Українцям слід готуватись до радикального підвищення податків? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 20.05.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Українцям слід готуватись до радикального підвищення податків?

Уряд України розглядає можливість підвищення податків для наповнення держбюджету в умовах війни. Як реагує на це бізнес і як оцінюють такий крок експерти?

Через війну Росії Україна щомісяця втрачає близько п'яти мільярдів доларів, що становить п'ять відсотків ВВП української економіки, констатує міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю The Economist. Урядовець застерігає: якщо війна в Україні затягнеться більше ніж на три-чотири місяці, уряду доведеться вжити болючих заходів для наповнення державного бюджету. В зв'язку з цим Марченко не виключає суттєвого підвищення податків, різкого скорочення видатків та навіть націоналізацію.

В українському міністерстві фінансів порахували, що у  довгостроковій перспективі - за підсумками 2022 року - втрати можуть бути більше 44 відсотків ВВП України. "Ситуація дуже складна, я не збираюся применшувати це. Але ми можемо з цим впоратися", - каже Марченко. Він вважає, що підвищення податків та скорочення видатків може стабілізувати ситуацію. При цьому міністр не розкрив деталей, коли та які саме податки уряд планує підвищувати.

Читайте також: Що відбувається в морських портах України під час війни

"Катастрофічний дефіцит держбюджету"

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський припускає, що уряд нині може розглядати варіант не прямого підвищення податків, а лише повернення до податкової системи, яка працювала в Україні до середини березня цього року. "В березні Верховна Рада увалила законодавчі ініціативи, які значно знизили надходження до бюджету", - нагадує Вишлінський. Тоді через воєнний стан було спрощене оподаткування для великого бізнесу, знижений ПДВ, ФОПи звільнені від плати єдиного соцального внеску тощо.

Як пояснює Вишлінський, запровадження у березні єдиного податку у два відсотка для підприємств всіх розмірів замість ПДВ і податку на прибуток, скасування імпортного ПДВ  стало джерелом податкових втрат, і як наслідок катастрофічний дефіцит держбюджету у квітні в 3,8 мільярда доларів. "Зараз з бюджетом складна ситуація. Казначейський рахунок не дуже наповнений. Є ознаки того, що окремі витрати фінансуються з затримкою", - відзначає економіст.

Частину дефіциту українського держбюджету дофінансовують міжнародні партнери. Зокрема, Європейська комісія запропонувала надати Україні нову макрофінансову допомогу у сумі до 9 мільярдів євро, а США  пообіцяли 8, 5 мільярда доларів з пакету фінансової підтримки у 40 мільярдів доларів.  Однак питання в тому, коли саме надійдуть обіцяні кошти, і коли та на яких умовах Україна має їх віддавати. Тож, рано чи пізно податки в Україні доведеться підняти, чи хоча б повернути на довоєнний рівень, переконаний Вишлінський.

Читайте також: Бізнес-омбудсмен: Війна докорінно змінила відносини бізнесу та держави

Бізнес скаржиться не лише на розмір податків

У Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт, яким пропонується, зокрема, збільшити розмір військового збору з півтора до трьох відсотків, що стосуватиметься кожного українця. Також документом пропонується й відновлення ввізного мита та врегулювання питання перевірок бізнесу.

Український бізнес не в захваті від планів уряду - особливо щодо адміністрування, підприємці побоюються збільшення бюрократичних перепон. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук в розмові з DW погодився, що воювати з порожньою казною не можна, тому уряд мусить збирати податки достатні для підтримки економіки в умовах воєнного стану. Разом з тим Ващук наголошує, що лібералізація податкової системи, яка відбулася в Україні після початку війни, має зберегтися і надалі, аби бізнес міг розвиватися та наповнювати держбюджет. "У нас до початку війни дві третини скарг бізнесу стосувалися саме податкових питань і не завжди підприємці скаржилися на рівень податків, а скаржилися саме на складність системи їх збору та непередбачуваність урядових рішень щодо цього", - наголошує Ващук.

За оцінкою бізнес-омбудсмена, майже за три місяці після початку війни бізнес в Україні зміг відновити лише 50-60 відсотків своїх потужностей за існуючої податкової системи. З огляду на це уряду не варто розраховувати на збільшення податкових зборів до бюджету після підвищення податків, адже значна частина бізнесу може взагалі закритися через непередбачуваність подальшої ситуації, каже Ващук.

Потрібні консультації з бізнесом

Підприємці вказують на необхідність зберегти спрощення системи адміністрування податків. Аби знайти компромісне рішення, Ващук пропонує уряду до ухвалення будь-яких рішень щодо змін податкової системи провести консультації з бізнес-асоціаціями та торгівельними палатами. "Якщо треба в чомусь збільшити стягнення, то треба чітко пояснити бізнесу, на що ці гроші йдуть і чому саме туди. Думаю, після цього порозуміння можна знайти з бізнесом", - каже бізнес-омбудсмен.

Експерти також сходяться на тому, що нова податкова система має бути диференційованою та враховувати ситуацію, в якій опинився український бізнес: податки можуть бути підвищені для всіх, однак підприємства, які постраждали від збройної агресії Росії, повинні мати податкові преференції, аби якнайшвидше відновити свою роботу.

Дивитись відео 02:40

Українські виробники е-байків про війну та ведення бізнесу (02.05.2022)