На що здатна українська керована авіабомба (КАБ)?

Перша українська керована авіаційна бомба (КАБ) готова до бойового застосування. Вона не є копією західних чи радянських рішень, це власна розробка українських інженерів, яка тривала 17 місяців, за грантової підтримки українського державного кластеру оборонних технологій Brave1, повідомило міністерство оборони України. "Україна переходить від імпорту окремих рішень до створення власної high-tech зброї, яка системно посилює Сили оборони та дає технологічну перевагу на полі бою. Вже незабаром українська КАБ працюватиме по цілях ворога. Масштабуємо рішення, які збільшують дальність і точність ураження та змінюють правила сучасної війни", - написав міністр оборони Михайло Федоров у Telegram.

Керована авіабомба (КАБ) - це авіаційний боєприпас, оснащений системою наведення, яка суттєво підвищує точність ураження цілі порівняно зі звичайними (некерованими) бомбами, які вільно падають. "Українська КАБ має унікальну конструкцію та створена з урахуванням реалій сучасної війни для ефективного ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей ворога на десятки кілометрів углиб після пуску", - заявив очільник українського оборонного відомства. Федоров також додав, що міноборони вже закупило першу експериментальну партію українських КАБів. Зараз пілоти відпрацьовують бойові сценарії та адаптують застосування нового засобу в реальних умовах війни.

Особливості нової української бомби 

Як повідомили в Brave1, бойова частина української керованої авіабомби масою 250 кг забезпечує осколково-фугасну дію з ефективним радіусом ураження до 120 метрів. Цього достатньо для ураження укріплень, бліндажів, командних пунктів, складів, скупчень особового складу, позицій пілотів БпЛА. "Для порівняння: вже звичні нам ударні БПЛА, які сьогодні виконують основний обсяг роботи на фронті та знищують більшість ворожих цілей, мають в рази меншу бойову частину. Відповідно, вони не завжди здатні руйнувати серйозні капітальні споруди. КАБ вирішує цю проблему за рахунок своєї маси, і при цьому забезпечує високу точність ураження завдяки сучасним алгоритмам наведення", - розповів DW керівник напряму оборонних технологій Brave1 Ярослав Вінницький. При цьому він уточнив, що у розробці вже зараз є КАБ з більшою бойовою частиною.

Насправді йдеться не про принципово нову авіабомбу, а про розробку планерувального комплекту, або "вирівнювача" - набору крил, хвостового модуля і системи навігації, який кріпиться на існуючу звичайну бомбу вільного падіння та перетворює її на керований далекобійний боєприпас. "Використовується стандартна авіаційна бомба, до якої інтегруються модуль корекції та модуль планерування - умовно "крила" і "хвіст". Система адаптована під кілька типів авіаційних боєприпасів. Щодо дальності, точності, та систем протидії російським засобам РЕБ - український "вирівнювач" за своїми характеристиками не поступається американським JDAM", - йдеться у відповіді на запит DW від компанії-розробника DG Industry.

Ключова перевага - ціна

Тактико-технічні характеристики української КАБ не розголошують. Ключова перевага українського "вирівнювача" - його ціна, оскільки він суттєво дешевший за американський комплект JDAM-ER, що дозволить виробляти та застосовувати його значно масовіше, зауважують розробники. Українська КАБ складається з компонентів, які на 95 відсотків є українськими, європейськими чи американськими. У найближчих планах компанії - максимально локалізувати виробництво.

"Вирівнювач" від початку створювався з урахуванням масштабування виробництва. Після завершення випробувань до процесу була залучена окрема команда, яка адаптовувала конструкцію під серійне виготовлення з використанням обмеженої кількості спеціалізованого обладнання. Наша КАБ має зменшити залежність України від постачання західних аналогів та покрити внутрішній дефіцит високоточного авіаційного озброєння", - зазначили в DG Industry.

Військовий експерт і головний редактор порталу Defense Express Олег Катков вважає, що це правильне рішення - не розробляти КАБ з нуля, а оснастити бомби, які вже існують, українськими винаходами. "Немає сенсу розробляти те, що вже розроблено у вигляді самої бомби. Сенс - у дешевому комплекті, який перетворює звичайний чавун на далекобійне, високоточне озброєння", - сказав DW Катков. Попри позитивну оцінку самого факту розробки, Катков застерігає від надмірного оптимізму. За його словами, після успішного випробування бомби потрібно ще багато часу і грошей, щоб перейти до етапу реального насичення цим боєприпасом військових підрозділів та масового використання.

Застосовувати там, де є "прогалини" в ППО

Для того, щоб КАБ могла летіти на значну відстань, необхідне поєднання двох видів енергії: потенційної, тобто підйому на велику висоту, та кінетичної, яку забезпечує літак, що рухається на високій швидкості, зазначають опитані DW експерти. За таких умов крилата бомба здатна пролетіти до 70 кілометрів. Подібними КАБами армія Росії обстрілює українські прифронтові міста.  Україна довгий час не могла на це аналогічно відповісти. 

"Основна перешкода була не в тому, що бомбу важко виробити, а в тому, що її важко використовувати. Тому що потужна система ППО росіян не давала цього робити", - пояснив DW авіаційний експерт Костянтин Криволап. За його словами, зараз ситуація змінилася, адже Україна знищила чимало російських дивізіонів ЗРК С-300 та С-400, які не так швидко замінити на нові. Таким чином утворені "прогалини" в російській ППО дозволяють українській авіації підходити на безпечну висоту та застосовувати керовані авіаційні бомби. "Там, де таких систем нема, ми можемо тепер літати і вражати. Для цього нам і потрібні КАБи", - каже Криволап.

Читайте також: Українська зброя на експорт: чи доречно в умовах війни?

Є обмеження

Попри успішну розробку української КАБ, авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко зауважує, що застосовувати КАБ у повну силу нині в Україні вкрай складно. За його словами, українські літаки змушені підходити до лінії фронту на надмалих висотах, інколи нижче 200, а то й 100 метрів, щоб уникнути ураження російськими зенітними комплексами та винищувачами, а з таких висот бомба не набирає потрібної дальності польоту.

Льотчики вдаються до маневру "кабрування" - літак у певній точці різко набирає висоту, скидає бомбу й одразу повертається до низьких висот, але й такий прийом лише частково компенсує обмеження з дальності, зауважує експерт. "Крім того, випробування нової КАБ проводилися з бомбардувальника Су-24, якого в Україні залишилося критично мало: цей літак є передусім носієм крилатих ракет, і ризикувати ним заради скидання бомб - надто дорога ціна. Літаки - це наше основне обмеження з застосування КАБ", - вважає Валерій Романенко.