Пострадянщина в минулому: як війна змінила енергетику
23 грудня 2025 р.
Українська енергетика за три роки війни перейшла з пострадянського обладнання на європейське, побудувала понад 2,4 ГВт розподіленої генерації, припинила надавати свою газотранспортну систему для транзиту російського газу. В інтерв'ю DW заступник міністра енергетики Микола Колісник розповів, як система витримує російські повітряні атаки, чому тарифи для населення не підвищуватимуть і як скандал "Міндічгейт" вплинув на довіру міжнародних партнерів.
DW: Пане Колісник, в ніч з 22-го на 23-є грудня Росія вчергове атакувала українську енергосистему. Що саме цього разу було ціллю росіян? Де спостерігаються найбільші пошкодження, яка ситуація в енергосистемі? Які наслідки масованого обстрілу?
Микола Колісник: Як завжди, основною ціллю є зменшення можливості передачі електричної енергії для споживачів. Цього разу ворог використав до 650 БПЛА і ракет. Енергетичні об'єкти, які є цивільними по своїй природі, росіяни перетворюють на полігон для тестування різнотипних військових засобів, ракет та модернізованих "Шахедів". Фактично мета Росії - це спричинення комплексного блекауту, соціальної дестабілізації. Ми максимально оперативно вживаємо заходів для стабілізації роботи об'єднаної енергосистеми, і ситуація зараз контрольована. Відповідно, ми застосовуємо всі резервні схеми живлення для того, щоб відновити енергопостачання. Зараз вже переходимо з аварійних відключень в планові обмеження подачі електроенергії, які застосовуються виключно як вимушені заходи, коли в повітрі ракети і є пряма загроза ударів для мінімізації наслідків таких атак.
Хочеться зазначити, що пасивний захист дає свої позитивні результати, фактично захищаючи основне обладнання. Це важливо, тому ми нарощуємо цей фізичний захист. Але водночас бачимо, що і ворог нарощує і модернізує озброєння - збільшує вибухову частину на БПЛА, швидкість таких засобів, їхню реактивну частину. На один енергооб'єкт іноді летить понад 40-50 БПЛА плюс ще балістичні ракети. Це дуже значне навантаження навіть на пасивний захист. Єдиним комплексним захистом є протидія повітряних сил.
Про загрозу блекаутів та відновлювальні роботи після обстрілів
Наскільки сьогодні енергосистема України близька до критичної межі? Чи є в України достатній запас обладнання для відновлення? І якщо Росія продовжуватиме завдавати масованих ударів по енергетиці, чи витримає Україна цю зиму без масштабних блекаутів?
Варто зазначити, що масштабний блекаут у нас був лише у 2022 році, а всі наступні опалювальні сезони нам вдавалося тримати енергосистему об'єднаною і ситуацію контрольованою.
Водночас ворог дуже сильно збільшив інтенсивність обстрілів порівняно з попередніми роками. За листопад ворог застосував понад 5200 "Шахедів" і понад 200 ракет. Для порівнянні - у січні попереднього опалювального сезону ворог застосував лише до 2000 таких озброєнь. Тобто фактично наростив більш ніж втричі кількість.
Ми намагаємось зараз комунікувати з міжнародними партнерами, щоб з такою ж інтенсивністю отримувати необхідне обладнання для проведення оперативно аварійно-відновлювальних робіт. Йдеться про електричні кабелі, як про просте електричне обладнання, так і комплексне: трансформатори напруги і зв'язку та інші технічні засоби. На жаль, подекуди страждають безпосередньо самі аварійні бригади, десь пошкоджуються аварійні машини, машини для висотних робіт, підіймачі, різне устаткування.
Платформа Ukraine Energy Support Fund на базі Energy Community стала основою для залучення донорської допомоги: українські компанії швидко подають там запит на потрібний тип обладнання, і міжнародні партнери чітко розуміють, в якій області вони більш сконцентровані, який тип обладнання в них виробляється, і допомагають.
Українська енергетика перейшла на європейське обладнання
Що змінилося в українській енергетиці за час війни?
Після таких щорічних ремонтів ми вже фактично перелаштували енергетику з пострадянського обладнання на європейське, на світове. Відповідно перелаштовується і взаємодія з міжнародними партнерами, міжнародними виробниками - ми вже будемо з ними працювати наступні 10-15 років, обслуговуючи це обладнання.
Вміння українських енергетиків, газовиків швидко на місці налагоджувати й ремонтувати це світове обладнання - це, повірте, дуже важка праця і дуже значний, на жаль, досить гіркий досвід, який отримується через надзвичайні ситуації у важких умовах. Усі енергетики, виробники, передача, регіональні розподільчі компанії максимально зосереджені на розвитку альтернативних сполучень, альтернативних резервних ліній, щоб максимально мати обладнання на складі, в резерві для аварійно-відновлювальних робіт.
Окремо від цих масованих атак ворог постійно атакує прифронтові та прикордонні області. Практично щоночі атаки досить щільні, досить високої інтенсивності. Останній тиждень ворог прицільно б'є по Одещині. І тут відіграє окрему роль розвиток локальної розподіленої генерації - це об'єкти до 20 МВт, не значні за встановленою потужністю, але легкі, швидкі для встановлення, роззосереджені по території. При умові правильного приєднання до об'єднаної енергосистеми вони можуть диспетчеризуватись диспетчером обленерго і таким чином покривати частку локального споживання, підтримуючи баланс електричної енергії в конкретному регіоні.
Влітку 2024 року президент України анонсував так званий проєкт "Гігават Зеленського" - будівництво одного гігавату розподіленої генерації для покриття дефіциту електроенергії після масованих атак Росії. Що зараз з цим проєктом?
Він повністю якісно реалізований. На сьогодні ми маємо вже набагато більше. Лише 1,4 ГВт за останній рік, а до цього реалізовано ще гігават. Тобто ми маємо вже значну встановлену потужність. Але якщо ми говоримо, наприклад, про київський енерговузол, де споживання понад 2 ГВт, то розуміємо, що однієї розподіленої генерації буде все рівно недостатньо. Для міст-мільйонників все одно потрібна подача електричної енергії з об'єднаної енергосистеми.
Але все одно цей проєкт успішний. Розвиток розподіленої генерації - важливий крок у частині резервування потужності й покриття власних потреб, зокрема для об'єктів критичної інфраструктури. Розподілена генерація - це і сонячна, вітрова, і газова генерація, газопоршнева генерація. Вона дає можливість покривати власні потреби, підтримувати роботу об'єднаної енергосистеми в статусі виробника електричної енергії.
Уряд ще з 2023 року ухвалив низку рішень щодо спрощення приєднання до електричних та газових мереж, спрощення будівельних вимог. Це економить час реалізації таких проєктів. Також низка інших рішень, наприклад, ухвалення Верховною Радою нульових ставок для енергетичного обладнання, яке ввозиться в Україну як для відновлення, так і для будівництва розподіленої генерації. Все це дає результат.
Пошук додаткових електричних потужностей за допомогою аудиту
Нещодавно прем'єр-міністерка Юлія Свириденко сказала, що в енергосистемі знайшли додатково щонайменше 800 МВт електричної потужності шляхом перегляду списків критичної інфраструктури, що дозволить скоротити тривалість відключень для населення та промисловості. Чи це вже зроблено? Чи хтось уже відчув ці додаткові 800 МВт?
Попри повторні і постійні атаки ворога ми можемо бачити, що кількість черг (планові графіки відключення електроенергії. - Ред.), які застосовуються, скорочується. Це за рахунок як відновлювальних робіт, так і постійного моніторингу та перерозподілу доступної електричної енергії.
Розуміючи кількість об'єктів критичної інфраструктури, ми зробили аудит: що це за підприємства? Звісно, є ключові критичні об'єкти, лікарні та об'єкти соціальної та військової сфери, які залишаються. Проте є супутні суб'єкти, в тому числі житлова забудова, які просто приєднані до інфраструктурних точок. Тому обленерго та місцеві органи влади переглянули перелік цих споживачів, бо вони повинні отримувати, як і всі, електричну енергію відповідно до запроваджених графіків за принципом рівності й прозорості.
Саме це дало змогу вивільнити додаткові обсяги електренергії та рівноправно її розподіляти на загальних принципах черги. Цей інструмент вже дав свій позитивний результат.
Ми будемо продовжувати разом з Держенергонаглядом, обленерго, "Укренерго" проводити моніторинг роботи енергосистеми і окремих енергомереж для того, щоб за необхідності збалансувати споживання у прозорий спосіб.
Наскільки активно зараз Україна імпортує електроенергію з країн Європи? І чи за умов графіків відключень Україна експортує електроенергію?
На сьогодні експорту немає. Ми маємо фактично збільшене споживання в опалювальний сезон, яке повністю використовує вироблену електричну енергію всіх типів виробників на території України.
Ми додатково імпортуємо електричну енергію з усіх доступних міждержавних перетинів. Це є комерційним сегментом - фактично ринок купляє там, де найкраща ціна. Це важливо, бо відкриває можливість співпраці українських трейдерів з європейськими виробниками.
Україна, будучи в об'єднанній європейській енергосистемі ENTSO-E, має можливість отримувати 2,1 ГВт електричної енергії, але, на жаль, ми маємо певні внутрішні обмеження внаслідок обстрілів ворога по системах передачі електричної енергії.
Кошти для 70% додаткового імпорту газу знайдено
Давайте поговоримо про газ. Які запаси зараз має Україна? Чи зможе Україна безпечно пройти зиму, зокрема якщо будуть екстремальні холоди?
На 2025-2026 рік було визначено мету забезпечити імпорт газу на рівні 4,6 млрд кубометрів, який був успішно виконаний. Таким чином забезпечено запаси природного газу в підземних сховищах на рівні 13 млрд 200 млн кубометрів і навіть більше для того, щоб ці запаси були достатні для проходження опалювального сезону.
Водночас ворогом лише протягом жовтня було завдано понад шість масованих атак по видобувній галузі України. Як наслідок, розуміючи, що нам потрібно диверсифікувати в цій частині, урядом було доручено забезпечити додатковий імпорт у розмірі 4,4 млрд кубометрів протягом опального сезону - з листопада 2025 року по березень 2026 року.
Чи вдалося знайти фінансування для додаткового імпорту?
На сьогодні "Нафтогазом" спільно з Кабінетом Міністрів України виконано комплекс заходів для отримання міжнародної фінансової допомоги - як поворотної, так і безповоротної: кредити, гранти для фінансування додаткових імпортних обсягів природного газу.
Ми фактично вже знайшли кошти для 70% додаткового імпорту, який вже законтрактовано і поступає в Україну. Про абсолютні цифри говорити не будемо з міркувань безпеки, але зауважимо, що ми забезпечуємо імпорт за принципом взаємодії з ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку. - Ред.), Єврокомісією.
Ми чітко робимо верифікацію походження природного газу та уникаємо газу російського походження, купляємо в тому числі LNG зі Сполучених Штатів Америки.
Чи налагоджені диверсифіковані маршрути постачання газу?
Ми максимально диверсифікуємо всі доступні маршрути постачання природного газу. Таким чином мінімізуємо наслідки чи ризики ударів по міждержавних з'єднаннях. Працюємо з нашими міжнародними партнерами, зокрема по ініціативі "Вертикальний коридор", в частині скорочення тарифу на транспортування. За ініціативою операторів цього проєкту ми маємо оптимізований тариф, який дає змогу імпортувати природний газ.
Таким чином ми маємо дуже розрізнену систему імпорту природного газу з різних джерел неросійського походження і фактично стаємо драйвером витіснення російського газу з Центрально-Східної Європи.
Хочу відзначити, що в Україні понад 200 суб'єктів-нерезидентів (європейських і не тільки) замовляють у нас послуги зберігання природного газу. Для них наявність таких доступних маршрутів є можливістю контрактувати газ за економічно вигідними умовами з подальшим перепродажем на територію Європи.
Таким чином, у 2025 році, коли Україна першою у Європі зупинила транзит російського газу своєю територією, ми знаходимо додаткові маршрути завантаження нашої газотранспортної системи. І це вкрай важливо.
Наслідки "Міндічгейту" - повна нетолерантність до корупції
Корупційний скандал "Міндічгейт" в енергосфері підірвав довіру до державних енергокомпаній. Інвестори побачили, що навіть під час війни можливі зловживання. Чи відчуваєте ви наслідки цього скандалу у роботі міністерства? Чи стало важче залучати інвестиції, укладати контракти, робити спільні проєкти?
Будь-яка така ситуація має загальнонегативний ефект, проте ми відкрито про неї комунікуємо. В енергетичній галузі працюють сотні тисяч людей, які щодня долають проблеми, з якими живуть українці, відбивають атаки ворога, відновлюють енергетику.
Ми комунікуємо це з міжнародними партнерами, і для них наявність стійкості антикорупційних органів було важливим елементом. Для них важливо, що ми виконуємо свою роботу, що Україна взаємодіє, працює. Ми продовжуємо активну взаємодію з нашими донорами.
Ні, у нас немає ні з ким з них на сьогодні якогось негативного впливу. Для них важливо, що Україна як майбутній член Євросоюзу має внутрішню стійкість, аналогічно до інших країн ЄС, і відповідає критеріям прозорості. Для нас важливо бути повністю нетолерантними до корупції.