Ще одна колишня православна церква у Стамбулі стане мечеттю | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 28.08.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Ще одна колишня православна церква у Стамбулі стане мечеттю

Президент Туреччини Ердоган не обмежився перетворенням собору Святої Софії на мечеть. На черзі - колишня церква Христа Спасителя в Полях з унікальними фресками візантійського періоду.

У колишній церкві Христа Спасителя в Полях

У колишній церкві Христа Спасителя в Полях

Перетворивши всесвітньовідомий собор Святої Софії у Стамбулі на мечеть, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган взявся за іншу колишню православну церкву в цьому місті. 21 серпня Ердоган підписав указ, згідно з яким мусульманські богослужіння віднині проводитимуться і в монастирі Хора у Стамбулі, до ансамблю якого входить візантійська церква Христа Спасителя в Полях. Як і собор Святої Софії, монастир Хора є частиною Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Споруда, розташована у стамбульському районі Фатіх, була збудована у VI столітті за часів Візантійської імперії і перетворена на мечеть у 1511 році після захоплення Константинополя турками-османами. А у 1945 році уряд Турецької республіки присвоїв церкві статус музею, після чого її відкрили для туристів.

Читайте також: Собор Святої Софії у Стамбулі: музей закривається, мечеть відкривається

Колишня церква Христа Спасителя славиться своїми унікальними і добре збереженими фресками й мозаїками. Останніми днями у соцмережах можна було побачити багато відеороликів, на яких видно довгі черги перед музеєм. Судячи з усього, багато хто хоче востаннє побачити твори мистецтва, перш ніж указ Ердогана набуде чинності - адже очікується, що візантійські фрески після цього завісять шторами.

Стамбул - культурна столиця Туреччини

Рішення Ердогана перетворити музей Хора на мечеть може спричинити новий виток напруженості. Аналогічні дії турецького президента щодо собору Святої Софії у липні 2020 року вже викликали шквал критики в усьому світі.

Монастир Хора у Стамбулі

Монастир Хора у Стамбулі

Глава Константинопольської православної церкви патріарх Варфоломій, зокрема, заявив, що собор є одним із найважливіших об'єктів культурної спадщини і належить не тільки його безпосереднім власникам, але і "всьому людству". Стурбованість зміною статусу собору висловили і в Москві, а також у Всесвітній раді церков, Ватикані та Європарламенті.

Читайте також: Папа Римський "сповнений болю" через рішення Ердогана щодо Софійського собору

Схожої реакції варто очікувати й зараз. Голова Асоціації підтримки фондів грецьких громад (Rumvader) Лакі Вінгас шкодує через це рішення Ердогана. Стамбул - культурна столиця Туреччини, і його культурне розмаїття не можна ставити під сумнів, підкреслює Вінгас у розмові з DW.

Лакі Вінгас

Лакі Вінгас

Усе більше греків залишають Стамбул

На думку голови Rumvader, безкомпромісна позиція турецької влади сприятиме подальшій маргіналізації національних і релігійних меншин у країні. За його словами, багато молодих жителі Туреччини з міграційним корінням тепер усе частіше шукають роботу за кордоном.

"За останні 15 років до Стамбула переїхало багато греків. Вони успішно інтегрувалися і роблять свій внесок у життя суспільства. Те, що зараз багато хто розмірковує про повернення до Греції, викликає у мене занепокоєння", - зізнався Лакі Вінгас.

Політичний маневр Ердогана

Мистецтвознавець Осман Ерден також розцінює дії Ердогана як замах на культурно-історичну спадщину Стамбула. Статус музею, який протягом десятиліть зберігався за собором Святої Софії та монастирем Хора, був ознакою того, що у Стамбулі шанують усе його історичне минуле без винятків, вважає Ерден.

Колишня церква Христа Спасителя відома своїми візантійськими мозаїками

Колишня церква Христа Спасителя відома своїми візантійськими мозаїками

"Цей статус ніколи не був спрямований проти Османської імперії або ісламу", - підкреслює він і нарікає на те, що історія Стамбула з кожним днем дедалі сильніше політизується. Це несправедливо щодо історичного минулого міста, зазначає мистецтвознавець.

Читайте також: Пристрасті довколо Храмової гори - боротьба культур в Єрусалимі

Антропологиня Айше Чавдар вважає перетворення колишніх християнських церков на мечеті політичним маневром. "На муніципальних виборах у червні 2019 року кандидат від партії Ердогана програв у Стамбулі представнику опозиції. Тепер президент і його прихильники, вочевидь, шукають інші способи залишити у місті свій слід", - пояснює вона.

І додає, що тим самим влада посилає населенню чіткий сигнал: дивіться, мовляв, ми все ще тут. За словами Чавдар, це матиме далекосяжні наслідки: політикам, які в майбутньому замінять Едогана і його уряд, буде вкрай складно дати процесові ісламізації задній хід.

Дивитись відео 25:55

Тектонічний розлом біля Чорного моря: Стамбулу загрожує масштабна катастрофа. "Європа у фокусі"

Реклама