Берлін і Варшава посварились через українку
17 вересня 2018 р.
Нічого особливого цей захід у Бундестазі собою не являв - з десяток депутатів та кілька правозахисників прийшли 13 вересня послухати доповідь українки Людмили Козловської. Керівниця Варшавської фундації "Відкритий діалог" розповіла у Бундестазі про те, щодо чого в Європі уже точиться суперечка: демонтаж правової держави у Польщі та в Угорщині. Медійного інтересу в Німеччині ця історія не викликала.
У Польщі ж - навпаки: проурядові ЗМІ писали про "провокацію" та "скандал". Такими ж обуреними були й політики у Варшаві. Те, що запрошення Козловської до Бундестагу спричинить багато галасу у Польщі, було очікуваним. Для правлячої польської партії "Право і справедливість" 33-річна українка уже довгий час є небажаною особою.
Відкритий діалог про права людини
Дев'ять років уродженка Криму керує фондом "Відкритий діалог" - організацією, яка опікується становленням громадянського суспільства, а також захистом прав людини у країнах колишнього соцтабору. Фонд підтримував українських активістів під час Євромайдану - антиурядових громадських протестів у листопаді 2013 року - лютому 2014-го. Він надавав допомогу протестувальникам у Казахстані після насильницького придушення поліцією їхніх демонстрацій у день незалежності в грудні 2011 року. Фонд викривав факти корупції у владі Молдови. І у Польщі його діяльність спершу вітали - до літа минулого року.
Каменем спотикання став допис у соціальній мережі Facebook чоловіка Козловської - голови ради Фундації. "Панство, яке руйнує громадське життя та форму держави, повинно розраховувати на реакцію суспільства", - написав свого часу Бартош Крамек та закликав до громадянської непокори, страйків і протестів проти урядування "Права і справедливості".
Добре ставлення урядовців до фонду "Відкритий діалог" зникло одразу. Польське міністерство закордонних справ розпорядилось про перевірку джерел фінансування фонду. А також звернулось до суду з тим, щоб позбавити правління фундації контрольних повноважень.
Людмила Козловська - "персона нон грата" у Польщі
У серпні цього року уряд націлив на фундацію зброю ще більшого калібру: коли Козловська подала документи на отримання права безстрокового перебування у Польщі та ЄС, польські органи влади відмовили їй, заборонивши також перебування в усіх країнах Шенгенської угоди. Офіційне пояснення: сумніви у джерелах фінансування керованої нею фундації "Відкритий діалог". Його надав, до речі, представник польської спецслужби - Агентства внутрішньої безпеки. Однак, про що саме йдеться, він не пояснив. Додав тільки, що "справа може мати правові наслідки".
На таке пояснення одразу відреагували засоби масової інформації. Проурядові газети писали про "нез'ясовані джерела фінансування фонду". Козловську називали "іноземною агенткою" зі зв'язками з угорсько-американським мільярдером Джоджем Соросом та сумнівними східноєвропейськими олігархами. Таким закидам опонували відомі поляки - як от екс-президент Лех Валенса та інші критики уряду у Польщі.
Однак це не допомогло - заборона на перебування у Шенгенському просторі є чинною, і у середені серпня Козловська змушена була вилетіти до України. Польща ж внесла її прізвище до бази даних Шенгенської зони, а також до бази спецслужб країн Шенгенської угоди.
Політична вибухівка для німецько-польських відносин
Потім стало відомо, що депутати німецького Бундестагу запросили Козловську до Берліна. Оскільки українка не мала польської візи, яка б дозволяла їй прибути до будь-якої країни Шенгенської зони, вона звернулась до посольства Німеччини в Україні, яке - незважаючи на внесення її прізвища до бази Шенгену - видало їй візу. "Не може бути, щоб Польща перешкодила зустрічі членів Бундестагу та правозахисниці", - пояснив представник фракції соціал-демократів у Бундестзі Франк Швабе (Frank Schwabe). Парламентарі хотіли з перших вуст почути, якою є ситуація з захистом прав людини у Польщі та Угорщині, пояснив Андреас Нік (Andreas Nick), депутат від Християнсько-демократичного союзу, необхідність проведення відповідного заходу у Бундестазі.
Зовсім по-іншому бачать ситуацію в уряді Польщі. Там запрошення Бундестагу для Козловської сприйняли як "недружній жест" німців. Статс-секретар польського МЗС особисто пояснив німецькому послу в Польщі, наскільки Варшава обурена цим запрошенням з Німеччини. Кілька днів тому президент Польщі Анджей Дуда обговорив ситуацію з німецьким президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier) під час зустрічі у Ризі. Його основна теза: запрошення до Бундестагу не є позитивним для двосторонніх відносин.
Відповідно відреагували і польські ЗМІ. Коментатор новин державного телеканалу Польщі TVP Info навіть порівняв запрошення Козловській з Німеччини з оголошенням війни Польщі: "Суть пакту Гітлера і Сталіна залишається акутальною".
Ситуація ще й тому сприймається Варшавою як зневага, оскільки Берлін проігнорував внесення Польщею прізвища Козловської у Шенгенську інформаційну систему. Це подіяло як політична вибухівка, адже тепер Польща має навести докази того, що Козловська становить загрозу безпеці, тому і мала залишити Шенгенський простір. Якщо Польща це зробить, вона пошиє у дурні Бундестаг. Якщо ж ні, це стане ударом по довірі до Варшави.