1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Захід і Росія - Мюнхенська доповідь і загроза війни

14 лютого 2022 р.

За лічені дні до відкриття Мюнхенської конференції з безпеки, на яку не приїде делегація РФ, організатори представили щорічну доповідь. Про найголовніше в ній - у DW.

https://p.dw.com/p/46thi
Мюнхенський готель Bayerischer Hof - місце проведення Мюнхенської конференції з безпеки
Мюнхенський готель Bayerischer Hof - місце проведення Мюнхенської конференції з безпекиФото: MSC/Hildenbrand

На тлі напруження у відносинах Росії та Заходу у зв'язку з Україною Мюнхенська конференція з безпеки обіцяє бути особливо актуальною. Після дворічної перерви, спричиненої пандемією коронавірусу, форум відбудеться в очному режимі з 18 до 20 лютого. У баварській столиці зберуться десятки глав держав, урядів, міністрів та експертів. Представників уряду Росії вперше за багато років серед них не буде. Точних причин МЗС РФ не назвав, але зазначив, що інтерес Москви до форуму "помітно впав".

Захід закликають "не опускати руки"

Незадовго до відкриття, у понеділок, 14 лютого, організатори представили Мюнхенську доповідь з безпеки (Munich Security Report 2022), що віднедавна стала традиційною. Це аналіз викликів та стану безпеки у світі з погляду країн НАТО.

Після песимістичних заголовків останніх років, пов'язаних у тому числі з ослабленням Заходу та його ролі у світі, автори роблять ставку на стриманий оптимізм. Хоча криз не поменшало, ключові слова на титульному аркуші 182-сторінкового тексту - "перелом" і "подолання безпорадності". "Опускати руки - не варіант", - закликає у вступному слові німецький дипломат Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger), який очолював конференцію 14 років і залишає цю посаду. Ішинґер надзвичайно відвертий. "У Європі йде війна, і є загроза великого військового конфлікту", - пише він, хоч і не згадує загострення навколо України та Росії.

Вольфґанґ Ішинґер
Вольфґанґ ІшинґерФото: Ren Ke/dpa/picture-alliance

Цьому загостренню присвячено окремий розділ під заголовком "На східному фланзі неспокійно". У ньому немає відповіді на запитання, чи "хоче Росія війни або блефує", висунувши вимоги США і НАТО і стягнувши війська до кордонів України. Але констатується, що "статус-кво у Східній Європі дедалі слабшає". Великі країни НАТО "помилково вважали", що ситуація на Донеччині "повільно стає ще одним "замороженим конфліктом", - сказано в доповіді. Тепер це в минулому.

Читайте також: Коментар: Мета Путіна - не мир, а дестабілізація України

Росія дедалі більше сприймається як загроза

Політика Росії стосовно України та регіону загалом призвела до зміни її сприйняття у західних країнах. "Москва домоглася зміни відносин навіть у країнах ЄС і НАТО, які зазвичай вважаються "дружніми по відношенню до Росії", таких як Франція, Німеччина або Італія. Росія в тому числі і в цих країнах дедалі більше сприймається як загроза", - наголошується в доповіді.

Про це свідчать дані так званого Мюнхенського індексу безпеки (Munich Security Index), який конференція віднедавна складає спільно з німецькою фірмою KEKST CNC. Хоча опитування у країнах проводилися у лютому/березні та листопаді 2021 року, тобто до нинішнього загострення, вони зафіксували зміни у негативний бік. Так, близько третини громадян Франції, Німеччини та Італії вважають, що є ризик нападу Росії на одну із країн НАТО у Східній Європі. За період від лютого до листопада цей показник виріс серед французів та італійців на п'ять відсоткових пунктів, серед німців - на один.

І все ж таки населення цих трьох європейських країн "все ще більш неохоче, ніж у Канаді, США та Великобританії ставиться до протидії Росії в економічному та військовому плані", - зазначають автори доповіді. До групи прихильників жорсткої відповіді також належить Японія, а ось країни-партнери Росії з БРІКС - Бразилія, Індія, Китай та ПАР - виступають за економічну та військову співпрацю з Москвою. При цьому очікувано лідирує КНР, а ось у Бразилії у питанні військової "відповіді Росії" голоси учасників опитувань розділилися майже порівну між опціями протистояння та співпраці.

Читайте також: Проблеми НАТО у Південно-Східній Європі: дешевий газ та націоналізм

Як вийти із кризи?

Аналізуючи тенденції, автори Мюнхенської доповіді доходять висновку, що "політика Кремля повільно призводить до того, чого він нібито так побоюється - нових військових можливостей і посилення співпраці між європейськими та північноамериканськими демократіями". Як запобігти військовій ескалації зараз? Деякі експерти, яких цитує доповідь, виступають за більш активний пошук компромісу, зокрема тиск на Україну з метою виконання мінських домовленостей щодо Донбасу.

У Німеччині дехто висуває ідею відмови від нових санкцій і стримування РФ. Натомість пропонується скликати конференцію на високому рівні з метою "пожвавлення європейської архітектури безпеки". Але є й ті, хто вважає, що "така стратегія тільки заохочуватиме Росію до посилення її загрозливої поведінки".

Автори доповіді вважають, що мають рацію і ті, й інші, і радять НАТО використовувати історичний досвід "двоєдиного підходу", тобто комбінацію військової сили та дипломатії. Безкомпромісна позиція Росії у її прагненні створити "сфери впливу" звужує можливості для домовленості, зазначається у розділі про Східну Європу. Автори закликають дипломатів продовжувати намагатися знайти рішення, але визнають, що на момент передачі доповіді до друку "сподівання тануть".

 

Макаллістер про зброю для України та переговори з Росією