Парад без техніки: як зміниться святкування 9 травня в Росії

У 2026 році традиційний парад у Москві 9 травня відбудеться у скороченому форматі. Червоною площею не проїде військова техніка і не пройдуть вихованці училищ і кадетських корпусів, повідомило міноборони Росії. У міністерстві таке рішення пояснили "поточною оперативною обстановкою". Пізніше прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що техніка не буде задіяна в урочистостях через "терористичну загрозу" з боку України. Проїзд військової техніки не заплановано і в Санкт-Петербурзі.

В інших російських регіонах масові заходи в День перемоги взагалі скасовують. Так, паради не відбудуться в Нижньому Новгороді, Саратові, Чувашії та Калузькій області. У Воронезькій, Курській, Брянській та Бєлгородській областях вирішили скасувати святковий салют.

Чому насправді на параді не буде техніки

Австрійський військовий історик і викладач військової академії у Вінер-Нойштадті Маркус Райснер у розмові з DW зазначає: недавні атаки Збройних сил України на Перм показали, що українська армія здатна вразити "практично будь-яку ціль на заході Росії". "Тому, незважаючи на щільну мережу ППО навколо Москви, ризик нанесення масованого удару постійно зростає", - зазначає він.

Підтвердженням слів експерта може слугувати той факт, що під час атаки дронів по Москві у ніч на понеділок, 4 травня, один із них влучив у будинок на заході російської столиці. А президент України Володимир Зеленський, виступаючи в понеділок на саміті Європейської політичної спільнотив Єревані, сказав, що в Кремлі, мовляв, "побоюються, що над Красною площею можуть пролетіти дрони".

Крім того, за словами Райснера, обладнання та техніка ЗС РФ, а також засоби логістики для їхнього перевезення вже задіяні на фронті і саме тому будуть відсутні на параді: "Не через "терористичну загрозу", про яку говорить Пєсков, а тому що війна поглинає всі ресурси". Райснер вважає, що російська сторона має достатню кількість техніки, але її перевезення з фронту на парад і назад "вимагає несумірних витрат".

Інший військовий експерт Ян Матвєєв, навпаки, вважає, що ЗС РФ мають достатньо військової техніки для параду, якщо не брати до уваги ППО. "Зараз танки, бронемашини, БМП та артилерія використовуються на фронті обмежено, і виділити техніку для параду точно можливо", - впевнений він. У коментарі DW експерт припускає, що Кремль, "найімовірніше", побоюється зробити їх цілями для ЗСУ, задіявши в параді. "Ще одна причина - небажання надто привертати увагу до військової техніки на тлі провалу у війні, щоб не дратувати й без того невдоволене суспільство", - додає він.

Значення параду 9 травня для російської влади

Історик Олексій Уваров із Рурського університету нагадує, що традиція військових парадів у День перемоги 9 травня в пострадянській Росії багато в чому повторює радянський досвід їхнього проведення на День праці 1 травня та 7 листопада - у річницю більшовицького перевороту в Росії в 1917 році. Але навіть за президентства Бориса Єльцина в 1990-их роках парад 9 травня став регулярним не відразу: "У 1995–1996 роках це було спробою апропріації теми Великої Вітчизняної війни". Таким чином влада, за словами історика, сподівалася переманити на свій бік електорат комуністів і консолідувати навколо себе "різні верстви суспільства, включаючи тих, хто не підтримував Єльцина".

Велика увага приділялася й присутності на параді іноземних гостей. Наприклад, у 2005 та 2010 роках до Москви приїжджали глави європейських держав і урядів, президент США Джордж Буш (лише у 2005-му), голова КНР та багато інших. Згодом значення міжнародних гостей на щорічному заході зменшилося, і тепер, каже Уваров, вони відіграють скоріше другорядну роль. На перший план натомість виходить демонстрація "нормальності та контролю". "Це така ж частина символічного параду, як новорічне звернення президента", - пояснює експерт.

На підтвердження тези про важливість параду для влади Олексій Уваров наводить ситуацію 2020 року, коли було вирішено провести парад попри пандемію COVID-19. На його думку, таким чином Кремлю було важливо показати, що ситуація залишається під його контролем. Так само і зараз: "Парад має відбутися просто тому, що він має відбутися. Це елемент підтримання видимості нормальності, навіть якщо ця нормальність уже руйнується".

"Пам'ять про Другу світову війну та про перемогу Радянського Союзу - ключовий інструмент політики пам'яті Кремля. Через ці сюжети багато в чому обґрунтовується легітимність режиму. Навіть поточна війна з Україною часто інтерпретується через паралелі з тією війною", - каже ще один співрозмовник DW, політолог Іван Фомін. Цим він пояснює прагнення Кремля "зберегти звичні формати та ритми вшанування".

Наслідки зміни формату параду на Красній площі для влади

Іван Фомін не вважає, що проведення параду в скороченому форматі помітно вплине на популярність Володимира Путіна чи довіру до влади загалом: "Швидше за все, це може стати ще одним симптомом того, що держава не повністю справляється з поточними викликами та з підтриманням звичного життя в умовах війни". Але такі сигнали, нагадує він, є й без параду: "відключення інтернету, атаки дронів тощо".

Водночас, продовжує експерт, може йтися про зниження значущості параду для багатьох росіян. Наприклад, та частина аудиторії, яка дивилася його раніше через демонстрацію техніки, відмовиться від перегляду цього року і, можливо, в наступні.

Справити враження на жителів Росії можуть і слова Дмитра Пєскова, який прямо пов'язав скорочений формат проведення параду з діями ЗСУ, вважає Фомін. З одного боку, це показник того, що влада не може належним чином убезпечити столицю. З іншого боку, можливий і протилежний ефект, через який ще сильнішими стануть антиукраїнські настрої. "Люди можуть сприйняти це так, що через дії України порушуються звичні форми святкування, і вони позбавляються можливості відзначати важливу дату. Тобто реакція буде різною", - резюмує політолог.