Табори перевиховання в Китаї: що розповідають уйгури, яких там утримували | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 08.06.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Табори перевиховання в Китаї: що розповідають уйгури, яких там утримували

У таборах перевиховання в Сіньцзяні перебуває понад мільйон уйгурів. Найчастіше їх позбавляють волі внаслідок судових псевдопроцесів. DW з'ясувала у очевидців, як це відбувається.

Ймовірно, один з таборів перевиховання у провінції Сіньцзян

Ймовірно, один з таборів перевиховання у провінції Сіньцзян

Жінка роздивляється знімок на екрані смартфона: на ньому - кілька будівель, оточених високим парканом. Там, під високим флагштоком, відбувалась ранкова перекличка, а ось в цій будівлі - судові процеси, каже співрозмовниця DW. Точніше, псевдопроцесси: за її словами, обвинувачені не мали можливості отримати юридичну допомогу, виступити на свій захист або що-небудь заперечити. Розповідаючи це, жінка тихо плаче.

Про час, проведений в центрі інтернування - так званому китайському "таборі для перевиховання", вона згадує з жахом: свавілля начальства, допити, на які її сусідок з камери часто викликали серед ночі, бруд і постійний страх. "Там жахливі умови, вони позбавляють тебе останнього ковтка свободи", - каже жінка. Її досі переслідують нічні жахи, і вона зізнається, що втратила здатність радіти життю.

Переслідування уйгурів в Китаї

Співрозмовниця DW - одна з 10 мільйонів уйгурів - мусульман тюркського походження, які проживають в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР) на заході Китаю. Їхня культура в загальних рисах є набагато ближчою до культури народів Центральної Азії, зокрема, узбецької та казахської, ніж до китайської. Уйгурська мова близька до узбецької і має схожість з казахською, киргизькою і турецькою мовами.

DW змогла визначити місця розташування трьох таборів у Сіньцзяні

DW змогла визначити місця розташування трьох таборів у Сіньцзяні

Протягом багатьох років ця етнічна група піддавалася дискримінації з боку комуністичного уряду КНР - як  економічно і політично, так і культурно. Уйгури ведуть боротьбу за незалежність, неспокій на етнічному ґрунті нерідко закінчувався масовими протестами і призводив до насильства. Так, у 2014 році в столиці СУАР стався терористичний акт, внаслідок якого загинула 31 людина. Китайська влада, своєю чергою, жорстко придушує протести і звинувачує уйгурські угруповання в сепаратизмі, релігійному екстремізмі та тероризмі.

Мета китайської влади - асиміляція уйгурів

Наприкінці 2016 року Пекін посилив гоніння уйгурів, встановивши у всьому регіоні системи спостереження і створивши центри масового утримання під вартою. Правозахисники стверджують, що в таких установах примусово утримуються до мільйона уйгурів та інших мусульман. Після звільнення з таборів уйгури продовжують перебувати під постійним наглядом, при цьому свобода їхнього пересування суворо обмежена. За даними експертів, багатьох з них примушують працювати на фабриках міжнародних компаній, зокрема й німецьких.

Дорога, яка ймовірно веде до табору в Сіньцзяні, де тримають уйгурів

Дорога, яка ймовірно веде до табору в Сіньцзяні, де тримають уйгурів

Правозахисники, однак, наголошують, що насправді ув'язнені піддаються у таборах "політичній та культурній індоктринації": їх примушують вчити північнокитайський діалект (мандарин) і співати "хвалебні оди" комуністичній партії Китаю. Мета китайської влади - повна асиміляція уйгурів, вважають активісти.

Читайте також: "Список Каракаш": DW отримала докази репресій проти уйгурів у КНР

При цьому приводом для ув'язнення у табір для перевиховання може стати будь-який прояв уйгурами своєї релігійної або культурної приналежності. Корану на книжковій полиці може бути достатньо, щоб людина провела в таборі кілька місяців і навіть років.

Уйгурів змушують вибрати злочин, за який потім судять

А в деяких випадках інтерновані уйгури повинні були самі вибирати собі "злочин". DW вдалося розшукати чотирьох колишніх в'язнів з трьох різних китайських таборів, які підтвердили цю інформацію. DW змогла визначити місцезнаходження цих установ за допомогою супутникових знімків і документів, які є у відритому доступі, зокрема, тендерних заявок.

За словами однієї зі співрозмовниць DW, їй було надано список з 75 правопорушень і запропоновано вибрати одне з них, яке вона не вчиняла, але за яке її потім судили і відправили в табір. Ще троє жінок також розповідають, що в списку були наведені такі речі - наприклад, носіння хіджабу, вчинення намазу або контакти з родичами за кордоном.

Уйгури в Сіньцзяні (травень 2019 року)

Уйгури в Сіньцзяні (травень 2019 року)

"Я їм казала, що нічого з цього не робила, але вони все одно змусили мене вибрати собі злочин. Нам погрожували, що ми залишимося в таборі, поки не виберемо одне з порушень", - розповідає жінка, яка просила не називати її ім'я з міркувань безпеки. У підсумку вона вирішила вибрати як "злочин" поїздку за кордон: вони з чоловіком їздили в сусідній Казахстан.

Сьогодні, так само як і інші співрозмовниці DW, вона живе в цій країні постійно: їй вдалося виїхати до Казахстану після звільнення з табору. Втім, поки вона ще не отримала там посвідку на проживання. Крім того, жінка побоюється, що китайська влада може переслідувати її родичів, котрі залишилися в Сіньцзяні.

Читайте також: Німеччина та ще 22 країни критикують КНР за тиск на уйгурів

За словами колишніх в'язнів, після того, як вони вибирали собі "злочин", їх викликали в так званий зал суду і оголошували вирок. "Тоді в'язні повинні були сказати: я каюся у своєму злочині і обіцяю більше так не чинити", - розповідає жінка, засуджена до двох років позбавлення волі.

Можна сказати, що їй пощастило: інших засудили до десяти і більше років ув'язнення. Співрозмовниці DW одноголосно стверджують, що тривалі терміни отримали ті, хто вибрав зі списку "злочин" релігійного характеру - наприклад, регулярні молитви. Цих ув'язнених потім відвозили з табору в невідомому напрямку. Цілком імовірно, що їх відправили або в табір суворого режиму, або у в'язницю.

Табори для уйгурів чи освітні центри?

Численні письмові запити з проханням прокоментувати інформацію про переслідування уйгурів, які DW спрямовувала офіційним представникам китайської влади, залишилися без відповіді. Замість цього посольство КНР в Берліні направило DW посилання на заяву, опубліковану на сайті дипломатичного представництва ще в кінці 2019 року.

У документі Пекін заперечує всі звинувачення в утисках уйгурів і називає табори "центрами професійно-технічної освіти". Китайська влада стверджує, що такі установи використовуються лише в цілях боротьби з тероризмом і попередження небезпеки ісламістської радикалізації, а також професійного навчання.