1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
На початку 2022 року в Україні було 21090 захисних споруд цивільного захисту
На початку 2022 року в Україні було 21090 захисних споруд цивільного захистуФото: Nariman El-Mofty/AP Photo/picture alliance
ПолітикаУкраїна

Укриття: чи можна покращити ситуацію ще під час війни?

Лілія Ржеутська
26 серпня 2022 р.

Підготовкою безпечних укриттів та захисних споруд в Україні роками ніхто не займався всерйоз. Війна Росії змусила владу виправляти власні помилки і недбалість. Чи буде тепер де українцям ховатися від обстрілів?

https://p.dw.com/p/4G1K9

Від початку повномасштабного російського вторгнення українці стикнулися з нестачею укриттів, захисних споруд, бомбосховищ. Ті, що були в наявності, здебільшого мали незадовільний стан, були захаращені, непідготовлені або взагалі недоступні для людей. Бомбосховище на папері часто-густо на практиці виявлялося баром, перукарнею, фітнес-залом, комп'ютерним клубом чи офісом.

Чверть укриттів не була готова взагалі

За даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) України, на початку 2022 року в Україні на обліку стояло трохи більше 21 тисячі захисних споруд цивільного захисту, з яких 74 відсотки було оцінено як готові та обмежено готові до використання за призначенням, 26 відсотків - не були готові взагалі. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в лютому ДСНС повідомляла про цю проблему і відзначала, що найгірший стан готовності захисних споруд тоді був у Полтавській, Київській, Сумській та Харківській областях. Та й взагалі, у всіх цих наявний на той момент захисних спорудах могли укритися лише 10 відсотків населення України, відзначив у розмові з DW керівник департаменту цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький. Інші люди змушені були надалі  ховатися від повітряних ударів російських військ у спорудах подвійного призначення, таких як парковки, підвали багатоповерхівок або в малозахищених укриттях. "Ця тема ніколи і нікому не була цікава. Належної уваги створенню захисних споруд не приділялося десятки років. На це завжди не вистачало коштів. Війна змусила переглянути ставлення до цивільного захисту", - каже Вітовецький.

Найсучасніше бомбосховище у Львові

Обов'язкові бомбосховища для новобудов

Наприкінці липня Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Документ, серед іншого, передбачає обов'язкове розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об'єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 людей. Це можуть бути житлові та офісні будинки, лікарні, школи, торговельні центри тощо. У серпні закон вже підписав президент Володимир Зеленський. "Відтепер нове житло, яке будуватиметься в Україні, повинно мати власне бомбосховище або доступ до укриття, яке розташоване неподалік. Містобудівна документація повинна містити розділ про інженерно-технічні заходи цивільного захисту", - прокоментувала одна з ініціаторок закону, заступниця голови профільного парламентського комітету Олена Шуляк. Вона додала, що без розділу про планування укриттів, захисних споруд чи бомбосховищ містобудівну документацію затверджувати заборонено. Важливою новацією є те, що всі нові сховища та укриття відтепер мають бути доступними для людей з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення.

Натомість збудованих будинків це не стосується, пояснює виконавчий директор Офіс ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань, оскільки закон не може мати зворотної сили. "Якщо будинок збудований, то його важко перепланувати чи перебудувати, аби там з'явилося не спроєктоване раніше укриття. Все закладається на рівні проекту і робиться на етапі "котловану", - констатує експерт. Він вірить в перемогу України у війні Росії та переконаний, що закон зможе повноцінно запрацювати, лише коли в країні розпочнеться масштабна відбудова.

У будинках, які будуються неможливо спроектувати укриття
У будинках, які будуються неможливо спроектувати укриттяФото: picture-alliance/ZB

Доступ до укриттів без згоди орендарів 

Однак війна в Україні триває зараз, і саме зараз людям немає де укриватися від ракетних обстрілів. За новим законом, у разі надзвичайної ситуації або, як зараз, воєнного стану сховища та укриття, незалежно від форми власності, мають бути готові прийняти населення у термін, що не перевищує 24 годин. Якщо цього не сталося, балансоутримувачі захисних споруд та укриттів, що перебувають у державній чи комунальній власності, мають право у воєнний час розривати з орендарями договори довгострокової оренди в односторонньому порядку. "Це вирішує проблему з орендарями, які зайняли приміщення цивільного захисту, що мають використовуватися як укриття, і мають там бари, спортзали чи офіси", - пояснює Олексій Дорогань. Він розповідає, що 24 лютого почасти ці приміщення були захаращеними, закритими, орендарів не було і людям, які ховалися від повітряних ударів, довелося власноруч незаконно зривати двері. Зараз, за його словами, ситуація має змінитися, адже в законі зазначено: якщо орендар відмовляється звільнити укриття чи його частину або неможливо встановити місцезнаходження орендаря, то до такої споруди дозволено заходити без його згоди.

До укриттів у людей часто немає доступу через орендарів цих приміщень
До укриттів у людей часто немає доступу через орендарів цих приміщень Фото: Nariman El-Mofty/AP/picture alliance

Потрібні жорсткіші покарання?

Водночас у ДСНС вважають, що цих законодавчих змін все одно недостатньо. В Україні ще раніше був і надалі діє Кодекс цивільного захисту, де детально прописаний увесь комплекс заходів з підготовки захисних споруд, їх використання під час надзвичайного чи воєнного стану, однак на практиці його часто не виконують, скаржиться Віктор Вітовецький з ДСНС. "Цей кодекс дії з 2011 року. Там все чітко розписано, хто відповідає за укриття населення, які категорії населення де мають укриватися", розповідає він і звертає увагу передусім на покарання за порушення закону, які вважає надто слабкими. Нині за порушення правил підготовки захисних споруд та укриттів передбачені штрафи від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Вітовецький переконаний, що саме тому до підготовки споруд цивільного захисту так недбало ставилися ті, хто за них відповідає. А тому в ДСНС готують зміни до законодавства, на які покладають великі надії. Там хочуть, аби за бездіяльність у сфері цивільного захисту можна було притягувати не тільки до адміністративної відповідальності, а й до кримінальної. "Ми хочемо, аби відповідальність була реальною, залежно від тяжкості обставин. Якщо загинула людина і в суді буде доведено, що це сталося через бездіяльність посадової особи, яка не забезпечила укриття, тоді буде це трактуватися як злісне невиконання повноважень щодо цивільного захисту. Зараз ми працюємо над розробкою санкцій", - каже Вітовецький.

У Харкові спорудили першу зупинку-укриття

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

ронетранспортер Dingo

Німеччина передала Україні 20 бронеавтомобілів Dingo

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку