемовники не командують на війні"…, а в нашій країні, на жаль, цей принцип порушується. Керівники державних та правоохоронних органів без потреби підключаються до цього процесу. Таке втручання часто призводить до регресу переговорного процесу і відмови від всього, чого було досягнуто перемовниками раніше", - написав Володимир Рубан на своїй сторінці у Facebook.

Шахраї заробляють на страхові

Переговорники, як офіційні, так і неофіційні, зазначають, що звільнення полонених - справа надзвичайно делікатна, а подекуди нервова, тому закликають рідних хлопців, які перебувають у заручниках зберігати спокій і не піддаватися на провокації. Зокрема Центр звільнення полонених застерігає від шахраїв, які активізувалися і паразитують на почуттях рідних тих, хто у полоні. Володимир Рубан повідомив, що нині родичам дзвонять шахраї і просять терміново передати гроші, аби прізвища їхнього сина поставили у список на обмін полоненими. Просять за таку "послугу" шахраї від 5 до 10 тисяч доларів. "Список на обмін – це нове заклинання, яке гіпнотизує чоловіків, дружин, матерів, батьків, бабусь полонених та зниклих безвісті. Громадяни, не ведіться на провокації", - написав Володимир Рубан на своїй сторінці у Facebook.

У Центрі зі звільнення полонених зауважують, що центр не займається викупом заручників за гроші, не збирає персональні дані рідних полонених. Там просять рідних, які стикаються з фактами вимагання грошей за полонених, передавати інформацію та контакти шахраїв правоохоронцям.