Польські вимоги про репарації: що треба, аби ”злі духи минулого заспокоїлися”

Одна з тем коментарів - рішення польського Сейму - парламенту країни - вимагати від уряду у Варшаві домогтися від Німеччини виплати компенсацій за втрати в Другій світовій війні. Газета ВЕЛЬТ розмірковує:

Очевидно, не вдалося втілити німецько-польське примирення на кшталт того, як це було зроблено між Німеччиною та Францією. Після того, як відбулося розширення НАТО та Євросоюзу, між Берліном і Варшавою виникли розбіжності щодо майбутньої ролі Заходу в Іраку та розвитку ЄС. Однак ці питання ніколи не тривожили поляків так, як борги з історичного минулого. Тепер польський парламент згадав про те, що заподіяні в часи війни руйнування ще не були компенсовані і вимагає від уряду у Варшаві зробити необхідні кроки щодо Німеччини для вирішення цього питання. Вочевидь, настрій змінився в такий спосіб через побоювання мільйонів поляків втратити свої права на житло через можливі вимоги від німецьких вигнанців про повернення майна на території Польщі, - припускає газета ВЕЛЬТ.

Видання НОРДВЕСТ-ЦАЙТУНГ зауважує:

Якщо польський уряд підкориться зухвалому рішенню Сейму й дійсно захоче вимагати від Німеччини відшкодування зла, яке країні заподіяли під час війни, то з такого маневру розвинеться міждержавний конфлікт. А в такому перебігу не може бути зацікавлений ніхто. Тому існує лише один вихід, який з внутрішньополітичної точки зору є дуже складним для країн по обидва боки річки Одер. Польському уряду доведеться ставитися терпляче до вимог про компенсації від німецьких приватних осіб, як і німецькому керівництву доводиться миритися з колопотаннями про відшкодування, що вже надійшли до судів від громадян Польщі, - переконана НОРДВЕСТ-ЦАЙТУНГ.

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише:

Оскільки Польща вже відмовилася 1953-го року від усіх репарацій, рішення Сейму не зможе переконати жоден національний чи міжнародний суд. Однак воно може стати початком нового льодовикового періоду, який поверне Польщу й Німеччину до нездорового протистояння, яке існувало між минулими поколіннями. На емоційному рівні можна зрозуміти, які мотиви призвели до безглуздого рішення. У Польщі б”ють на сполох з того часу, як німецька приватна організація ”Пруська опіка” заявила про готовність подати до польських та європейських судових установ клопотання про відшкодування для німецьких вигнанців. Польща була серед тих країн, які найбільше постраждали від німецької воєнної окупації. Тому з польської точки зору вимога про відшкодування є лише реакцією на провокацію з німецького боку, -

Зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і наводить ще таку думку:

Ще однією дуже вагомою причиною суперечки є той факт, що Німеччина впродовж кількох поколінь не ухвалила законів і не підписала угод, які б дали можливість закрити тему Другої світової війни в такий спосіб, щоб злі духи минулого нарешті заспокоїлися. Адже до сьогоднішнього дня міністерство фінансів Німеччини інформує в своїх офіційних листах про те, що вигнанці можуть в судовому порядку вимагати повернення свого майна в країнах, звідки вони походять. Лише коли Німеччина створить передумови, за яких Польщі більше не доведеться боятися стати платником у загальному розрахунку за наслідки війни, цих злих духів удасться приборкати, - переконана ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ пише про ситуацію в Росії після трагічних подій у Беслані:

Після ”найважчого для Путіна тижня” фундаменти його системи підмиті. ”Вертикаль влади”, тобто - пропаговане президентом чітке керівництво згори вниз, виявилось у бесланській кризі ”неймовірно слабким”. Такої думки дотримується близький до Кремля політолог Станіслав Бєлковський. За його словами, путінська система виявилася неспроможною ”розв”язати ключові проблеми країни та гарантувати безпеку громадян”. І справді, російське керівництво ніби сховалося на три дні, поки тривала драма з заручниками. Лише сам Путін публічно прокоментував події незадовго до їхнього катастрофічного завершення – і то коротко, під час зустрічі з королем Йорданії. Решта провідних політиків взагалі мовчали, -

пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ і наводить далі слова ще одного російського політолога Ігоря Буніна:

”Нашу систему перетворено на більш адміністративну, ніж політичну. Тому в кризовій ситуації кожен чекає спершу, що скаже президент”. Отже, багато з того хаосу, що трапився в Беслані, політологи пов”язують зі страхом чиновників зробити щось не так, як того хоче президент, - зазначає газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ

Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко