Польський історик про те, чи можна порівнювати Сталіна з Гітлером | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Польський історик про те, чи можна порівнювати Сталіна з Гітлером

Професор Вроцлавського університету Кшиштоф Рухневич впевнений у тому, що "порівняльні дослідження спрямовані не на прирівнювання, а на виявлення особливостей". Інтерв'ю DW.

Адольф Гітлер (Adolf Hitler) та Йосип Сталін (праворуч)

Адольф Гітлер (Adolf Hitler) та Йосип Сталін

Нещодавно президент Росії Володимир Путін рекомендував Держдумі підготувати до розгляду законопроєкт про заборону публічного ототожнення ролей СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні. У зв'язку з цим ми вирішили поставити кілька запитань історикам - польському, британському та американському.

Нині до Вашої уваги - інтерв'ю із професором Вроцлавського університету Кшиштофом Рухневичем, завідувачем кафедри новітньої історії, керівником Центру німецьких та європейських студій імені Віллі Брандта.

DW: Як Ви оцінюєте ініціативу президента Росії Володимира Путіна? Чи можна у принципі порівнювати ролі СРСР і нацистської Німеччини у тій війні?

Кшиштоф Рухневич

Кшиштоф Рухневич

Кшиштоф Рухневич: Порівняння - один із фундаментальних методів дослідження в історичній науці. В даному конкретному випадку слід зазначити, що Німеччина і СРСР тісно співпрацювали після підписання "пакту Гітлера-Сталіна". У результаті підписання цього пакту (а також підписання так званого додаткового "секретного протоколу". - Ред.) Німеччина напала на Польщу 1 вересня 1939 року, а СРСР напав на Польщу 17 вересня. Співпраця між двома країнами тривала до початку воєнних дій між Німеччиною і СРСР - до 22 червня 1941 року. Оскільки Росія, як і раніше, приділяє велику увагу етапу Другої світової війни після червня 1941 року (те, що у Росії називають "Великою Вітчизняною війною". - Ред.), президент свідомо відсуває незручні факти на задній план. Слід також нагадати, що не лише Польща зазнала нападу з боку СРСР, були окуповані і країни Балтії. У кожній із цих держав був встановлений радянський порядок, що включав у себе такі елементи, як репресії, винищення еліти і депортацію сотень тисяч людей углиб СРСР, заслання і табори ГУЛАГу. Порівняти можна політику окупації Німеччини і СРСР в 1939-1941 роках, і це навіть необхідна процедура - для того, щоб показати специфіку кожної країни і продемонструвати функціонування двох тоталітарних режимів на завойованих територіях.

А могли б Ви порівняти Сталіна з Гітлером? Якщо так, то як би виглядало таке порівняння?

Це не новий підхід до теми. У минулому вже були публікації, у яких протиставлялися біографії обох диктаторів. Можливо, тут слід згадати найвідоміше дослідження - Алана Буллока 1991 року. Звернення уваги на паралелі в біографіях, пошук мотивів, вивчення психологічної схильності - лише деякі з аспектів, які можна було би висвітлити. Порівняльні дослідження спрямовані не на прирівнювання, а на виявлення особливостей з урахуванням історичного контексту. Жоден із цих диктаторів не діяв в вакуумі. Кожна із цих держав - і Німеччина, і СРСР - була тоталітарною. Вони розрізнялися підходом до ідеологічних питань. Люди або групи, визначені як ворожі або небажані, винищувалися. Ідеологічні розбіжності не завадили обом диктаторам укласти союз один з одним і навіть наповнити його життям. Найважливішими були потреби держав в конкретний історичний момент. 

Після нападу Німеччини Радянський Союз перетворився на жертву і поступово став важливим членом антигітлерівської коаліції. Однак СРСР не перестав бути тоталітарною державою після 1944-1945 років. Крім того, після Другої світової війни Радянський Союз посилив свій вплив на країни Центральної і Східної Європи, включаючи Польщу, яку не тільки підпорядкував собі, а й глибоко перетворив.

Парад радянських і німецьких вояків у Брест-Литовську, 1939 рік

Парад радянських і німецьких вояків у Брест-Литовську, 1939 рік

Ви не боїтеся, що ми, дозволяючи собі подібні порівняння, прирівняємо Голокостдо інших злочинів, скоєних під час Другої світової війни тією чи іншою стороною?

Це різні речі. Порівнюючи, ми звертаємо увагу на особливості поведінки того чи іншого режиму. В цілому можна сказати, що злочини нацистів мали расову мотивацію, в той час як радянські злочини були класовими. Обидві системи були злочинними і призвели до загибелі мільйонів людей. Мільйони людей, які пережили репресії, стали каліками або психічно хворими (і донині наступні покоління все ще страждають від наслідків). Довготривале перебування в радянських таборах - це понівечені долі. Паралельний розгляд процесів придушення і знищення не означає, що ми принижуємо значення того чи іншого злочину. В даному випадку порівняння різних груп жертв тоталітаризму, мабуть, дозволяє точніше змалювати картину XX століття, особливо - його темних десятиліть: 1920-х, 1930-х і 1940-х років. На мій погляд, це порівняння не применшує значення Голокосту в дослідженнях і у колективній пам'яті.

Питання може видатися Вам банальним, але хто все-таки почав Другу світову війну?

Історики сходяться на думці, що це була Німеччина. Однак швидкі перемоги гітлерівських армій у Польщі або пізніше в Західній Європі були би неможливі без гарантій, а іноді й без активної участі СРСР, який був при цьому ідеологічним противником Німеччини. Так званий "секретний протокол" до пакту Молотова-Ріббентропа і договір про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 року показують справжні наміри обох сторін.

Чи можна в такому випадку також порівнювати Мюнхенську угоду 1938 року із пактом Молотова-Ріббентропа? Якщо так, то чому пакту нацистської Німеччини, укладеному з СРСР у 1939 році, надається набагато більше значення, ніж угоді, підписаній роком раніше Гітлером, Чемберленом, Даладьє і Муссоліні? Адже в Мюнхені було закріплено приєднання Судетської області до Німеччини. Чехословаччину, до якої ця область належала до 30 вересня 1938 року, на підписання не запросили. Великобританія і Франція, фактично, схвалили дії Німеччини, що призвели до вигнання, переселення, дискримінації та винищення національних меншин...

Звичайно, таке порівняння можливе. І я не бачу в ньому нічого незвичайного. Обидва рішення визначили долю третіх країн. І справа тут не в причинах морального характеру, тому що вони не цінуються в політиці, а в корисливих інтересах тієї чи іншої сторони. Вкрай важливо зрозуміти мотиви сторін, оцінити дискусії навколо процесу і, нарешті, поставити вчинки в більш широкий контекст. Можливо, варто згадати один із принципів, яким керуються (або мають керуватися) історики. Ми не є обвинувачами, наше завдання - описати проблему і вказати на її складний характер. Наші інтерпретації мають ґрунтуватися на джерелах, а не керуватися поточними політичними цілями. Судити про вчинки того часу з точки зору сучасності і нинішньої моралі - не наше завдання.

Це була світова війна, чому ж дискусія серед політиків і в ЗМІ часто обмежується тим, яку роль в ній зіграли Радянський Союз і нацистська Німеччина?

Відповідь, мабуть, проста. Німеччина війну розв'язала, СРСР став на її бік. Той факт, що йому довелося невдовзі самому захищатися, не має стати причиною приховування фактів. Це були злочинні режими. Репресії й арешти були повсякденням, жертвами стали і громадяни підкорених країн. Обидва режими створили систему таборів. Окупаційна політика характеризувалася позбавленням місцевого населення громадянських прав і депортацією сотень тисяч людей. Була також організована широкомасштабна економічна експлуатація, а культурні цінності були розграбовані або навмисно знищені. Було це зроблено з причин расової чи класової ворожнечі - звичайно, важливе питання, тому що, крім іншого, це впливало на масштаби винищення. Щоб зрозуміти, як склалася доля народів Центральної та Східної Європи в роки війни, необхідно аналізувати політику, яку проводив у той час Радянський Союз. Але обговорення, звичайно, не може зводитися лише до цих двох країн. Не слід забувати і про Японію, ще одного союзника Німеччини, і її політику на Далекому Сході.

Дивитись відео 02:28

Хроніка капітуляції: як завершилася Друга світова війна

DW.COM