Криза: вчительки «вилітають» першими
5 березня 2009 р.Економічна криза не оминула Італію стороною. Держава змушена заощаджувати. Лише в школах у наступні три роки планується зекономити вісім мільярдів євро. Це означає, що під загрозою 140 тисяч робочих місць.
Проблема в першу чергу стосується жінок, бо саме вони працюють у системі освіти. Мікеле Пальма, який відповідає за питання статевої рівності в італійському міністерстві економіки й соціальної політики, говорить про «природні причини» того, що багато жінок втрачають роботу: «Проблематична в першу чергу низька квота зайнятості жінок. По-друге, це обмеженість посад у державному секторі. А ще в Італії один з найнижчих рівнів народжуваності в ЄС – 1,37 дитини на жінку».
Один класрук заміст трьох
Заплановані масштабні заощадження в освітньому секторі. Окрім фінансових обмежень у школах, скоротять фінансування на 47 відсотків також університетам. Обґрунтування: гроші нібито досі витрачалися неефективно. Витрати в інших вузах у наступні п’ять років скоротять на 10 відсотків. Нових викладачів на роботу не братимуть.
Влаштуватися на роботу в школі теж зараз неможливо. Список можна продовжувати. Тепер буде лише один класний керівник на клас замість трьох, як нині. Кількість шкіл планується скоротити, поменшає й число годин викладання. У бідних регіонах Італії у другій половині дня не буде уроків.
Наступ на жінок
«Це в першу чергу відбувається за рахунок жінок. У початковій школі знову буде лише один учитель, тобто робочих місць для жінок стане менше. А скасування групи продовженого дня матиме особливо негативні наслідки для жінок з дітьми, які працюють», - каже Паола Урбаніс, речниця студентських демонстрацій у Римі.
На її думку, уряд Італії на чолі з Сильвіо Берлусконі веде масований наступ на жінок. Ідеться не лише про скорочення в державному секторі. «Можливість не працювати в нічну зміну під час першого року після народження дитини планується скасувати. Це показує, що уряд веде суворий наступ цілеспрямовано проти жінок», - каже Урбаніс.
Сподівання профспілок
Уже кілька місяців в Італії тривають акції протесту. Активісти не лише критикують уряд, а прагнуть інших цінностей у суспільстві. Ліліана Очмін, член італійської профспілки CISL, каже, що криза має також і позитивні сторони: «Я думаю, що криза пропонує шанс повернутися до першоджерел. Для профспілок це новий шанс і новий виклик».
Але спочатку йдеться про права жінок, каже Очмін: «Ми запропонували законодавчі зміни, щоб зупинити поширення безробіття серед жінок. Закон має гарантувати, щоб не лише жінки потерпали від скорочень і короткого робочого дня. Держава мусить про це подбати».
Андреїна Бонанні / Роман Гончаренко
Редактор: Христина Ніколайчук