1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У ФРН схвалили фонд для добудови "Північного потоку-2"

Олена Губар | Катерина Вєнкіна
7 січня 2021 р.

Парламент землі Мекленбург-Передня Померанія підтримав створення фонду, що візьме на себе ризики санкцій США щодо підрядників газогону "Північний потік-2". Екологи розкритикували це рішення.

https://p.dw.com/p/3neQo
Будівництво "Північного потоку-2"
Будівництво "Північного потоку-2"Фото: Reuters/S. Jacobsen

Парламент федеральної землі (ландтаг) Мекленбург-Передня Померанія у четвер, 7 січня, більшістю голосів схвалив створення фонду "Захист клімату і довкілля МV" (Klima- und Umweltschutz MV), який призначений для сприяння добудові газопроводу "Північний потік-2". Фонд займатиметься закупівлею обладнання та будматеріалів, щоб вивести з-під можливих санкцій США інших підрядників проєкту. Саме в землі Мекленбург-Передня Померанія на півночі Німеччини розташована берегова інфраструктура газогону.

Прем'єр-міністерка Мекленбурга-Передньої Померанії Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) заявила, що російський газогін має велике економічне значення для цієї федеральної землі. Оскільки США погрожують компаніям, які беруть участь у будівництві, санкціями, фонд повинен мати можливість отримувати матеріали та устаткування для цих компаній, не наражаючись на санкції.

Мануела Швезіґ зазначила, що помилкою було не будівництво трубопроводу, а загроза санкцій. Вона очікує, що федеральний уряд вживатиме рішучих заходів проти американських санкцій.

Заявлена мета фонду - завершення будівництва газогону та підтримка енергетичної реформи в Німеччині, в рамках якої природний газ відіграє роль "перехідного енергоносія" в період, коли потужностей з відновлюваних джерел замало, щоб компенсувати нестачу енергопостачання за одночасної відмови від атомних і вугільних електростанцій.

Почесним головою фонду стане колишній прем'єр-міністр Мекленбурга-Передньої Померанії, соціал-демократ Ервін Зеллерінґ (Erwin Sellering). У 2018 році він заснував у Шверіні громадську організацію "Німецько-російське партнерство", в якій обіймає посаду голови правління. 

Німецькі екологи розкритикували створення фонду

Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) і Всесвітній фонд дикої природи (WWF) в Німеччині розкритикували плани зі створення спеціального фонду для добудови "Північного потоку-2". "NABU і WWF дуже критично ставляться до створення земельного екологічного фонду для подальшого будівництва газопроводу. Гроші платників податків використовуються тут під приводом захисту навколишнього середовища для підриву зобов'язань з охорони клімату для і подальшого розпалювання кліматичної кризи", - йдеться у спільній заяві природоохоронців, наданій DW 7 січня.

Екологи вважають, що хоча фонд офіційно повинен сприяти охороні навколишнього середовища, він "дозволить спалювати викопні види палива протягом наступних десятиліть". Крім того, на їхню думку, будівництво "Північного потоку-2" зруйнує "чутливі екосистеми Балтійського моря, які і без того перебувають в жалюгідному стані".

Глава балтійського відділення WWF Йохен Ламп (Jochen Lamp) вважає, що створення такої організації - "підміна понять" і "ляпас екологічним асоціаціям".

Будівництво газогону

Нагадаємо, дві нитки газопроводу "Північний потік-2" загальною проєктною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів прокладається дном Балтійського моря - від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду - паралельно з уже наявним "Північним потоком". Дозволи на прокладку труб через свої територіальні води надали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія, а попередні плани передбачали завершення робіт у 2019 році.

Найбільшими критиками спорудження цього газопроводу є країни Східної Європи, у тому числі й Україна. У Києві, зокрема, побоюються, що введення в експлуатацію цього газогону послабить значення української газотранспортної системи як транзитера російського газу до країн-членів ЄС.

Проти спорудження цього газопроводу також рішуче виступає уряд США. Вашингтон оголосив санкції проти операторів суден, що використовуються для прокладання труб під час спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу у Балтійське море судно-трубопрокладник "Академік Черський". Тоді данська влада заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнхольм, пояснивши це нерестом тріски.

Роботи поновилися в грудні 2020-го після майже річної перерви. Станом натепер газопровід "Північний потік-2" побудований уже більш ніж на 90 відсотків - залишилося прокласти ділянку довжиною дещо більше 100 кілометрів. Наприкінці грудня будівництво газогону завершили у територіальних водах ФРН.

28 грудня Конгрес США подолав вето Трампа на оборонний бюджет США, який серед іншого містить нові санкції щодо компаній, які сприяють продажу, оренді та наданню суден-трубопрокладачів для будівництва газопроводів "Північний потік-2" та "Турецький потік".

2 січня 2021 року норвезька компанія Det Norske Veritas (DNV) GL повідомила, що не зможе видати газопроводу "Північний потік-2" сертифікат відповідності, необхідний для початку його роботи.

Тим часом 6 січня стало відомо, що російське судно "Академік Черський", що кілька місяців перебувало в районі Калінінграда, повернулося до місця добудови газогону "Північний потік-2", на південь від данського острова Борнхольм. Як повідомлялось, з середини січня оператор планує взятися до робіт у водах Данії. Влада Данії уже заявила, що акваторію навколо будівельних майданчиків "Північного потоку-2" з 15 січня тимчасово оголосять забороненою зоною.

Ламбсдорфф: Німецькі соціал-демократи закохані в "Північний потік-2" (08.12.2020)