Що буде з архівом диктатора Франко в Іспанії?

В Іспанії уряд ухвалив рішення про закриття Національного фонду Франсіско Франко, створеного 50 років тому з метою популяризації спадщини іспанського диктатора. Рішення було прийнято відповідно до положень "Закону про демократичну пам'ять" від 2022 року, що передбачає ліквідацію будь-яких структур, які "пропагують генерала Франко" і "принижують таким чином гідність осіб, які постраждали від його диктатури".

DW на початку цього року змогла ознайомитися з текстом постанови про початок процесу закриття фонду. Представники наукових кіл побоюються, що після ліквідації фонду може зникнути архів Франко або доступ до нього можуть обмежити.

Які документи є в архіві Франко

У розташованому в Мадриді фонді кореспонденту DW розповіли, що мова йде про приватну установу, створену в 1976 році після смерті Франсіско Франко. Родичі передали до фонду особистий архів Франко, що містить 33 тисячі документів, які стосуються внутрішньої та зовнішньої політики Іспанії в період його перебування при владі - з 1939 по 1975 рік. Також в архіві - листування диктатора Франко з колишніми британським прем'єром Черчиллем, американським президентом Рузвельтом, італійським диктатором Муссоліні, радянським правителем Хрущовим та іншими діячами з різних країн.

В архіві, за словами його зберігачів, є багато матеріалів, пов'язаних з СРСР. Наприклад, про встановлення торговельних зв'язків двох країн наприкінці 1960-их років, дані 1940-их років про плани Японії завоювати Сибір, про перебування іспанців у складі вермахту - німецької армії часів нацизму - на радянсько-німецькому фронті у Другій світовій війні. Цікавими в цьому контексті є записки про іспано-американські переговори в 1943 році, коли Франко поступився вимогам США повернути своїх солдатів до Іспанії.

Співробітники фонду стверджують, що їхнє завдання суто наукове - "вивчення і зберігання особистого архіву Франко, а також допуск до нього дослідників - як іспанських, так і іноземних".

Чому влада Іспанії хоче ліквідувати фонд Франко

У постанові про початок процесу закриття фонду зазначається, що документи, які зберігаються в його архіві, "здатні створити позитивний образ диктатора Франко і його режиму", що суперечить закону. І хоча в документі не розкривається, в чому полягає "позитивний образ", зберігачі архіву пояснили DW, що йдеться, ймовірно, про документи, що стосуються створення в країні системи соціального страхування, масового будівництва житла для малозабезпечених, запровадження системи оплачуваних відпусток та інших нововведень у соціальній сфері, і можливу роль у цьому Франко.

У постанові також зазначено, що "саме існування установи, пов'язаної з ім'ям диктатора, принижує тих, хто постраждав у роки його режиму". На доказ наводяться висловлювання кількох родичів потерпілих. У них нібито "навіть проста згадка про Франко викликає нездужання". У документі міститься і вимога до суду "швидко і позитивно" задовольнити клопотання про закриття фонду.

Ініціатива закрити фонд належить міністру культури Іспанії Ернесту Уртасуну, розповів у розмові з DW професор історії Мадридського університету Хуан Хосе Гомес. Міністр належить до лівопопулістської групи Sumar, що входить до правлячої коаліції в країні. "Ідея групи - ліквідувати в Іспанії все, що ще якось пов'язано з Франко. Давно всі пам'ятники диктатору знесли, змінили назви міст і вулиць, що мали його ім'я, закрили його музей-резиденцію", - каже Хуан Гомес. Останки самого Франко забрали з помпезного пантеону і перепоховали в сімейному склепі.

Фігура Франко "мало у кого сьогодні може викликати симпатії", каже історик. Франко прийшов до влади внаслідок військового заколоту і громадянської війни 1936-39 років. І в під час цієї війни, і в перші повоєнні роки його прихильники "скоїли чимало злочинів, розправляючись зі своїми суперниками". Тим часом у наступні роки життя брало своє. "Країна успішно розвивалася, зростав добробут, загоювалися рани війни. Іспанське суспільство, колись поділене на ворожі табори, примирилося", - каже Гомес.

Що станеться з архівом Франко

Як би там як, за словами експерта, "трагічний, неоднозначний і зовсім непростий період франкізму в історії країни слід вивчати навіть більше, ніж будь-який інший період". Це потрібно нинішнім іспанцям і майбутнім поколінням. Тож доля архіву Франко, що містить важливі історичні документи, "не може не викликати занепокоєння істориків". З його втратою або приховуванням від дослідників на підставі "Закону про демократичну пам'ять" "іспанська, та й світова наука можуть втратити вкрай важливе джерело інформації".

Читайте також: ДНК Гітлера: що насправді показав аналіз

Побоювання, як зазначив Хуан Хосе Гомес, зовсім не безпідставні: "Свавільне поводження влади з архівними документами в нинішній Іспанії вже мало місце". Наприклад, за його словами, з державного Центрального архіву громадянської війни влада таємно вивезла до Каталонії всю документацію, що стосується цього регіону. Фактичне "розграбування найважливішого державного архіву засудила вся наукова спільнота", резюмував співрозмовник DW.

Співробітники архіву вважають, що заходи, який вжила влада, "прямому суперечать іспанському конституційному праву на свободу наукових досліджень". Про це, зокрема, йдеться в заяві фонду, поданій до судових інстанцій. Там само наголошується, що "фонд ніколи не мав політичних цілей, тому звинувачення в пропаганді давно минулого режиму Франко є абсурдними".

Водночас фонд нещодавно відмовився від власного початкового плану передати в разі закриття оригінальні матеріали архіву для їхнього збереження в наукові установи США. Архів залишиться в Іспанії. Адже навіть якщо оригінали будуть конфісковані, їхній зміст для світової науки збережеться: всі документи сьогодні переведені в електронний формат. Тож у разі закриття співробітники мають намір піти на "надзвичайний крок" - безкоштовно надати копії документів провідним іноземним науковим установам.